1. Поняття трудових правовiдносин

Правовi вiдносини в суспiльствi формуються i розвиваються внаслiдок наявностi правових норм, якi приймаються державою для регулювання суспiльних вiдносин. Вступаючи в правовi вiдносини, люди зовсiм не мають на метi створити такi вiдносини.

все цiкавить одержання бажаного результату: щось купити чи продати, переєхати до необхiдного мiсця, заробити i одержати винагороду за свою працю тощо.

Зв'язки виникають мiж людьми. Саме цi зв'язки i § вiдносинами. Але вони ще не § правовими. Правовими всупереч волi людей вони стають тому, що для регулювання цих вiдносин держава прийняла певнi правовi норми. Отже, правовими вiдносинами § фактичнi су

спiльнi вiдносини, урегульованi нормами права.

В роздiлi <Предмет трудового права Украєни> ми вiдзначали, що об'§ктом регулювання трудового права в перiод переходу до ринкових вiдносин § вiдносини по працевлаштуванню, що можуть передувати трудовим вiдносинам, трудовi вiдносини у зв'язку iз застос

уванням працi громадянами як робiтниками або службовцями, колективнi правовi вiдносини, що § похiдними вiд трудових вiдносин, та вiдносини, якi тимчасово або постiйно приходять на змiну трудовим вiдносинам.

Головними в цiй системi вiдносин § трудовi, навколо яких групуються iншi вiдносини. i головними вони § тому, що трудова дiяльнiсть по створенню матерiальних i духовних цiнностей та наданню послуг § найважливiшою сферою життя людей.

Тому в даному роздiлi ми розгляда§мо лише власне трудовi вiдносини, порядок, умови та пiдстави єх виникнення, а також змiст трудових правовiдносин.

Виникнення трудових вiдносин пов'язу§ться з по§днанням робочоє сили iз засобами виробництва i використанням цих засобiв для створення матерiальних чи духовних благ та надання послуг. Таке по§днання робочоє сили iз засобами виробництва визнача§ характ

ер працi i спосiб залучення працiвникiв до працi.

Характер працi § визначальним у соцiально-економiчному аспектi мiсця i ролi працiвника, найбiльш iстотних рис су-

Роздiл VI.

161

спiльних вiдносин, що вказують на становище працiвника в системi суспiльного виробництва, його ставлення до засобiв виробництва.

Виробничi вiдносини по§днання робочоє сили iз засобами виробництва, безпосереднього створення матерiальних благ i єх розподiлу включають до себе суспiльнi трудовi вiдносини як вольову форму вiдносин мiж працiвником i власником та його пiдпри§мством,

що складаються в зв'язку з реалiзацi§ю права на працю.

Трудовi вiдносини не слiд ототожнювати з вiдносинами, що пов'язанi з працею. iснують вiдносини, в яких праця § єх первинною основою або єх елементом, що сприя§ головному елементу - майновому або особистому немайновому. Мiж суб'§ктами можуть виникати

вiдносини, предметом яких § виконання певноє роботи. Але це не завжди створю§ суспiльнi трудовi ВiДНОСИНИ, i регулюватись вони мають не трудовим, а цивiльним Правом.

Таким чином, виконання певноє роботи § настiльки загальною ознакою бiльшостi вiдносин у суспiльствi, що вона не да§ можливостi визнати тi чи iншi вiдносини суспiльне трудовими. Лише тi вiдносини, що пов'язанi з працею i мають єє своєм змiстом, визнач

ають порядок i умови застосування працi, спрямованi на органiзацiю самого процесу працi в певнiй суспiльнiй формi i в своєй сукупностi створюють цей процес, § суспiльне трудовими. Праця становить не тiльки первинну основу, а й саме iснування цих вiдн

осин.

Змiст суспiльних вiдносин, що виникають iз найманоє працi при застосуваннi громадянами сво§є здатностi до працi, визначають самi учасники цих вiдносин. Але цей змiст регулю§ться i направля§ться правовими нормами, що надають вiдносинам правову форму.

Самi учасники вiдносин своєми вольовими дiями не можуть придати вiдносинам юридичну форму, якщо вiдсутня правова норма, спрямована на регулювання цих чи подiбних вiдносин.

В науцi трудового права визначення поняття трудових правовiдносин проводиться, виходячи iз легального визначення трудового договору, що да§ться в ст. 21 КЗпП.

еним ним органом, а також фiзичною особою, За ЯКОЮ працiвник зобов'язу§ться виконувати роботу, виз-

6'* ,

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

162

начену цi§ю угодою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядку, а власник пiдпри§мства або уповноважений ним орган чи фiзична особа зобов'язу§ться виплачувати працiвниковi заробiтну плату i забезпечувати умови працi, необхiднi для виконання робо

ти, передбаченi законодавством про працю, колективним договором i угодою сторiн.

Трудовi вiдносини мiстять у собi моменти об'§ктивноє i суб'§ктивноє волi. Об'§ктивною вона виступа§ як воля держави, оскiльки iснування трудових прав, обов'язкiв i правовiдносин забезпечу§ться законодавчими актами про працю, що затверджуються державо

ю.

Отже, трудовi правовiдносини можливi тодi, коли iснують фактичнi трудовi вiдносини, що потребують правовоє форми, тобто перетворення в правовi вiдносини. iншими словами, трудовi правовiдносини становлять собою форму, в якiй суспiльнi трудовi вiдносин

и можуть iснувати в суспiльствi.

Коли ми вжива§мо термiн <фактичнi суспiльнi чи трудовi вiдносини>, це зовсiм не означа§, що цi вiдносини не займанi правом. Порядок проведення певних дiй, з якими закон пов'язу§ виникнення правових вiдносин, досить часто урегульований правом i станов

ить певний правовий процес.

Основним для правильного розумiння правових вiдносин § те, що коли вiдсутня норма права, то вiдсутнi й правовiдносини. Норма права при єє наявностi виступа§ як модель правових вiдносин. Але сама вона не породжу§ правовiдносин, оскiльки будь-яка юриди

чна норма § судженням загального характеру про належну поведiнку. Прямого зв'язку з конкретним суб'§ктом правових вiдносин норма не ма§. Для виникнення правовiдносин необхiдна подiя або дiя, що передбача§ться нормою i ма§ характер юридичного факту, з

наявнiстю якого законодавець пов'язу§ виникнення правових вiдносин.

Юридичний факт також не створю§ться правовою нормою.

Правовiдносини виникають або вiдповiдно до норми, або всупереч нормi права, в єє порушення. На порушення норми повиннi зреагувати органи охорони правопорядку, органи, що здiйснюють нагляд, шляхом втручання аж до застосування вiдповiдних санкцiй.

Роздiл VI. Трудовi правовiдносини

163

Трудовi правовiдносини виникають з моменту, коли трудящий уклав з власником чи пiдпри§мством трудовий договiр i приступив до виконання сво§є трудовоє функцiє. А оскiльки для сво§є житт§дiяльностi i вiдтворення людина повинна постiйно здобувати матерi

альнi блага, засоби для життя, трудовi правовiдносини на вiдмiну вiд цивiльних § тривалими, що продовжуються протягом усього часу єє працездатностi. Припиняються цi вiдносини тiльки за волевиявленням єх суб'§ктiв, у зв'язку з виходом на пенсiю або вн

аслiдок смертi працiвника.

Трудовi правовiдносини виступають як форма i умова iснування фактичних трудових вiдносин, § засобом єх конкретизацiє i закрiплення. У свiдомостi фактичнi трудовi вiдносини ' ЦОбражаються як правовiдносини, хоча в дiйсностi ^-- 40Ю суспiльних трудових

вiдносин.

!*<ОНКретними суб'§ктами трудовi вiд-ЦМбисту, суб'§ктивну волю єх учасни-НМЯЮКЯ в трудовому договорi, який ммй, Таким чином, трудовi правовiдно-1 вiдносини працiвника з власником або створюваним ним пiдпри§мством по виконанню за винагороду роботи М о

бумовленою спецiальнiстю, квалiфiкацi§ю або посадою, з пiдляганням внутрiшньому трудовому розпорядку, що виступають формою закрiплення суб'§ктивних трудових прав i обов'язкiв.