5. Колективнi переговори по укладенню колективного договору

В науцi трудового права серйозного дослiдження практики ведення колективних переговорiв не проводилось, оскiльки навiть термiн <колективнi переговори> чинним законодавством не вживався.

внi договори i угоди>, яким було визначено, що укладенню колективного договору передують колективнi переговори. Пiзнiше Законом Украєни вiд 15 грудня 1993 р. норма про проведення колективних переговорiв була включена до ст. 14 КЗпП.

Фактично колективнi переговори iснують ще до єх офiцiйного початку, оскiльки i власник або уповноважена ним особа, i представники трудового колективу готуються до проведення переговорiв, збирають необхiдну iнформацiю, визначають свою лiнiю поведiнки,

тактику i стратегiю ведення переговорiв, у загальних рисах вирiшують коло питань, що будуть винесенi на переговори. Кожна iз сторiн готу§ пакет аргументованих пропозицiй щодо структури i змiсту колективного договору. Цi пропозицiє передаються iншiй

сторонi з метою єх попереднього вивчення, аналiзу, пiдготовки висновкiв.

Лiнiя поведiнки кожноє сторони визнача§ться досягненням внутрiшньоє погодженостi початкових позицiй. Таке погодження особливо важливе тодi, коли iнтереси членiв сторiн § багатогранними, що може викликати значнi розбiжностi. На переговорах сторона пов

инна бути згуртованою i мати вигляд §диноє. Особливо це стосу§ться представникiв трудящих. Перелiк

Роздiл V. Колективний договiр

вимог, що ними заявляються, ма§ вiдповiдати побажанням усiх членiв колективу: молодих i похилого вiку, квалiфiкованих робiтникiв i допомiжного персоналу, почасове оплачуваних i оплачуваних за продуктивнiстю працi, працiвникiв розумовоє та фiзичноє пр

ацi тощо. Цi вимоги повиннi бути сформульованi так, щоб задовольняти всiх працюючих.

Що ж до адмiнiстрацiє пiдпри§мства, то тут пану§ принцип §диноначальностi.

користову§ оперативну iнформацiю.

Щоб досягти успiхiв на переговорах, сторони перш за все повиннi урегулювати рiзнi процедурнi питання, єм належним ЧИНОМ необхiдно визнати один одного уповноваженим висту-iменi сторони, яку вони представляють, заявити про ; переговори в певний час i у

визначеному мiсцi, ЙЧi ВСЮ необхiдну документацiю, уточнити ^, 'Визначити тривалiсть переговорiв i врегу-

ового колективу переговори повинен вести одержав на це повноваження. Вiдповiдно до практики, ЩО iснувала в минулi роки, таким органом виступав профспiлковий комiтет пiдпри§мства. У даний час право на ведення колективних переговорiв може надаватись пр

офесiйним спiлкам чи єх об'§днанням в особi єх виборних органiв. Але право вести колективнi переговори може надаватись й iншим представницьким органам, наприклад радi трудового колективу, страйковому комiтету, якщо трудовий колектив висловився за над

ання ЄМ таких повноважень. Такi повноваження надаються загальними зборами трудового колективу або конференцi§ю його членiв шляхом голосування.

Якщо на пiдпри§мствi § кiлька професiйних спiлок чи iнших об'§днань або iнших уповноважених колективом представницьких органiзацiй, усi вони повиннi сформувати спiльний представницький орган для ведення переговорiв i укладення колективного договору.

У разi, коли профспiлковi та iншi представницькi органiзацiє не досягли згоди i не створили спiльний орган або не досягнуто згоди в роботi спiльного органу, загальнi збори трудового колективу вирiшують, кому надати переважне право на ведення перегово

рiв i укладення колективного договору.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Не допуска§ться ведення переговорiв i укладення колективних договорiв вiд iменi працiвникiв органiзацiями або органами, якi створенi чи фiнансуються власниками або єх уповноваженими органами, полiтичними партiями, радами пiдпри§мства.

Для ведення переговорiв будь-яка iз сторiн не ранiше як за три мiсяцi до закiнчення строку дiє колективного договору або у строк, визначений дiючим колективним договором, письмово повiдомля§ iншу сторону про початок переговорiв.

семи днiв повинна розпочати переговори.

Ухилення осiб, якi представляють власникiв або уповноважених ними органiв чи профспiлки, або iнших уповноважених трудовим колективом органiв вiд участi в переговорах щодо укладення, змiни чи доповнення колективного договору, умисне порушення встановл

еного законодавством строку початку таких переговорiв або незабезпечення роботи комiсiй з представникiв сторiн тягне за собою накладення штрафу в десять мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.

Власник або уповноважена ним особа повинна вести переговори з представниками трудового колективу у визначений час i у встановленому мiсцi. Вiн не повинен ухилятися вiд цього обов'язку, наприклад брати участь у переговорах без бажання досягти угоди, з

атягувати переговори, вiдмовлятися вiд пред'явлення будь-яких контрпропозицiй тим вимогам, що заявили представники трудового колективу.

Обов'язок вести переговори не створю§ обов'язку погоджуватись з усiма вимогами iншоє сторони. На переговорах жодна iз сторiн не ма§ будь-якоє переваги. Тому предметом переговорiв може бути все, що не суперечить чинному законодавству i входить до кола

iнтересiв трудового колективу.

Вiдповiдно до ст. 14 КЗпП колективний договiр може укладатися в структурних пiдроздiлах пiдпри§мства. Єх укладенню також передують колективнi переговори. Для успiшного єх проведення необхiдне чiтке розмежування компетенцiє сторiн на всiх рiвнях перег

оворiв, визначення сфери дiє i мiри норм та положень загального колективного договору на пiдпри§мствi в цiлому.

Для ведення переговорiв i пiдготовки проектiв колективного договору утворю§ться робоча комiсiя з представникiв сторiн, надiлених вiдповiдними повноваженнями. Крiм представниць-

Роздiл V. Колективний договiр

ких сторiн до участi в переговорах можуть залучатися також спецiалiсти, експерти, запрошенi за домовленiстю сторiн.

Повноваження членiв комiсiє встановлюються вiдповiдними рiшеннями сторiн, якi ведуть переговори.

ся певнi гарантiє на час проведення переговорiв.

Мiнiмальнi гарантiє членiв комiсiє визначенi ст. 12 Закону Украєни <Про колективнi договори i угоди>. Передбачено, що особи, якi беруть участь в переговорах як представники сторiн, а також спецiалiсти, запрошенi для участi в роботi комiсiй, на перiод

переговорiв i пiдготовки проекту колективного договору звiльняються вiд основноє роботи iз збереженням середньомiсячного заробiтку та включенням цього часу до трудового ста-я1у>вс1 витрати, пов'язанi з участю у переговорах i пiдготовкою проекту, ком

пенсуються в порядку, передбаченому законодавством про працю або колективним договором.

Практика проведення переговорiв не може бути стандартизованою. Навiть за умови законодавчого урегулювання окремих питань iснують вiдмiнностi, обумовленi низкою чинникiв:

рiвнем органiзацiє виробництва, його технологi§ю, рiвнем об'§днаностi трудящих тощо. Тому порядок ведення переговорiв з питань розробки, укладення або внесення змiн до колективного договору визнача§ться самими сторонами i оформля§ться протоколами.

Але в усiх випадках при проведеннi колективних переговорiв сторони повиннi дотримуватись принципiв соцiального партнерства, вза§мноє довiри i поваги, розмежування прав, обов'язкiв i вiдповiдальностi сторiн; обов'язковостi ведення колективних перегово

рiв i широкоє участi трудящих у формуваннi колективного договору; рiвноправностi сторiн у внесеннi пропозицiй; обов'язкового врахування норм i положень, якi передбаченi Генеральною i галузевими угодами; урахування реальних можливостей матерiального,

виробничого i фiнансового забезпечення зобов'язань, що приймаються.

Технiчна пiдготовленiсть колективних переговорiв залежить вiд того, чи завчасно власник або уповноважена ним особа забезпечить представникiв трудового колективу iнформацi§ю з питань, що обговорюються на переговорах.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

150

купнiсть питань, якi обговорюються, тим складнiше проходять переговори, перш нiж сторони досягнуть спiльноє згоди. iнформацiя, необхiдна для успiшного проведення переговорiв, повинна вiдноситись до соцiально-економiчного стану пiдпри§мства, оплати пр

ацi, обсягу прибутку та його розподiлу, iнших питань, що входять до змiсту колективного договору i § предметом переговорiв.

Якщо поширення частини цi§є iнформацiє може завдати шкоди пiдпри§мству, єє надання може бути обумовлено зобов'язанням вважати єє певною мiрою конфiденцiйною, i учасники переговорiв не мають права єє розголошувати. Надання iнформацiє може визначатися

угодою, укладеною сторонами, якi ведуть переговори, а в разi вiдсутностi угоди - за домовленiстю сторiн. Ненадання особами, якi представляють власникiв або уповноважених ними органiв чи профспiлки або iншим уповноваженим трудовим колективом органам,

представникам трудових колективiв iнформацiє, необхiдноє для ведення колективних переговорiв, становить собою адмiнiстративне правопорушення i може призвести до накладення штрафу в п'ять мiнiмальних розмiрiв заробiтноє плати.

Законом не передбача§ться обмеження тривалостi колективних переговорiв. Сторони можуть за домовленiстю самi визначити строки початку i закiнчення переговорiв i обумовлювати єх в регламентi проведення переговорiв. Вiдповiдно до ч. 6 ст. 10 Закону Укра

єни <Про колективнi договори i угоди> сторони можуть переривати переговори з метою проведення консультацiй, експертиз, отримання необхiдних даних для вироблення вiдповiдних рiшень i пошуку компромiсiв.

Переговори можуть також перериватися, якщо сторони не дiйшли згоди при обговореннi конкретних пропозицiй. У таких випадках склада§ться протокол розбiжностей, до якого заносяться змiст розбiжностей та пропозицiє сторiн про заходи, що необхiдно провест

и, причин, через якi не можна прийняти рiшення. В протоколi обумовлюються також строки вiдновлення переговорiв.

Для вирiшення розбiжностей, що виникають в ходi переговорiв, пiсля складення протоколу розбiжностей сторонами протягом трьох днiв пiсля складення протоколу створю§ться примирна комiсiя.

пiдготовки рекомендацiй щодо вироблення рiшення, яке б задовольнило обидвi сторони.

Роздiл V. Колективний договiр

151

Внаслiдок переговорiв сторони переконуються, що колективний договiр - це засiб досягнення компромiсу, який неможливий без поступок. Переговори саме i полягають у тому, щоб схилити iншу сторону до результату, якого необхiдно досягти.

У разi недосягнення згоди на пiдставi пропозицiє примирноє комiсiє сторони можуть звернутися до посередника, який у термiн до семи днiв повинен розглянути протокол розбiжностей i винести рекомендацiє щодо сутi спору. Посередник визнача§ться сторонами

за єх спiльним вибором. Це може бути нейтральна особа з високим рiвнем квалiфiкацiє в галузi тих питань, з яких виникли розбiжностi. Ця особа повинна користуватися довiрою обох сторiн.

Якщо внаслiдок роботи примирноє комiсiє чи посередника не вирiшено розбiжностей i не досягнуто згоди мiж сторонами переговорiв, профспiлки або iншi уповноваженi працiвниками органи можуть використовувати такi засоби впливу, як проведення зборiв, мiти

нгiв, пiкетування, демонстрацiй аж до страйку.

Якщо ж колективнi переговори закiнчилися успiшно i робоча комiсiя сформувала проект колективного договору, то вiн переда§ться на обговорення трудового колективу. Процес рб-говорення може проходити в рiзних формах: на зборах структурних пiдроздiлiв, о

кремих цехових профспiлкових органiзацiй i профгруп, шляхом тиражування i розповсюдження проекту серед працюючих.

Пiсля такого обговорення робоча комiсiя збира§, узагальню§ i розгляда§ пропозицiє, висловленi в ходi обговорення, прийма§ рiшення щодо доцiльностi i можливостi єх реалiзацiє та вносить вiдповiднi змiни i доповнення до проекту колективного договору. З

пропозицiй, що не можуть бути прийнятi, готуються обгрунтування та iнформацiя.

Доопрацьований проект колективного договору виноситься на загальнi збори чи конференцiю трудового колективу для його обговорення i прийняття. Якщо загальнi збори чи конференцiя трудового колективу вiдхилили проект колективного договору в цiлому або о

кремi його положення, сторони зобов'язанi поновити переговори для реалiзацiє рiшень i пропозицiй зборiв чи конференцiє. Термiн таких переговорiв для пошуку необхiдного рiшення вiдповiдно до ст. 13 Закону Украєни <Про колективнi договори i угоди> не п

овинен перевищувати 10 днiв.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Пiсля закiнчення цих переговорiв проект колективного договору в щлому знову виноситься ва розгляд загальних зборiв чи конференцiє трудового колективу.