Імовірнісна діагностика. Загальне уявлення про застосування інформаційно-імовірнісної логіки в діагностиці
Діагностика - це процес поетапної переробки інформації в системі “лікар- хворий”, метою якого є створення найбільш адекватної моделі стану організму пацієнта.
Процес діагностики можна розбити на три логічно зв’язані етапи:
1) збір інформації про стан хворого (виявлення симптомів, проведення аналізів і т.д.);
2) відбір найбільш істотних ознак (симптомів), порівняння їх із діапазоном норми з урахуванням статі, віку, расово-національних ознак, способу життя і т.д., систематизація ознак стану хворого у визначені симптомокомплексу (синдромів) - це етап переробки інформації,
3) зіставлення із симптомами відомих хвороб - установлення діагнозу.
Процес установлення діагнозу відбувається за визначеними правилами,
тобто за алгоритмічними закономірностями.
Діагностичний алгоритм - це логічна послідовність правил, у якій інформація про ознаки стану хворого зіставляється з комплексом ознак, що характеризують типові хвороби.
На підставі результатів порівняння приймається рішення про ймовірний діагноз. Установлення діагнозу буває легким тільки тоді, коли перебіг хвороби типовий, тобто коли набір симптомів у даного хворого повністю збігається із симптомокомплексом визначеної хвороби. На практиці це буває далеко не завжди. Частіше рішення приймається як вибір із декількох можливих діагнозів. Будь-який діагностичний алгоритм можна автоматизувати й організувати машинну діагностику.
Вид діагностичного алгоритму буде залежати від прийнятої лікарської логіки. Відомо, що в сучасному медичному діагностичному мисленні прийнято розрізняти три типи лікарської логіки: 1) детерміністична логіка; 2) логіка
фазового інтервалу; 3) інформаційно-імовірнісна логіка.
Нині найпоширенішим став метод, який ґрунтується на інформаційно- імовірнісній логіці.
Інформаційно-імовірнісна логіка - це діагностичний метод, за допомогою якого розраховується імовірність того чи іншого діагнозу за певного набору симптомів. Для цього потрібно знати ймовірність кожного симптому для різних хвороб. Цю імовірність, інакше - частоту, з якою зустрічається симптом різних хвороб, як правило, одержують після обробки великої кількості історій хвороби з чітко встановленими діагнозами.