6. Суд у сучасній правовій системі Китаю

Сучасна судова система КНР функціонує на основі Конституції 1982 p., а також закону про організацію народних судів 1979 р.

Конституція проголошує такі принципи судочинства: незалежність суду, тобто незалежне здійснення розгляду справ відповідно до установлень закону, без втручання адміністративних органів, відкритий розгляд справ у суді (окрім випадків, передбачених законом), право обвинуваченого на захист, рівноправ'я громадян при розгляді справ і колегіальність суду, неприпустимість

привілеїв при розгляді справ народними судами1.

Судова система формується із загальних судів і складається з Верховного народного суду, місцевих народних судів середньої ланки і низових народних судів, а також спеціальних судів, наприклад військових.

Завданням народних судів є розгляд кримінальних і цивільних справ, покарання злочинних елементів і вирішення цивільних спорів для захисту системи диктатури пролетаріату, охорони соціалістичної загальнонародної власності, колективної власності трудящих і законної приватної власності громадян, охорони особистих свобод, демократичних та інших прав громадян.

Усі судді обираються або призначаються народними зборами різних рівнів на п'ять років із правом переобрання або перепри-значення тільки на один строк.

Згідно із законодавством Китаю, суддею може бути особа, що має громадянство КНР і досягла 23-річного віку, поважає Конституцію і законодавство Китаю, має пристойні політичні і професійні якості, а також зразкову поведінку, володіє фізичним здоров'ям та має диплом про закінчення юридичного навчального закладу.

Міністерство юстиції КНР здійснює адміністративне управління судовою системою, що виражається у фінансуванні судів, а також підготовці кадрів.

У Китаї відсутня самостійна система органів адміністративної юстиції. Цю функцію виконують палати і колегії по адміністративних справах, що входять до системи народних судів. Вони приймають і розглядають скарги на рішення адміністративних органів, що порушують права і інтереси громадян.

Современное право КНР. — М.: Наука, 1985. — С 147.

' Див.: Конституция Китайской Народной Республики // Китайская Народная Республика: Законодательные акты. — М.: Юрид. лит., 1989. — С. 458-467.

182

X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО

X. Бехруз. ПОРІВНЯЛЬНЕ ПРАВОЗНАВСТВО

183

У спеціальному адміністративному районі Сянган (колишній Гонконг), згідно з китайсько-британськими домовленостями і Основним законом Сянгана, функціонує самостійна судова система.

При недостатній кількості судових органів, браку юридичних кадрів у забезпеченні соціального контролю як і раніше значну роль відіграють народні примирні комісії — своєрідні неофіційні органи «народного правосуддя». Зараз діють більше 500 тис. суспільних примирителів, об'єднаних у народні комісії з примирення, їх основне призначення — вирішувати різні конфлікти по цивільних і незначних кримінальних порушеннях, а також із питань шлюбу, спадкування, житлових і земельних питань.

Систему адвокатури в Китаї було скасовано ще в кінці 50-х років. Вона знову створена лише після прийняття КПК. Постійний комітет ВЗНП в 1980 р. прийняв «Тимчасове положення про адвокатуру», що набуло чинності з 1982 p., згідно з яким адвокати у своїй службовій діяльності «повинні ґрунтуватися на фактах, керуватися законами, бути відданими справі соціалізму і інтересам народу». Адвокати є державними працівниками органів юстиції і не визнаються особами вільної професії, завдання яких полягає в наданні юридичної допомоги державним установам, громадським організаціям, громадянам. Адвокати об'єднані в юридичні консультації, які перебувають під керівництвом органів юстиції, що здійснюють контроль за їх діяльністю.

Адвокат, що бере участь у судовому процесі, має право знайо-митися з матеріалами справи, отримувати відомості від відповідних організацій і осіб. Виступаючи як захисник у кримінальній справі, адвокат має право на побачення з обвинуваченим, який перебуває під вартою, вести листування.

Таким чином, сучасна судова система Китаю має модернізовану структуру і успішно виконує завдання, направлені на відправлення правосуддя. Примирний характер судочинства, заснований на конфуціанській концепції праворозуміння, продовжує впливати на функціонування судової системи сучасного Китаю.