17. Вісти з України, 1893. p.

B тім часі прийшли до нас перші вісти від м о л o- д и X У к p а ї н ц і в з великої України. Ci перші вісти були недокладні, та звичайно і промовчаннем назвиск відносних орґанізаторів нового руху національного.

До таких вістей належить звідомленнє молодих Українців, що вони там зорґанізувались иа народ- н і й п p b г p а м і: є один українсько-руський народ; Україна австрійська і Україна російська — одиако нам рідні, та бажаючи поставити нашу справу незалежно від російських обставин, — осередок нашої культурно-політичної справи переносимо в Галичину..

По довгім вижидаиню повстає ширший політичний рух, а у відносних гуртках, одні кладуть більший натиск на національний, инші на соціяльний бік. Звідсі завязують ся опісля такі партії, як революційно-українська, українська соціял-демократична робітнича і народно-українська партія. A опісля найбільшим здобутком революції (першої російської) з 1905. p. був загин царського указу з p. 1876...⁷⁸). ^[42] молодочеський посол A й м в парляменті в дні 14. марта 1894, i сказав, що руським послам не пора лу- читись з Поляками, бо тоді вови стають топорищем до польської сокири, та покликав ся на приповідку: Хто сам робить ся черваком, нехай не жалуеть ся, коли його топчуть...

Проти п. Айма виступив п. B a x н я н и н і відповів, що руські посли не прилучать ся з Чехами до славянсько'і коаліції, бо Чехи в часі ери автономічної не попирали Русииів, а тепер Русини найшли собі дорогу без сла- вянської коаліції, — та вкінці намагався оправдувати критичний висказ галицького намісника..

Наслідом такої заяви п. Вахнянина зголосився до слова п. P о м а н ч у к та сказав, що заява п. Вахнянина не опирається на ухвалі клюбу ані не є поглядом всіх членів Клюбу, а тим менше Русннів. A відносно висказу намісника, сказав п.

Зараз по сім парляментарнім скандалі прийшла до п. Романчука депутація від товариства студентів „Січ“ у Відні, з заявою почести за рішучу промову та оборону конституційних прав Русинів супроти звісних слів намісника.

Тою подієюпарлямевтарноюРуськийклюб виар- ляменті був уже розбитий, бо пп. Барвінський і Bax- нянин тягнули далі за правительством, а пп. Романчук іТелишевський стояли все на становищивідпорнім проти правительства, — доки не зміниться система супроти Русинів... ^[43]

Ha сі збори прибуло 120 учасників з цілого краю та розпочалн наради під проводом п. Рожанковського. По рефераті п. Романчука розвинулась широка дебата при точці першій, що обнимала н а ц і о н а л ь н у п p o- граму, та в сій точці годі було дійти до порозум- ління між трьома партіями, так що збори відложено на пізнійше, а покищо ухвалено вотум недовіря пп. Барвінському і Вахнянинови.

Відносну точку національної програми предложив був п. Романчук в ось якій стилізації: Стоїмо на основі національної програми „Головної Руської Ради“ з p. 1848, і хочемо, щоби наш нарід розвивав ся як самостійний нарід славянський, остаючись при вірі і обряді своїх батьків, — вірний австрійській державі і цісаревн. A хитрий руссофіл п. K у л а ч к о в с ь к и й предложив на се таку стилізацію: Стоїмо на основі національній і хочемо дальше на ній розвивати ся як політично самостійний нарід в Австрії... Ta звідсі вийшло розбиттє консолідації.

B дні 23.квітня 1894, оголосивдр. Іван Фран- ко, що репрезентанти радикальної партії не вірять в можність згоди руських партій і не годять ся на програму акції. Тому він виступає з комісії утодової і рівиочасно складає головство товариства політичного „Народна Воля" в Коломиї.

A нрнклонники так зв. н о в о г о к у p c у p у c ь к о ї політики робилисвоєділо та в ґенеральнійдебаті буджетовій в парлямонті заявив ся п. B a x н я н и н іменем своїх політичних приятелів за правительством коаліційним і за порозуміннєм з-польскими представниками, при чім уважав за вказане сказати на втіху Поляків: Нехай фанатики національні називають се порозумлінннє зрадою на власнім народі, то однак ліпші мужі обох народів не дадуть ся сим наклонити до покинення внбраної дорогн...

П. 3 а л є c к і, іменем кола польського, щиро ypa- дований приняв до відома сю заяву п, Вахнянина.. Огсе було вже просто повижуюче залицюваннє до правительства і Поляків...

20.