Поваленне графа Таффого, 1893. p.

Рік 1893. довів до кінця правительство графа Таф- фого, що замісць залагоднти справу чеську, допустило за порадою намісника графа Франца Туна до завішення виемкового стану в Празі і околиці та до виточення великого процесу протн „О м л я д і н и„ за мнимі революційні змагання чеської молоді.

A з другого боку пішов граф Таффе за порадою міністра скарбу Штайибаха і l0. жовтня 1893, вніс в Палаті послів Ради державної проект закоиу на по- ш и p e н н e п p а в а в и б о p ч о г о в куріях: міст і сільських громад. Отсе подразнило знова консервативні ґрупи Німців і Поляків, так що пп. Гогенварт, Плєнер і Яворскі допровадили до п о в а л e н н я графа Таффого. Вдні11.падолиста1893,усту- п и в г p а ф T а ф ф e, що через чотирнайцять років вндержав на становищи австрійського президента міністрів. Як особистий приятель цісаря від молодих літ, мав він до сього часу велике довіре, та несподівано цісар відвернув ся і не питаючись його про спосіб розвязаиня крізи запросив до себе клерикального посла графа Гогенварта, щоби сей обняв правительство. Граф ґогенварт відказався від сього, вказуючи на свій вік, Ta цісар мав відтак сказати, що до розвалення не був старий, а до поставлення постарів ся...

Ha місце графа Таффого заіменував цісар князя A л ь ф p e д a B і н д і ш ґ p e ц а президентом міністрів, що утворив міністерство к о а л і ц і й н e, та намагав ■ся розвязати справу реформи виборчої...

14.