Перші безпосередні вибори до Палати послів, 1873. p.

П e p ш і б e з п о c e p e д н і в и б о p и до Палати послів у Відні відбулись осінню p. 1873, так що вже* 4. п а д о л и c т а 1 8 7 3. з і б p а л a c ь нова сесія Палати послів і вона тривала д о 1 6.

У нас в Галичині перепроваджував сі вибори звісний шеф намісництва П о c c і н ґ e p іще лєґально, так що наші посли добули 16, зглядно 15. мандатів. Зокрема тоді увійшли до парляменту з наших кандидатів посольських: Юліян 1 еровський, о.ГнатГалька, Теодор Гайдамаха, д-р -Амброзій Яновський, о. д-р Антін Юзичинський, о. Стефан Качала (зокруга Tap- нів — Бохнія), Василь Ковальський, о. Иосиф Kpa- сицький, Лукіян Криницький, о. д-р Гавр. Крижанон- ський, о. Іван Наумович, о. Іван Озаркевич, о. Teo- філь Павликів, о. Антін Петрушевич, о. Яків Шве- дзицький і о. Олексій Заклинський.

Виборчу акцію нровадила тоді,, Рада руска“ в порозумінню з жидівською орі'анізацією „Шомер Із- p a e л ь“, але населеннє не було підготовлене до такого компромісу, та наші виборці радше ішли з Поляками як з Жидами, наслідом чого приходило до розбивання голосів на користь Поляків, як се сталось в міськім окрузі: Станиславів—Тисьмениця, де вийшов послом д-р I г н. K а м і н ь c к і.

Ta сей, в тих обставинах можливо корисний ви- слід виборів до парляменту значно тратить на значінню, як розважить ся, що проти наших 15-ти ста-

нуло 49 польських послів, — наслідом куріяльної ординації виборчої та наш нарід не годен був вибороти ся зі становища меншости.

Ci вибори до Ради державної пригадую собі добре. Поляки були затрівожені, бо Жидн від них відступили, та вони зрозуміли, що як Жиди підуть з Русинами, то возьмуть їм значну часть міських мандатів.

о. Стефан Козоровський

Сьогодня іще нагадуєсь мені той час, як мої товариші шкільні за- сипували мене докорами за се, що мій дідо.

3 нашого боку,

як раз тоді піднято акцію п p о т и п і я н c т в а і л и - хви, щоби наш нарід ратувати відсоціяльноїїеко- ономічної руїни, та вся пропаґанда звернулась своїм вістрєм проти Жидів, і се облекшило Полякам переводити процес асиміляції Жидів на жидівських Поляків.

Важне було тоді становище політичне о. C т e ф a- н a K а ч а л и, котрого при перших безпосередних виборах до Ради девжавної в p. 1873. вибрано послом з округа: Тарнів — Бохнія*⁸). Ce зиачить, що його вибрали Поляки в польськім окрузі виборчім, бо він тоді обстоював помірковану програму феде- ралїстичну з Поляками, але без нарушения самостійности руської народности. Ta Ст’.рорусини (Свято- юрці) не годили ся з поглядами Стефана Качали i тому „Рада руска“ не поставила його кандидатури на посла до Ради державної, а Поляки вибрали.

Ha узасадненнє своєї політики написав тоді Стефан Качала політичні брошури: „Безпосередні вибори до Ради Державної іРусини" та„ПолітикаРусинів“, ~— під псевдонімом Николай Загірний, (1873).

2.