„Одкритий лист з України" 1873. p.

Тоді, 31 Українців присилає: „О д к p и т и й л и c т з України" до редакції ..Правди", в котрім заявляє: „Публіцист федеральної партії п. H. Загірннй навіть назива свою партію українською (Політика Русинів, стор.

•— заявляють далі: „Яко Славяне і Українці, ми признаємо себе друзями федеральної системи, — се є, не стілько федералізму коронних країв,

^г,а) Невірно пише Іван Франко в своїм „Нарисї“,настор. 227, що Стефап Качала в p. 18 71. був вибраний послом до Ради деоікавної, бо в тім році не було іщс виборів безпосередних до Ради державної. Про сю подію ось як писала „Правда" в p 1873, иа стор. 565: „Сором, вічний соромі Жидів вспирає Рада руска, але проти такого руського патріота, як о. Качала, каже аґітувахи всіми силами!" Ta на стор. 599: „На сором Py- сииам вибрали о. Качалу послом Поляки в чисто польськім окрузі виборчім. Інтеліґенція Бохні і Тарнова, складаюча ся з самих коренних Поляків, а не з руських перевертнів, задив- люеть ся справедливійше на руську справу"·..

скілько федералізму народностей і ш и p о к о г о c а - моуправу земського і громадського, — однак же ми бачимо підставу щастя Славян у загалі і малоруського народу по части тільки у основах про- ґ p e c c н в н и X, котрі не мають нічого спільного- з конкордатом і ультрамонтанством".,. „Яко граждане одрубної од Галичини держави, м и н і к о л и и e п о з в о л и м о c о б і вказувати своїм галицьким соплеменникам подрібної програми політичної... — Хто, хоть би і признавав федералізм країв і рівноправність народностей, але при тому не держить ся у питаннях політичних і соціяльних: основ свободи і народоправства, а у питаниях культурних — свободи- розуму, той хай не покликуєть ся на народ і народовців на Україні"...

Сей „Одкритий лист з України" се одиноке політичне і програмове посланіє від наших братів з великої України, що своїм змістом нагадує нам установи „Кирило-Методієвського Братства" та наближуєть ся до федералістичної політики, яку як раз заступав C т e ф а н K а ч а л а, — п e p ш и й п і о н і p п о л i- т и к и г а л и ц ь к и x н a p о д о в ц і в — у к p а ї н о - ф і л і в.

Пізнійші зносини, які хотіли навязати: K у л і ш своєю „Крашанкою", іКониський реформою „Правди", не мали ніякого розважного змісту політичного та принесли більше втрати як пожитку. A тим часом на великій Україні замовкало життє політичне, та в Галичині ноно піднималось з відро- дженнєм національним тай ішло своїми шляхами... („Правда" з p. 1873, стор. 660 — 661)...

3.