У четвертому розділі “Політичні процеси і військові дії на Пониззі в середині ХІІ – середині ХІІІ ст.”
досліджено проблеми формування оборонних ліній Пониззя, що розташовувались по річках Дністер і Прут, взаємини населення з кочівниками, які були з ними сусідні. Встановлено, що спорудження оборонних ліній мало два головних етапи: 1) “київський” – кінець Х – ХІ ст.
– входження території Середнього Подністров’я під владу київських князів і формування першої оборонної лінії, що переважно проходила по р. Прут; 2) “галицький” – ХІІ – перша половина ХІІІ ст. – розбудова оборонного комплексу безпосередньо по р.Дністер, основу якого заклали такі літописні городища як Ушиця і Калюс. З’ясовано, що у ХІІ ст. у межиріччі Верхнього Прута і Середнього Дністра були споруджені городища, які становили кістяк оборонного комплексу Пониззя, а саме: по річці Прут - на лівому, внутрішньому по відношенню до Галицького князівства березі в ХІІ-ХІІІ ст. розташовувались головні фортеці: Коломийська, Снятинська та Чернівецька; по р.Дністер – на правому і лівому берегах – Онут, Василів, Кучелин, Плав, Устя, Ушиця, Бакота, Калюс. Ці військові комунікації зміцнили військово-стратегічні позиції Пониззя і відіграли важливу роль у тодішніх внутрішньо і зовнішньополітичних подіях Південно-Західної Русі. Проаналізовано роль даних оборонних укріплень у військових подіях середини ХІІ – середини ХІІІ ст., що безпосередньо відбувались на Пониззі (1144, 1159, 1228 рр. та ін.).Основу внутрішньополітичного життя на Пониззі у ХІІ-ХІІІ ст. складала постійна боротьба за владу і перерозподіл власності між опозиційним боярством та князями Галича і їхніми посадниками у Бакоті, а також захист автономних прав адміністративної області. В цьому безкомпромісному протистоянні, яке породило у першій половині ХІІІ ст. боярську „вольницю і анархію”, спроби створити своєрідну боярську республіку, політичні табори спиралися на підтримку сусідніх князівств (Київського, Галицького, згодом Галицько-Волинського, Чернігівського та Болохівського) й особливо активно іноземних держав Угорщини і Польщі, що створювало реальну загрозу існуванню Галицько-Волинського князівства.
Відповідно розглянута політика щодо Пониззя Галицького (князі Володимир Галицький, Ярослав Осмомисл, Іван Берладник й ін.), Галицького-Волинського князівств (Роман Мстиславович, Мстислав Удатний, Данило Галицький) та впливових боярських родів (Судислав, Милій тощо). Окремо охарактеризована проблема політичного становища Галицької землі в умовах монголо-татарської агресії й вилучення з її протекторату Пониззя й поступовий занепад останнього (середина ХІІІ ст.).
Еще по теме У четвертому розділі “Політичні процеси і військові дії на Пониззі в середині ХІІ – середині ХІІІ ст.”:
- Баженов Олександр Львович. Давньоруське Пониззя середини ХІІ – середини ХІІІ ст.: соціально-економічний, військово-політичний і культурно-духовний аспекти, 2005
- У п’ятому розділі “Розвиток культури Пониззя”
- У третьому розділі “Економічний та соціальний розвиток Пониззя”
- Розділ ХІІІ ОБМІН ІНФОРМАЦІЄЮ
- РОЗДІЛІ. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРАВА
- 3. Поняття, система, зміст та значення принципів кримінального процесу. Конституційні та спеціальні принципи кримінального процесу.
- § 2. Окремі військові злочини
- У другому розділі “Проблеми заселення Середнього Подністров’я і складання території Пониззя”
- Культура Беларусі ў другой палове ХІІІ – XVI стст
- ХІІ. Война Катилинь
- ВІЙСЬКОВІ ЗЛОЧИНИ
- ЗЛОЧИНУ ВІЙСЬКОВІ
- Військові злочини, їхня характеристика та види.
- ИОАНН ХІІ (938 - 964)
- § 8. Військові службові злочини
- ГЛАВА 2. Древнерусское государство и право (ІХ—ХІІ вв.)
- 4. Поняття і сутність цивільного процесу. Види судочинства в цивільному процесі. Система цивільного процесу.
- РОЗДІЛ ХІІ ЗВІЛЬНЕННЯ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ
- Розділ ХІІ ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ ТА МОРАЛЬНОСТІ