<<
>>

§1. Поняття речового і зобов'язального права

Одне з головних завдань римського цивільного права є розподіл майнових благ, насамперед речей, якими володіє дане суспільство, між окремими його членами. Засобом такого розподілу є надання членам суспільства суб'єктивних речових прав.

Відповідно до цієї функції кожне речове право являє собою деякий безпосередній зв'язок особи з річчю - jus in rem: річ належить певній особі, отож усі інші члени даного суспільства зобов'язані визнавати цей зв'явок приналежності і не порушувати його своїми діями. З огляду на це усяке речове право має характер абсолютного права в тому розумінні, що воно адресовано до всіх і у випадку порушення захищатиметься проти всіх.

Речовому праву як абсолютному протиставляється зобов'язальне право як право відносне. Зобов'язальні вимоги адресуються тільки одній особі - боржнику, а тому вони є не jus in rem, a jus in personam; тільки дана особа може порушити право кредитора (не повернути боргу) і тому тільки проти цієї конкретної особи може знадобитися захист.

Класифікація майнових прав на речові і зобов'язальні римськими юристами не згадується. Вони розрізняли лише речові позови (actio in rem) і особисті позови (actio in personam). Розмежування речових і зобов'язальних прав вироблено в пізніший період. Зокрема, римські юристи вважали, що в тих випадках, коли особа має таке право на річ, яке дає її носію можливість безпосередньої дії на неї, то таке право є речовим. Коли ж у суб'єкта немає безпосереднього права на річ, а тільки є право вимагати від іншої особи надання речі, то таке право є Зобов'язальне. Отже, різниця між речовим і зобов'язальним правом проводиться за об'єктом права. Якщо об'єктом права є певна річ, то це право речове, а коли об'єктом права є певна дія іншої особи з приводу певної речі - то це право зобов'язальне.

До речових прав римське право відносило такі інститути: володіння, право власності, сервітути та інші права на чужі речі; до зобов'язальних прав -

101

договірне право, деліктне право, інші зобов'язання, які виникають з позадоговірних правомірних дій.

/ Більшість речових прав термінами не обмежені: володіння, право власності, права на чужі речі - ці речові права набуваються назавжди, постійно.

Усі зобов'язально-правові відносини - це тимчасові відносини, розраховані на певний строк. Права, які виникають з цих відносин, припиняються разом з припиненням зобов'язання. Якщо повернуто борг, то зобов'язання з договору позики припиняються.

Речові та зобов'язальні права відрізняються також і за змістом, і за обсягом. Зміст речових прав встановлюється законом, а зобов'язальних, як правило, зумовлюється договором. Речові права за своїм обсягом ширші, ніж зобов'язальні (наприклад, права власника і права наймача будинку). Суб'єкт речового права може безпосередньо впливати на річ, здійснюючи свої правомочності (наприклад, власник будинку має право володіти, користуватися і розпоряджатися ним). Наймач будинку сам безпосередньо ці правомочності здійснювати не може. Він володіє і користується будинком не від власного імені, а від імені власника. Розпоряджатися ж .ним він взагалі не має права.

Суб'єкт речового права зв'язаний з річчю ніби невидимою ниткою: "До кого б моя річ не пішла, я можу повернути її собі на тій лише підставі, що ця річ - моя, що вона надана мені існуючим правопорядком". Отже, вже римському праву була відома так звана необмежена віндикація, за якою власник міг повернути собі свою річ від кожного, у кого вона знаходилась, хто незаконно її утримував. Зобов'язальні права таких зв'язків зі своїм суб'єктом не мають.

<< | >>
Источник: Орач Є. М., Тищик Б. Й.. Основи римського приватного права: Навчальний посібник - Львів: Ред.-вид. відділ Львів. ун-ту,2000. - 238с.. 2000

Еще по теме §1. Поняття речового і зобов'язального права:

  1. § 3. Право, що застосовується до змісту правочину (зобов'язальний статут)
  2.                 5.1. Поняття речового права і підстави класифікації речей
  3. Тема 6 Зобов'язальне право
  4. (Тема б) Зобов'язальне право
  5. Зобов'язання та підстави його виникнення. Поняття та умови дійсності договору. Порядок укладення договорів. Виконання зобов'язань. Наслідки невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. Способи забезпечення зобов'язань.
  6. 7.1. Поняття господарських зобов'язань та їх виконання
  7. 6.1. Поняття зобов’язання (obligatio)
  8. 2. Право власності - основне речове право у сфері господарювання: поняття та зміст
  9. Тема 10. Поняття та види зобов’язань
  10. 99. Речово-правові засоби захисту права власності (ПВ)
  11. Тема 10. Поняття та види зобов’язань
  12. Поняття та елементи зобов’язань
  13. 1. Визначення поняття права. Значення загального поняття права. Різні підходи до визначення поняття права.
  14. 101. Зобов’язальні засоби захисту права власності.
  15. § 1. Поняття «господарське зобов'язання»
  16. Поняття гарантій виконання зобов’язання
  17. 1. Поняття господарських зобов'язань та підстави їх виникнення