<<
>>

68.Стадії процесу ігрової психотерапії, центрованої на дитині.

Стадії процесу ігрової терапії виникають як результат взаємодії між ігротерапевтом і дитиною, що відь=бувається в безоцінно вільній атмосфері ігрової кімнати, створенню якої сприяє ігротерапевт, демонструючи щиру зацікавленість і схвалення по відношенню до дитини.

Ці унікальні живі стосунки, в яких приймається і цінується особистість і індивідуальність дитини, дозволяють їй розширити горизонти власного «Я» відповідно до того, наскільки вона відчуває міру схвалення себе терапевтом. Ці переживання і розширення власних можливостей часто виявляються в чітко визначених стадіях змін, що наступають у міру розвитку терапевтичного процесу. При аналізі випадків роботи з дітьми, котрі страждали різними порушеннями, відзначають, що діти проходять певні стадії терапевтичного процесу: дифузні негативні відчуття, виражені в різних аспектах гри дитини; амбівалентні відчуття, загальна тривожність і ворожість; прямі негативні відчуття, спрямовані проти батьків, сиблінгів, інших людей і виражені в особливих регресивних формах; амбівалентні відчуття (позитивні або негативні) до батьків, сиблінгів і інших людей; ясні, чіткі, виділені, звичайно реалістичні, позитивні і негативні установки (при цьому в грі домінують позитивні установки).В процесі ігрової терапії, центрованої на клієнті, діяльність дітей виявляється по-різному.1—4-й сеанси. Дитина проявляє цікавість, заглиблюється в дослідницьку безсистемну творчу гру, робить прості описові і інформаційні зауваження і виражає одночасно радість і тривогу. 5—8-й сеанси. Дитина продовжує дослідницьку безсистемну творчу гру, зростає загальна агресивна налаштованість ігор, як і раніше виражається радість і тривога, очевидні спонтанні реакції. 9-12-й сеанси. Частка дослідницької безсистемної гри зменшується, поступово збільшується частка гри, направленої на встановлення стосунків, творчість і радість домінують, вербальні взаємостосунки з терапевтом зростають, і видається більше інформації про сім'ю і про себе самого. 13—16-й сеанси. Переважають творчі ігри і ігри, направлені на встановлення стосунків. Частка агресивних ігор зменшується. Зростають випадки вираження щастя, хвилювання, огиди, недовіри.

17— 20-й сеанси. Переважають розігрування сценок і рольова гра. Агресивні вислови продовжуються. Посилюється побудова стосунків з ігротерапевтом. Домінуючою емоцією стає радість. Дитина продовжує повідомляти відомості про себе і про сім'ю.

21—24-й сеанси. Переважають ігри, спрямовані на побудову стосунків, а також драматичні і рольові ігри. Зростає кількість ігор із зображенням нещасних випадків.

69.Етапи психотерапевтичного впливу. (див 91)

<< | >>
Источник: Відповіді на екзамен з предмету Психотерапія. 2016

Еще по теме 68.Стадії процесу ігрової психотерапії, центрованої на дитині.:

  1. Глава II. Способы обогащения нашего королевства и увеличения количества денег в стране
- Акмеология - Введение в профессию - Возрастная психология - Дифференциальная психология - История психологии - Клиническая психология - Конфликтология - Методы психологического исследования - Нейропсихология - Основы психологии - Педагогическая психология - Политическая психология - Практическая психология - Психогенетика - Психокоррекция - Психологическая диагностика - Психологическая подготовка - Психологическое консультирование - Психология девиантного поведения - Психология личности - Психология общения - Психология рекламы - Психология труда - Психология управления - Психосоматика - Психотерапия - Психофизиология - Семейная психология - Социальная психология - Специальная психология - Сравнительная психология, зоопсихология - Экономическая психология - Экспериментальная психология - Экстремальная психология - Этническая психология - Юридическая психология -