4. РЕГЛАМЕНТАЦІЯ ПрАВА HA ДОСТуП ДО ПрАВОСуДДЯ СТОСОВНО ОХОрОНИ ДОВКІЛЛЯ

B Україні розроблена та реалізується Стратегія державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні^[31] та створення належних умов для функціонування ІГС.

Державна політика сприяння розвитку громадянського суспільства виходить, зокрема, з необхідності утвердження та забезпечення прав і свобод людини, гарантії яких закріплені у фундаментальних міжнародних документах, в першу чергу в Загальній декларації прав людини^[32], відповідно до якої кожна людина має право на ефективне відновлення своїх прав (ст. 8 Декларації), Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та відповідних протоколах до неї, якою гарантується право на справедливий судовий розгляд справ незалежним та неупере- дженим судом (ст. 6 Конвенції)^[33], Міжнародному пакті про громадянські та політичні права^[34], відповідно до якого громадянин має право на справедливий і публічний розгляд справи компетентним, незалежним і безстороннім судом, створеним на основі закону (ст.

За роки незалежності зроблені певні кроки до розвитку та зміцнення громадянського суспільства, а регулювання окремих складових політики щодо сприяння розвитку громадянського суспільства забезпечується такими законами України: «Про громадські об’єднання»^[36], «Про соціальний діалог в Україні»^[37], «Про місцеве самоврядування в Україні»^[38], «Про інформацію»^[39], «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»^[40], «Про молодіжні та дитячі громадські організації»^[41], «Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності»^[42], «Про органи самоорганізації населення»^[43], «Про професійних творчих працівників та творчі спілки»^[44], «Про благодійну діяльність та благодійні організації»^[45], «Про волонтерську діяльність»^[46], «Про свободу совісті та релігійні організації»^[47], «Про соціальні послуги»^[48], «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності»^[49], «Про засади внутрішньої і зовнішньої політики»^[50], «Про доступ до публічної інформації», «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»^[51], «Про безоплатну правову допомогу»^[52], «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах»^[53], «Про Основні засади (стратегію) державної екологічної політики України на період до 2020 року»^[54]. Цими актами визначено, зокрема, засади внутрішньої політики України у сферах розбудови державності, формування ІГС, порядок забезпечення права кожного на доступ до інформації СВП, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги, доступу до правосуддя.

ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачав право громадян на доступ до правосуддя через подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище (п. з ч. 1. ст. 9) та оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому Законом (п. и ч. 1 ст. 9). Природоохоронні ОГС відповідно до п. ж ч. 1 ст. 21 ЗУ«Про охорону навколишнього природного середовища»^[55] мають право подавати до суду позови про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в тому числі здоров’ю громадян і майну ОГС.