Видатки бюджету.

Треба відмітити і виконання бюджету за статтею соціальний захист та соціальне забезпечення за 2005 рік лише на 80%, що вплинуло на показник виконання бюджетних призначень в цілому за рік.

Розглянемо більш детально видатки на освіту (таблиця 2). Найбільша частка видатків припадає на загальноосвітні школи. Треба відмітити майже стовідсоткове виконання.

системним, системність аналізу пов'язана з його комплексністю і це полягає в єдності економіки і політики. Являє собою систему аналітичної роботи - по строкам, охвату питань, прийомам, взаємопов'язаності показників, що вивчаються;

оперативним, тобто на підставі аналітичної інформації вміння швидко і чітко оцінити минулі, майбутні події з метою усунення виявлених недоліків;

об'єктивним, що повинно забезпечувати об'єктивний підбір інформації, яка спроможна всебічно охарактеризувати всю сукупність причин і факторів, що визначають виявлену динаміку, тенденції;

достовірність, адже від достовірності інформації залежить оцінка ефективності використання матеріальних, трудових, фінансових ресурсів, а це є основою щодо оптимальних управлінських рішень.

Аналіз бюджету як основного фінансового плану держави чи його адміністративно-територіального утворення базується на комплексному підході до його вивчення, опису інформації, що характеризує процес його виконання, на використанні визначеної методики аналізу цієї інформації.

Поряд з методами економічного аналізу, що характеризують загальний підхід до виконання бюджету, існує і методика його аналізу, що визначає етапи і прийоми аналітичної обробки інформації. Етапи аналізу можна представити так:

- здійснюється перевірка, зведення, групування необхідних даних.

- власно аналітична обробка: співставлення відповідних показників по доходам, видаткам, нормативам, контингентам; виявлення причин відхилення від уточнених призначень по бюджету; розкриття взаємозв'язків і кількісних залежностей між показниками.

- підбиття підсумків аналізу, основні висновки.

Методика економічного аналізу виконання бюджету умовно може бути поділена на загальну і часну.

Загальна методика однаково може бути використана при аналізі як загальних підсумків виконання бюджету, так і конкретних питань виконання по доходам і видаткам.

визначення задач аналізу;

підбор і попередня перевірка достовірності і правильності даних;

використання прийому співставлення як основного при визначенні рівня виконання бюджетних призначень і динаміка показників бюджету;

застосування затверджених чи уточнених даних у якості бази співставлення і оцінки показників;

широке застосування поряд з абсолютними відносних і середніх показників, а також зведених величин; застосування аналітичних групувань і побудова таблиць, що дають змогу судити про результати виконання бюджету.

Практичне застосування даної методики визначається:

рівнем бюджету, який вивчається;

кількістю і якістю даних, які забезпечують найповнішу інформацію по

сталого розвитку населених пунктів, правові та економічні шляхи їх реалізації;

Постанова Верховної Ради України "Про рекомендації парламентських слухань про законодавчі аспекти регіональної політики та місцевого самоврядування" та Постанова Верховної Ради України "Про Рекомендації парламентських слухань "Децентралізація влади в Україні. Розширення прав місцевого самоврядування" Крім Верховної Ради України, центром формування державної політики у сфері місцевого самоврядування є Президент України. З метою здійснення ефективної політики у зазначеній царині, вдосконалення механізмів її впровадження, державної підтримки та створення умов для реалізації відповідних положень Конституції України, забезпечення залучення широкого кола громадськості до розроблення політичних рішень Президент України видав такі укази:

"Про впорядкування внутрішніх та зовнішніх запозичань, що провадяться органами місцевого самоврядування";

"Про заходи щодо впровадження Концепції адміністративної реформи в Україні";

"Про першочергові заходи з проведення в Україні адміністративної реформи";

"Про Програму інтеграції України до Європейського Союзу";

"Про Концепцію державної регіональної політики";

"Про чергові заходи щодо дальшого здійснення адміністративної реформи в Україні";

"Про державну підтримку розвитку місцевого самоврядування в Україні";

"Про Національну раду з питань державного управління та місцевого самоврядування".

Окремий блок нормативно-правових актів становлять постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України, прийняті на виконання законів та указів Президента України.

Важливим джерелом права з питань місцевого самоврядування в Україні є рішення Конституційного Суду України.

Ухвалені Конституційним Судом рішення торкаються різних аспектів місцевого самоврядування.

Ще одним фактором, який суттєво впливає на законодавчу і нормативно- правову базу місцевого самоврядування, є чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і які є частиною національного законодавства згідно зі статтею 9 Конституції України.

Аналізуючи процес становлення місцевого самоврядування та його законодавчого забезпечення, можна стверджувати, що відбувається він

безсистемно та непослідовно, без концептуального бачення розбудови місцевого самоврядування. Це призводить до дезінтеграції у ході законотворчого процесу, безсистемного напрацювання законодавчих актів, неузгодженості щодо їхнього розроблення і прийняття, розпорошеності підходів до статусу, компетенції, відповідальності суб'єктів місцевого самоврядування. Тому сьогодні в Україні є понад три тисячі нормативно-правових актів, у яких присутній термін "місцеве самоврядування", понад 700 законів мають безпосереднє відношення до цієї сфери, але, наприклад, проблеми організації діяльності територіальних громад, формування і діяльності органів місцевого самоврядування є не повною мірою врегульованими. Зокрема, це стосується питань управління комунальною власністю, міжбюджетних відносин, різних форм безпосередньої участі громадян у виконанні завдань та функцій місцевого самоврядування, взаємовідносин органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з відповідними органами державної влади та їх посадовцями, а також форм взаємодії територіальних громад, співробітництва у реалізації спільних проектів.

Законодавче забезпечення розвитку місцевого самоврядування повинно базуватись на комплексному підході до розвитку законодавства в цілому і розроблення окремих нормативно-правових актів; органічному поєднанні статусного (установчого), функціонального і галузевого методів нормативно- правового врегулювання; здійсненні підготовки проектів нормативно-правових актів з урахуванням адміністративної, судово-правової, адміністративно- територіальної реформ; фінансовому обрушуванні проектів нормативно- правових актів; науковому супроводженні та експертизі відповідних проектів нормативно-правових актів; проведенні на законодавчій основі експериментів із запровадження нових форм органів місцевого самоврядування, інновацій у ході реформи місцевого самоврядування; додатковому делегуванні органам місцевого самоврядування повноважень місцевих органів виконавчої влади щодо прийняття рішень нормативного характеру.

З метою наведення порядку в цій сфері Кабінет Міністрів України видав Розпорядження "Про схвалення Концепції Програми законодавчого забезпечення розвитку місцевого самоврядування".

зміцнення матеріальної та фінансової основ місцевого самоврядування, зокрема визначення організаційно-правових механізмів державної підтримки місцевого самоврядування;

розмежування повноважень територіальних громад, органів місцевого самоврядування та місцевих органів виконавчої влади;