Українські особливості розвитку місцевого самоврядування

З прийняттям конституції та незалежністю в Україні відбулися докорінні зміни.

На сьогоднішній день, з моєї точки зору, місцеве самоврядування, як державне явище має недостатньо законодавчо об'рунтовані засади для свого існування та праці. На мій погляд, для більш чіткої та цілеспрямованої праці місцевому самоврядуванню не "вистачає" контролю з боку громадян. Для цього потрібно створити систему партнерства між органами влади та територіальною громадою. Цей контроль є обовязковим атрибутом громадянського суспільства на рівні з референдумами, виборами, засіданнями і т.д. При його впровадженні, на мій погляд, можна говорити про безперечне представлення, захист та баланс інтересів між суспільством та державою.

На жаль, форма участі громадян в управлінні поки що не "знайшла" свого розвитку в Україні.

•законодавче наділення територіальної громади більш ширшими повноваженнями у сфері суспільного контролю;

•ініціація регулярних доповідей посадових осіб перед територіальною громадою за виконану роботу;

•своєчасні заходи з ліквідації виявлених недоліків в житті територіальної громади;

•розробка процедур обговорення конкретних рішень та діяльності влади; •організація випусків телевізійних передач з питань суспільного контролю і Т.д.

Але на сьогоднішній день форма суспільного контролю не може сформуватися й через низьку громадську активність населення. Не дивлячись на це, для багатьох впровадження демократичного механізму в відносинах між суспільством і владою залишається відкритою та актуальною темою. Адже це впровадження буде давати право на внесення місцевих ініціатив з суспільно- важливих питань з метою їх розгляду місцевими органами.

Актуальність такого механізму набуває особливого значення при переході до пропорціональної системи формування місцевих органів, при якій відсутня "прив'язка" депутатів до виборчих округів.

З моєї точки зору, впровадження такого механізму дає можливість відмовитись від такої непродуктивної форми вираження та захисту інтересів населення, як пікети та мітинги, які нерідко стають основою для вуличних сутичок. Цей механізм дає життя мирній та конструктивній формі рішення соціальних проблем місцевими ініціативами та місцевою владою.

Крім того, цей механізм дозволить підвищити відповідальність чиновників не тільки за своєчасність відповідей на звернення громадян, а й на вирішення питань, які підняті в зверненнях. Іншими словами утвердження демократичних принципів у суспільстві та децентралізація влади - необхідність, продиктована самим життям.

Роль місцевого самоврядування є дуже важливою в житті сучасного суспільства і становить як науковий так і практичний інтерес для вчених, державних діячів, представників місцевих спільнот.

Рівноправність усіх членів спільноти. Універсальність зобов'язань. Підпорядкування принципом необхідності.

Процеси демократизації в нашому суспільстві знаходяться на стадії становлення. Місцеве самоврядування потребує на даному етапі економічної підтримки, без якої воно не може розв'язувати усіх покладених на нього завдань, пов'язаних із підвищенням рівня життя населення і змушене обмежувати сферу своєї компетенції.

Панчева Марта, інтерн Одеської міської ради

Дотації не мають вузького цільового призначення, тому питання стосовно розподілення дотаційних коштів знаходиться переважно в компетенції нижчого рівня системи місцевого самоврядування.

В процесі функціонування місцевих органів влади виявилась тенденція витіснення дотацій іншим видом трансферних бюджетних операцій - субвенцією. Субвенція передбачає використання бюджетних коштів через певну цільову програму, що зазвичай задається на рівні обласних адміністрацій. В такому випадку, нижчі ланки системи місцевого самоврядування виявляються втиснуті у вузькі рамки програми субвенції, яка часто не відповідає проблемам громад.

Головною проблемою трансфертів, є їх непрозорість. Багато грошей, що виділяються в якості дотацій чи субвенцій не надходять до міст в повному обсязі. По великому рахунку, це ті кошти, що були вилучені з місцевих бюджетів. Крім того, субвенції надходять до обласних рад та адміністрацій, а не до міських, районних та селищних. Неефективне управління на цьому рівні бюджетом, не дозволяє реалізовувати принцип самостійного використання органами місцевого самоврядування, необхідних коштів для розв'язання проблем громад. А цільові дотаційні надходження взагалі не вирішують ці проблеми, а скоріше заплутують й так не простий механізм перерозподілу бюджетних грошей.

Таким чином, велика кількість проблем місцевого самоврядування полягають саме в площинні самостійності місцевої влади. Це можливості, без втручань обласної адміністрації чи центральних органів влади, формувати місцевий бюджет виходячи з мінімально необхідного кошторису для вирішення проблем територіальних громад. Разом з цим, треба зазначити, що розширення повноважень та компетенції органів місцевого самоврядування повинно стосуватися лише визначених законом речей, як то адміністративних, господарських, соціально-економічних функції, але ніяк політичних. Останні є і повинні залишатися прерогативою державної влади.