<<
>>

§ 3. Система права та її структура

Система права континентальних країн Європи має свою структуру, що складається, як і в римському праві, із двох підсистем -- публічної і приватної. У підсистемі публічного права домінують імперативні (категоричні) норми, які не можуть змінювати учасники правовідносин.

У підсистемі приватного права переважають диспозитивні норми, і тільки в тій частині, в якій вони не змінені учасниками відносин. Галузі підсистеми публічного права Галузі підсистеми приватного права — конституційне, — кримінальне, - административне, — фінансове, — міжнародне публічне, — процесуальні галузі, — основні інститути трудового права та ін. — цивільне, — сімейне, - торгове, - міжнародне приватне, окремі інститути трудового права (у цілому трудове право має змішаний характер) та ін. Всі норми права мають чітку «прив'язку» до конкретних галузей та інститутів права, що є результатом впливу юридичної доктрини, яка акцентує увагу на необхідності врахування предмета і методу правового регулювання. Галузі права визнаються найбільш значним структурним елементом системи права.

>>>533>>>

У більшості країн континентальної Європи класифікація галузей права подібна з німецькою (Швейцарія, Іспанія, Австрія). У деяких країнах (Італія, Бельгія, Нідерланди) ще превалює французька схема класифікації. У зв'язку з цим Нідерланди, наприклад, називають «юридичною донькою Франції».

Різні галузі права в окремих країнах мають неоднаковий ступінь розробленості і кодификації. Значна частина приватного права кодифікована, чого не можна сказати про публічне право. Особливо це стосується адміністративного права. Воно було розроблено у Франції, після чого введено іншими європейськими країнами. Правда, адміністративне право в цілому не кодифікувалося навіть у Франції. Тільки частина відносин, що регулюються адміністративним правом, увійшла в створені зібрання законодавчих і підзаконних нормативних актів. У деяких країнах (ФРН, Австрії, Бельгії, Італії, Швейцарії) творцями адміністративного права були адміністративні суди, які вирішували спори з адміністративно-правових питань, що, природно, вплинуло на своєрідність формування цієї галузі права в зазначених країнах.

Абстрактний характер юридичного мислення юристів континентальної Європи (на відміну від конкретного, «прецедентного» мислення загального права) дозволив відпрацювати і систематизувати інститути права.

<< | >>
Источник: Скакун О.Ф.. Теорія держави і права: Підручник / Пер. з рос. — Харків: Консум, 2001. — 656 с.. 2001

Еще по теме § 3. Система права та її структура:

  1. § 3. Структура системи права
  2. § 2. Поняття, основні ознаки і структура системи права
  3. 1. Поняття системи права та її структури.
  4. § 5. Система мусульманського права та її структура
  5. 17.1. Поняття і структура системи права
  6. 17.1 Система права и её структура
  7. 1. Системы норм права: понятие и структура
  8. 4. Структура права в пострадянських правових системах
  9. Понятие и структура системы права
  10. (Тема з) Поняття "структура національної правової системи" і "трансформація права"
  11. Поняття "структура національної правової системи". Поняття "трансформація права".
  12. Социалистическая система права и некоторые криминологические проблемы создания современного уголовного права в системе социального контроля в Российской Федерации
  13. В настоящее время существуют две главные исторически сложившиеся уголовно-правовые системы: 1) романо-германская, или так называемая «континентальная» система права, и 2) англосаксонская, или система прецедентного права.
  14. § 4. Структура норми права Поняття і елементи структури норми права.
  15. Правовая система. Система права: отрасли и институты права
  16. Структура права на неприкосновенность частной жизни Содержание субъективного права есть
  17. Вертикальное строение системы права - это деление права на элементы (нормы права, правовые институты,