Трихоцефальоз

Збудник — волосоголовець (Trichocephalus trichiurus), паразитує в товстому кишечнику. Це круглий черв’як довжиною до 30-50 мм, білого кольору, з тонкою волосовидною передньою частиною тіла.

Цикл розвитку

Самка відкладає яйця у сліпій кишці у вигляді різностатевих ядер, які з калом потрапляють у зовнішнє середовище (грунт), де чоловіче і жіноче яйця зливаються після чого відбувається їх дозрівання протя­гом 1-4 місяців. Зараження відбувається через рот, при проковтуван­ні дозрілих яєць волосоголовців, головним чином, з не митими сири­ми овочами, ягодами, фруктами. З яєць у кишечнику виходять личинки, які прикріплюються до кишкових ворсинок, проникають в глибші шари стінки, де протягом 2-3 діб розвиваються, після чого виходять у просвіт кишечника. Паразитування гельмінта може тривати до 5 років.

При трихоцефальозі відбувається механічне пошкодження слизової оболонки кишечника, внаслідок чого можливе приєднання вторинної інфекції. Продукти життєдіяльності паразита здійснюють токсичний вплив на організм дитини. Також волосоголовець виділяє гемолізуючі речовини, які порушують згортання крові.

Клініка

Вражаються травна, кровотворна та нервова системи.

Основні клінічні симптоми:

• нападоподібні болі в животі;

• диспепсичні явища: нудота, блювота, чергування проносів та за­крепи;

• ознаки коліту з виділенням з калом червоної крові;

• зміни з боку нервової системи; головний біль, запаморочення, ко­роткочасна втрата свідомості; при тривалому перебігу — парези, менінгеальні явища.

Діагностика

Загальний аналіз крові (анемія, помірний лейкоцитоз, лімфоцитоз, еозинофілія).

Аналіз калу на виявлення яєць волосоголовця (з використанням ме­тодів збагачення Калантарян, Като та ін.).

Виявлення волосоголовця під час ендоскопічного дослідження.

Лікування

Антигельмінтні препарати:

• мебендазол (вермокс) — по 5-7 мг/рік життя 2 рази на добу, про­тягом 6 днів;

• альбендазол — по 200-400 мг залежно від віку, 1 раз на добу, про­тягом 3 днів;

• нітазоксанід — по 100-500 мг залежно від віку, 2 рази на добу, про­тягом 3 днів;

• медамін — по 10 мг/кг маси тіла/добу, протягом 3 днів.

• Введення кисню в пряму кишку — з розрахунку 100 см куб./рік життя, через 2-3 год.

• Симптоматична терапія (полівітаміни, препарати заліза та ін.). Профілактика гельмінтозів

1. Формування здорового способу життя.

2. Дотримання санітарно-гігієнічних норм у сім’ї, дитячих установах, лікарнях (обов’язково мити руки після вулиці, туалету, кожна ди­тина та члени сім’ї повинні мати власні предмети особистої гігієни та ін.).

3. Правильна кулінарна обробка харчових продуктів. Великий ризик ураження гельмінтами під час споживання сирокопчених, свіжо- заморожених, недостатньо термічно оброблених продуктів. Необ­хідно ретельно мити фрукти, овочі, ягоди.

4. Вживання лише фільтрованої водопровідної або кип’яченої води.

5. Запобігання фекальному забрудненню навколишнього середо­вища.

6. Правильне утримання домашніх тварин, їх обстеження на гель­мінти, дегельмінтизація.

7. Раннє виявлення хворих, своєчасне їх лікування.

8. При ентеробіозі важливим є дотримання чистоти рук і нігтів, під­мивання дитини на ніч і щоранку з милом, заміна натільної та по­стільної білизни щодня, прасування її гарячою праскою, вологе прибирання приміщень із використанням крутого окропу.

9. Медикаментозна профілактика гельмінтозів двічі на рік. Для неї застосовують антигельмінтні препарати з широким спектром дії.

Покази до медикаментозної профілактики гельмінтозів:

1. Постійне проживання дітей у закритих дитячих колективах.

2. Постійний контакт із домашніми тваринами.

3. Контакт із землею (проживання в сільській місцевості, ігри в піску та ін.).

4. Часті подорожі в екзотичні країни.

5. Захоплення полюванням, рибалкою, футболом, пляжним волейбо­лом тощо.