Ексрасистолія

це передчасне позачергове (по відношенню до ос­новного ритму) скорочення серця в зв’язку з надходженням імпульсу з ектопічного фокуса.

Розрізняють передсерді, атріовентрикулярні, шлуночкові екстраси- столи.

В більшості випадків діти не скаржаться, однак деякі відмічають пе­ріодично виникаючі удари в ділянці серця, відчуття стиснення в грудях,

«перевертання» серця.

Передсердна екстрасистолія-.

• позачергова поява зубця Р та не зміненого комплексу QRS;

• зміна форми та полярності зубця Р (позитивний Р — фокус розта­шований в верхній третині передсердя, негативний Р — фокус роз­ташований в нижній третині передсердя, деформований Р — фо­кус розташований в середній третині передсердя);

• скорочення або подовження інтервалу PQ;

• неповна компенсаторна пауза.

Вузлова екстрасистолія-.

• негативний або відсутній (оскільки зливається з комплексом QRS) зубець Р;

• комплекс QRS не змінений;

• неповна компенсаторна пауза.

Шлуночкова екстрасистолія:

• відсутній зубець Р перед комплексом QRS;

• деформація та розширення позачергового комплексу QRS;

• дискордантне зміщення сегменту ST по відношенню до основного зубця комплексу QRS;

• повна компенсаторна пауза.

Якщо форма комплексів QRS екстрасистол однакова, то екстраси- столи вважають монотонними, якщо різної форми — політропними. Якщо зміни ЕКГ наступають після кожного нормального скорочення —

це бігемінія, через 2 скорочення — тригемінія, через 3 — квадригемінія.

Лікування екстрасистолії. Виявлення при холтеровському моніто- руванні одиничних передсердних екстрасистол у здорових дітей не по­требує дообстеження або специфічної антиаритмічної терапії. Наяв­ність частих передсердних екстрасистол (більш ніж 250-300/год.) по­требує диспансерного спостереження і контролю за розвитком арит- могенної кардіоміопатії.

Режим без обмежень. Дієта звичайна. Заняття спортом дозволяють­ся після лікування основного захворювання і ліквідації екстрасистолії.

Лікування основного захворювання (вегетативна дисфунція, орга­нічне захворювання серця тощо), санація вогнищ хронічної інфекції.

Антиаритмічні препарати призначаються тільки за наявності групо­вих або політопних екстрасистол, що призвели до порушень гемодина- міки, загрозі розвитку пароксизмальної тахікардії або миготливої арит­мії (верапаміл, аміодарон, ін.), солі калію (панангін, аспаркам).