Рецидивуючий бронхіт

захворювання з повторними епізодами гострого простого бронхіту 3 і більше разів на рік протягом 1-2 років при ПОДОВЖЄНОСТІ КЛІНІЧНИХ проявів бронхіту не менше 2-Х ТИЖНІВ, Дд_я якого характерна відсутність ознак пневмосклерозу та клінічних про­явів обструкції.

Етіологія. Гострі респіраторні захворювання вірусної етіології (грип і парагрип, аденовірус, респіраторно-сенцитіальна інфекція). Бактеріаль- : на етіологія (Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, стрел-1 токок гр. В, Staphylococcus aureus. Мікоплазмена етіологія (Mycoplasma ! pneumoniae). Асоціації (вірусно-бактеріальна флора).

Фази перебігу рецидиву юного бронхіту, загострення; ремісія.

Сезонний характер: восени, ранньою весною, рідше зимою та відсут­ні літом.

Для періоду загострення захворювання характерні'.

• тривалий перебіг загострення (подовженість до 2-3 тижнів і біль­ше);

• початок рецидиву перебігає як ГРВІ: помірне підвищення темпе­ратури тіла, частіше — протягом 2-4 днів; нежить, головний біль, хрипуватість голосу;

• тривалий (3-4 тижні) кашель, який домінує в клінічній картині і має самий різноманітний характер (сухий, частіше вологий, гру­бий). Харкотиння має слизистий або слизисто-гнійний характер;

• загальний стан дитини порушений мало;

• ознаки дихальної недостатності відсутні;

• перкуторний тон над легенями не змінений;

• аускультативно вислуховується жорстке дихання, відмічаються сухі або вологі малозвучні середньо- та великопухирчасті хрипи. Хрипи розсіяні, міняються за характером і локалізацією.

Період ремісії: змін не виявляють.

Додаткові методи обстеження:

В периферичній крові в період загострення нерідко відмічаються гіпохромна анемія; лейкопенія чи незначний лейкоцитоз — не вище 15х109/л; зрідка збільшення ШОЕ (до 20-30 мм/год.); в період ремісії зміни в периферичній крові відсутні;

Рентгенограма грудної клітки: посилення легеневого малюнку; роз­ширення коренів легень, яке зберігається навіть у період ремісії.

Лікування. На стаціонарно-поліклінічному етапі в період загострен­ня призначають етіотропну терапію загострень РБ з урахуванням виду можливого збудника. В перші дні хвороби призначають противірусні

ати (інтерферон, лаферон, гропринозин). Єдиним чітким пока- ^пР^е”‘_о призначення антибіотиків є активний бактеріальний процес (фе- ^30>> на температура тіла більше 3-х днів, зміни в аналізі крові, які вка- ? _ТЬ на активним запальний процес).

³^Му^к0Л*^тичн* ^{та в}*А^хаР^кУ^вальн* препарати (лазолван, бромгексин, ацетитицистеїн, проспан, гербіон, корінь алтею).

Імунокоректори (імунал, рібомуніл, бронхомунал, IRS-19).

Вібраційний масаж та постуральний дренаж.

Диспансерізація. На етапах реабілітації застосовують методи загор- товування, лікувальну дихальну гімнастику, кінезотерапію, лікування в місцевих пульмонологічних санаторіях та на південному узбережжі Криму. Дитина може бути знята з диспансерного обліку за умови від­сутності рецидивів захворювання протягом 2-х років.