Задум розв’язання і безпосереднє розв’язання

Задум з’являється вже в процесі розуміння задачі (В.О.Моляко). Суб’єкт визначає, до якої сфери знань, досвіду людини належить зада­ча. Задача інтегрується в інформаційну модель суб’єкта.

1. первинне ознайомлення і виділення спільних з попередньо розв’язаними задачами ознак, віднесення даної задачі до відомого типу задач;

2. специфікація задачі на основі ознак, що відрізняють її від інших. При стереотипному підході другий етап відсутній і задача розв’язується за типом відомих.

Найбільш типові помилки при аналізі творчих задач виникають уна­слідок комплексу причин, серед яких вирізняються:

— відсутність чи недостатність знань з попереднього досвіду;

— індивідуальні особливості розумової діяльності суб’єкта (невмін­ня аналізувати умову, співвідносити окремі дані, неправильний розпо­діл уваги, низькі гнучкість та розвиток мислення);

— суб’єктивні стереотипи, особливо при розв’язанні нешаблонних задач;

— труднощі при сприйманні змісту задачі через невдалу форму його подання (А.Б. Коваленко, 1994).

Власне розв 'язання творчої задачі починається з моменту висування попереднього шляху розв’язання. Уявлення про шлях і кінцевий пред­мет діяльності є задумом. Послідовність процесу осмислення задачі ілюструє рис 18.

Розуміння

■> задум

Розв’язання задачі

Рис. 18. Процес осмислення задачі

Спочатку задум виникає як образ чи ідея того об’єкту, який потріб­но створити. Згодом конкретизація образу призводить до принципу, схеми подальшого розв’язання.

Задум розв’язання цементується його ідеєю - головною думкою, принципом. Задум вибудовується, доповнюється, деталізується посту­пово, в ході практичного втілення. Іноді у людей з творчим досвідом задум може виникнути одразу весь в цілому. Таку появу задуму прийн­ято називати інсайтом - осяянням.

Розв’язання задачі - це водночас перевірка задуму, який існував у вигляді гіпотези. Послідовні трансформації задуму призводять до розв’язання задачі. Спосіб розв’язання може бути прямим і зворотнім. Прямий - це така послідовність операцій, що спирається на вихідні дані й веде до створення об’єкту. Він проходить за схемою так званого «де­рева рішення». Так, якщо інженер має задачу розробити будову мосту, то він крок за кроком приходить до результату - конструкції мосту. Зворотній спосіб - від уявлення кінцевого продукту до пошуку спосо­бів його досягнення; вимагає більшої фантазії та наочності. Наприклад, у середньовічній Європі майстри віднайшли спосіб виготовлення пор­целяни, шовку, що завозили з Китаю та рецепт виготовлення яких був таємницею.