Мислення як розв’язання задач
Розв’язання задачі будується на передбаченні (антиципації) шуканого. Щодо ролі передбачення для розв’язання задач існують різні погляди. Частина вчених уважає, що можна передбачити лише одну наступну стадію розв’язання, а не кінцевий результат, тобто вони недооцінюють передбачення.
Інші - навпаки -перебільшують, уважаючи, що людина точно й одразу може передбачати відповідь, а процес розв’язання полягає в знаходженні правильної здогадки. Треті заперечують можливості передбачення, доводячи, щопошук відповіді - це вибір правильного способу зі всієї сукупності можливих. Слід зауважити, що роль передбачення залежить від складності мислительної задачі, а також і від індивідуальних особливостей людини (її проникливості, інтуїції, досвіду тощо).У процесі розв’язання мислительної задачі вирізняють такі етапи:
1) виникнення проблеми з проблемної ситуації;
2) побудова гіпотез щодо можливого способу рішення;
3) перевірка гіпотез;
4) формулювання результату.
Існують різні способи розв ’язаннямислительних задач. До них належать наступні.
а) Спроб і помилок; його використовує учень, коли при розв’язанні задачі підставляє числа у всі відомі формули підряд, намагаючись вгадати, яка з них підходить.
б) Використання відомого алгоритму. Наприклад, коли учень свідомо обирає потрібну формулу.
в) Цілеспрямована трансформація умов, розв’язання задачі послідовними діями.
г) Евристичний, що має місце в наукових відкриттях, передбачає пошук способу розв’язання.
Мислення не обмежується розв’язанням задач, а проявляється і в усвідомленні нових проблем, і в постановці нових задач. Здатність до виявлення проблем свідчить про самостійність і оригінальність мислення. Кожне наукове відкриття починається з проблемної ситуації, з питання.Це яскраво підтверджується на прикладі відкриттів І.Ньютона, В.К.Рентгена, А.Ейнштейна та багатьох інших.
6.