Класифікація галузей психології

Сучасна психологія охоплює розгалужену систему наукових дисци­плін, кількість яких наближається до 100.Зв’язки між різними галузями психології утворюють структуру сучасної психології.

По-перше, за видами діяльності можна виокремити такі галузі, як:

а) психологія праці (досліджується наукова організація праці, пси­хологічні аспекти зв’язків у системі людина-техніка). Її розділи: інже­нерна, авіаційна, космічна психологія;

б) педагогічна (вивчає педагогічні закономірності навчання і вихо­вання). Розділи: психологія навчання (психологічні основи методик), виховання, психологія вчителя, навчально-виховної роботи із аномаль­ними дітьми;

в) медична (досліджує психологічні аспекти діяльності лікаря і по­ведінки хворого);

г) нейропсихологія (мозкова локалізація психічних функцій);

д) юридична ( психологічні питання реалізації системи права);

е) військова (психологічні основи поведінки в умовах бою, методи «психологічної війни»);

є) спорту (психологічні особливості спортивних змагань, діяльність спортсменів);

ж) торгівлі (психологічні умови впливу реклами, особливості попи­ту, обслуговування).

По-друге, за психологічними аспектами розвитку вирізняють такі галузі, як:

а) вікова (розвиток психічних процесів і якостей людини, взає­мозв’язок навчання і психічного розвитку). Розділи: дитяча, підлітка, юності, дорослого (акмеологія) і геронтопсихологія (людей похилого віку);

б) психологія аномального розвитку. Розділи: патопсихологія (особ­ливості психіки при психічних захворюваннях), олігофренопсихологія (порушення психічного розвитку при вроджених дефектах мозку), сур- допсихологія (розвиток дітей з порушенням слуху), тифлопсихологія (розвиток дітей з порушенням зору);

в) порівняльна (еволюція форм психіки у живому світі);

г) історія психології (розвиток психологічних знань).

По-третє, засистемами зв’язків між людиною і суспільством розрі­зняються:

а) соціальна психологія (психічні явища у спільній діяльності, спіл­куванні людей);

б) психологія особистості (індивідуальні психологічні особливості людини як члена суспільства).

Особливе місце посідає загальна психологія. Вона не є самостійною галуззю, а об’єднує найбільш загальні закономірності психіки; характе­ристики методів, принципів, основних наукових понять. Наукові понят­тя психології звичайно об’єднують у три умовні категорії: психічні процеси, стани, властивості. Психічні явища можна розглядати і як стан, і як процес, і як властивість. Кожна із таких категорій підкреслює той чи інший аспект явищ, який має найбільше значення у конкретному випадку.

Психічний процес - явище як процес з виділенням початку, проміж­них стадій, та завершення. Властивість - підкреслює усталеність, фік- сованість і повторюваність психічного факту. Це якості характеру, тем­пераменту, здібностей. Стан - психічний факт, що існує у деякий незначний проміжок часу і обумовлений ситуацією (прояви волі, уваги, мислення, почуттів).

Розділи загальної психології: психологія як наука, короткий огляд історичного розвитку психологічних знань, особистість у діяльності іс- пілкуванні, теорії особистості, аналіз пізнавальних і емоційно-вольових процесів, психологія діяльності, індивідуальних відмінностей тощо.

У психології постійно з’являються нові галузі (психологія управлін­ня, середовища, економічна, екологічна, політична, будівництва, транс­порту). Цей процес називається диференціацією психологічних знань. Кожен розділ психології вивчає психіку у своєму аспекті, але в реаль­них життєвих ситуаціях людина виступає в єдності всіх своїх сторін. Щоб зрозуміти і активізувати поведінку людини, необхідно зміцнювати зв’язки між окремими галузями для створення цілісної характеристики людини. У цьому полягає інтеграція психологічних знань. Процеси нау­кової диференціації та інтеграції становлять суперечливу єдність, що і забезпечує розвиток психологічної науки.

Крім наукової психології, існує практична (прикладна), основним змістом якої виступає застосування психологічних механізмів впливу з метою корекції поведінки та розвитку людей у конкретних та унікаль­них умовах їхніх життєвих обставин та життєвого шляху (В.Панок). Одним з напрямів практичної психології є психологічна служба систе­ми освіти, завданнями якої є підвищення ефективності навчально- виховного процесу, своєчасне виявлення труднощів та умов індивідуа­льного розвитку особистості, корекція соціально-психологічних якос­тей учасників педагогічного процесу, профілактика його відхилень. Ви­конавцем цих завдань у школі є практичний психолог.

3.