Історія психології та її періодизація

Метою цього модуля є осмислення досягнень та їх наступності на основних етапах історичного розвитку психологічних ідей, у результаті яких був створений фундамент сучасної наукової психології.

Історія психології - сукупність оригінальних, історично послідов­них, логічно пов’язаних між собою інтерпретацій психічної реальності. Кожна окрема наукова інтерпретація - це історично обмежений етап іс- торико-наукового шляху (В. А. Роменець).

Задача історії психології - реконструювати закономірний зв’язок минулих подій, сенс яких полягав у виробництві наукових знань про психіку. Перший історичний огляд поглядів на душу написав Аристо­тель.

Існують різні теорії періодизації історії психології.

Наприклад, М.С.Роговін встановлює три етапи:

I. Міфологічний, що створюється до появи вчених-психологів. Знання та діяльність не відокремлені. Народ створює систему уявлень, які зливаються у міфологічну структуру.

II. Філософська психологія - наближається до народної, спеціальні методи дослідження відсутні, результатом є система знань про психіку та її матеріальний субстрат із певними логічними та методичними схе­мами;

III. Науковий: використання експерименту і проголошення генетич­ного підходу.

М.Г.Ярошевський керується принципом детермінізму, виділяючи в історії психології такі його форми:

1) Передмеханістичний детермінізм (до Нового часу);

2) Механістичний детермінізм (Новий час - створення причинної теорії відчуттів, використання понять рефлексу, асоціацій);

3) Психологічний інтроспекціонізм (до кінця ХІХ ст.);

4) Біопсихічний детермінізм (роль сенсорних функцій у адаптації та самоорганізації, залежність від природних умов);

5) Соціопсихічний детермінізм (природне і соціальне, зовнішнє і внутрішнє у психіці одночасно взаємодіють).

В. А. Роменець пропонує періодизацію на основі структури вчинку з виділенням центральних проблем кожного історичного етапу:

1) Предки і нащадки (первісне суспільство);

2) Ритуал і вчинок (Давній Китай);

3) Нірвана і нестримна чуттєвість (Давня Індія);

4) Людське і вселюдське (Новий, Старий Завіт);

5) Мікрокосмос і макрокосмос (античність);

6) Душа і Вище існування - середньовічна психологія;

7) Я та інший - Відродження;

8) Страждальність і самодостатність - ХУІІІ ст.;

9) Інтелектуальне та моральне - ХУІІІ ст.;

10) Біологічне та соціальне - ХУІІІ ст.

2.