Виборча система України

Норми, що встановлюють загальні правила і вимоги до процедури виборів, і норми, що регламентують активне виборче право, зафіксовані в розділі ІІІ Конституції України «Вибори. Референдум» і в розділі XI «Місцеве самоврядування».

Конкретні питання, пов'язані з організацією і проведенням в Україні виборів і референдумів, регламентуються спеціальними законами, а саме: «Про всеукраїнський і місцевий референдуми» від 3 липня 1991 р., «Про вибори Президента України» від 5 березня 1999 р., «Про вибори народних депутатів України» від 25 березня 2004 р. і «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад і сільських, селищних, міських голів» від 6 квітня 2004 р.

В Україні існують такі види виборів:

1) вибори народних депутатів України;

2) вибори Президента України;

3) вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

4) вибори депутатів місцевих рад;

5) вибори сільських, селищних і міських голів.

Порядок проведення виборів визначається Конституцією і законами України.

Відповідно до чинного законодавства України за порушення виборчого процесу та виборчих прав громадян передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Адміністративна відповідальність настає за виготовлення або замовлення виготовлення під час виборчого процесу друкованих матеріалів передвиборної агітації, які не містять відомостей про установу, що здійснила друк, їх тираж, інформацію про осіб, відповідальних за випуск, або у яких така інформація означена неправильно чи неповно, за що Кодексом про адміністративні правопорушення України передбачено накладення штрафу на громадян від 10 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (НМДГ). За порушення встановленого законом порядку розміщення агітаційних матеріалів чи політичної реклами або розміщення їх у заборонених законом місцях на громадян накладається штраф від 5 до 10 НМДГ.

Кримінальна відповідальність настає за викрадення чи приховування виборчого бюлетеня або виборчого протоколу; незаконне знищення чи псування, викрадення чи приховування скриньки з бюлетенями. Такі дії караються штрафом від 200 до 400 НМДГ. Виборцю забороняється незаконно передавати іншій особі свій виборчий бюлетень. Таке порушення карається обмеженням волі на строк від одного до трьох років. Якщо ж член виборчої комісії умисно надав громадянину можливість проголосувати за іншу особу чи проголосувати більше, ніж один раз у ході голосування, або надав виборчий бюлетень особі, яка не включена до списку виборців, чи надав заповнений виборчий бюлетень, то за одну

з таких дій настає кримінальна відповідальність у вигляді обмеження волі на строк від трьох до п'яти років. Ст. 71 Конституції України передбачено, що вибори в Україні є вільними

і відбуваються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування. За умисне порушення таємниці голосування під час проведення виборів, що виявилося в розголошенні змісту волевиявлення виборця Кримінальним Кодексом України передбачено штраф від 100 до 300 НМДГ або виправні роботи на строк до двох років.

Те саме діяння, вчинене членом виборчої комісії чи іншою службовою особою з використанням свого службового становища, карається штрафом від 300 до 500 НМДГ або обмеженням волі на строк до трьох років.

Розчарування громадян низки країн у можливості впливати на дії владних органів через вибори призвело до того, що останніми роками все більшого розповсюдження набуває ігнорування виборів виборцями. Таке явище називається абсентеїзмом. Він полягає в неявці частини виборців на виборчі дільниці для здійснення голосування, тобто у відмові реалізувати своє активне виборче право. Абсентеїзм має негативні наслідки. Адже для визнання виборів такими, що відбулися, і визначення за їх результатами переможців необхідно, щоб проголосувала певна кількість зареєстрованих виборців. Неявка виборців може стати на заваді легітимації формування виборних органів влади.

У зв'язку з цим у деяких державах участь громадян у виборах розглядається вже не як їх право, а як обов'язок. У низці держав за неучасть у виборах законодавчо передбачені певні санкції. В Австрії це адміністративний штраф 1000 шилінгів. В Аргентині такий виборець позбавляється права перебувати на державній службі протягом трьох років, у Греції й Туреччині — позбавляється свободи. У Бельгії передбачені штрафи різних розмірів (залежно від кількості проігнорованих виборів), прізвище такого виборця вноситься в ганебний список, який вивішується в людному місці за місцем проживання. В Італії участь громадян у виборах визнається обов'язком, за невиконання якого протягом п'яти років прізвище порушника вноситься в спеціальний список, що виставляється для загального огляду.

Деякі держави (в тому числі й Україна) виходять з ситуації, пов'язаної з абсентеїзмом, шляхом визнання виборів такими, що відбулися, навіть якщо в них брало участь менше половини зареєстрованих виборців.