Вибори як засіб формування представницьких органів влади.
Вибори вважаються формою представницької демократії, яка полягає у формуванні громадянами персонального складу органів державної влади та місцевого самоврядування шляхом голосування.
Сутність виборів полягає в тому, що громадяни обирають до органів влади своїх представників, які покликані виражати їх інтереси в прийнятті політичних рішень, законів і упровадженні в життя соціальних та інших програм. Процедури виборів можуть бути найрізноманітнішими, але які б вони не були, виборні особи посідають свої пости від імені народу («нації») і формально підзвітні народу у всіх своїх діях.
Вибори поділяються на кілька видів залежно від суб 'єктів виборів, часу й порядку їх проведення. За суб’єктами виборів вони поділяються на вибори до органів державної влади (вибори Верховної Ради України, вибори Президента України) і органів місцевого самоврядування (вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, вибори депутатів сільських, селищних і міських рад, сільських, селищних і міських голів).
За часом проведення вибори в Україні поділяються на чергові, позачергові, повторні і проміжні.
Виборча система — це система суспільних відносин, пов’язаних із формуванням складу представницьких органів шляхом виборів.
Поняття «виборча система» уживається також і в іншому значенні — як спосіб розподілу депутатських мандатів між кандидатами залежно від результатів голосування.
За порядком голосування й підрахунком голосів розрізняються такі види виборчих систем, як мажоритарна, пропорційна та змішана (мажоритарно-пропорційна або пропорційно-мажоритарна).
Мажоритарна виборча система (від фр. majorite — більшість) має такі ознаки:
• голосування проводиться за округами, кількість яких відповідає кількості представницьких мандатів (тобто в кожному окрузі обирається, як правило, один представник — депутат, делегат тощо);
• для обрання необхідно набрати більшість голосів виборців, які брали участь у голосуванні.
Спосіб встановлення більшості голосів зумовлює два варіанти мажоритарної системи:
• мажоритарна система відносної більшості — у виборах перемагає той, хто набере голосів відносно більше, ніж кожний із його суперників. Цей варіант використовується при парламентських виборах у США, Канаді, Великій Британії, Новій Зеландії;
• мажоритарна система абсолютної більшості — для перемоги у виборах необхідно набрати абсолютну більшість голосів тих, хто прийшли на вибори (тобто 50%+1 голос).
У тих країнах, де практикується цей підтип (парламентські вибори в Австралії, Франції, президентські вибори в Україні), потрібну кількість голосів часто не вдається набрати
з першої спроби — у першому турі голосування. Тому проводиться другий тур, до якого виходять два кандидати, що набрали найбільший відсоток голосів. У другому турі переможцем, як і в мажоритарній системі відносної більшості, вважається кандидат, який набрав більшу кількість голосів порівняно із своїм суперником.
Пропорційна виборча система має такі ознаки:
• уся територія, на якій проводяться вибори, вважається єдиним округом;
• обираються, як правило, не окремі кандидати, а списки кандидатів від визначених політичних сил — партій, політичних організацій, політичних рухів. Таким чином, виборець голосує не лише за особистість, а перш за все за політичну програму певної організації;
• представницькі мандати розподіляються між політичними силами, що брали участь у виборах, пропорційно до кількості голосів, виданих за їх списки (наприклад, 12 % голосів — 12 % парламентських місць).
Основна відмінність пропорційної системи від мажоритарної полягає в тому, що вона заснована на принципі пропорційності між одержаними голосами і кількістю мандатів. Місця в парламенті розподіляються не між індивідуальними кандидатами, а між партіями відповідно до числа поданих за них бюлетенів. Кожна партія виставляє на вибори списки зі встановленою законом кількістю кандидатів.
Змішана виборча система є комбінацією мажоритарної і пропорційної виборчих систем.
Так, в Україні після прийняття 25 березня 2004 р. Закону «Про вибори народних депутатів України» вибори до парламенту здійснюються за пропорційною системою: депутати обираються за виборчими списками кандидатів у депутати від політичних партій, виборчих блоків політичних партій у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі.
Еще по теме Вибори як засіб формування представницьких органів влади.:
- 2. Порядок формування Верховної Ради України, її органів та державних органів, передбачених Конституцією України (представницька функція парламенту)
- § 4. Злочини проти представників влади, працівників правоохоронних органів, членів громадських формувань
- § 2. Необхідність формування нового типу взаємовідносин органів виконавчої влади з громадянами.
- § 6. Повноваження органів виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів й інших органів виконавчої влади спеціальної компетенції
- § 1. Вищий представницький орган державної влади
- 13. Місце органів державної виконавчої влади в системі державних виконавчо-розпорядчих органів.
- § 1. Поняття і види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- § 2. Окремі злочини, пов'язані з перешкоджанням діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- § 1. Поняття, загальна характеристика та види злочинів проти авторитету органів державної влади, органів місцевого самоврядування та об'єднань громадян
- Стаття 154. Відповідальність органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за порушення права власності на землю
- Повноваження представницьких і виконавчих органів у галузі земельних відносин
- 31. Ціль, підстави й форми участі органів державної влади, органів місцевого самоврядування й осіб у цивільному процесі. Їхні процесуальні права й обовязки.
- § 2. Участь органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному процесі
- 21.9. Розгляд скарг громадян на рішення, дії чи бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб
- Розділ XV ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН
- Глава 29. ЗЛОЧИНИ ПРОТИ АВТОРИТЕТУ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ, ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ ТА ОБ'ЄДНАНЬ ГРОМАДЯН