Вимоги ЄБРР щодо кредитування підприємств в Україні

Україна уклала угоду з ЄБРР щодо надання кредиту для підтримки малого та середнього бізнесу 16 грудня 1994 р. Загальний обсяг кредиту становить 100 млн екю, які перераховуються до Національного банку України у 4 етапи, кожен тривалістю 12 місяців, а потім, через уповноважені недержавні банки спрямовуються вітчизняним підприємствам.

Перший етап почався в березні 1995 р. Обсяг кредиту складав 12 млн дол. США. Другий етап розпочався в грудні 1995 р., а третій - в грудні 1996, обсяг другого та третього етапів - по 24 млн дол. США. По кожному етапу, крім четвертої о, кошти від ЄБРР (мається на увазі вся сума етапу) повинні використовуватися НБУ не пізніше ніж через 24 місяці після початку етапу. Для четвертого етапу, обсяг якого 60 млн дол. США, кошти для підприємств повинні бути використані не пізніше ніж через 36 місяців.

Щодо умов повернення кредиту, то за кредитною угодою між Національним банком та ЄБРР, максимальний строк повернення всієї основної суми по кожному етапу для підприємств та банків-учасників - 5 років, а для НБУ- 7,5 років.

Для НБУ відсоткові ставки визначаються згідно з Лондонською міжбан- ківською ставкою LIBOR + 1% (маржа - 1%). Одержання кредиту від Національного банку здійснюється під відсоткову ставку LIBOR +3%, з яких

LIB0R+1, як вже відзначалося передається ЄБРР, а 1,5% та 0,5% - плата за управління і покриття всіх витрат спрямовується у розпорядження НБУ.

Комерційний банк має право підвищити ставку за кредит ще на 1-5%.

Відсотки нараховуються на одержану та неповернену суму позики з розрахунку на фактичну кількість календарних днів.

Оскільки кредитна лінія в 100 млн ЕКЮ має обмеження - (сума позики повинна бути не менша за 50 тис. дол. США і не більша за 2,5 млн дол. США), то кількість підприємств, які можуть одержати кредит є достатньо великою. Для зменшення ризику неповернення кредитів та управління і адміністрування всього процесу кредитної лінії в структурі НБУ створено підрозділ - Групу управління проектом Національного банку України.

Суми позик кожному із банків-учасників (БУ) визначаються, у першу чергу, кількістю життєздатних проектів, поданих на розгляд цим банком- учасником, але сукупний обсяг позичкових зобов’язань кожного із банків не може перевищувати подвійний розмір його сплаченого капіталу та резервів, розрахованих відповідно до Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Щоб дістати доступ до кредитної лінії для фінансування відповідних малих та середніх підприємств, комерційний банк-учасник повинен:

• відповідати вимогам щодо статутного капіталу банку;

• бути приватним банком, зареєстрованим в Україні;

• надавати фінансові звіти для перевірки міжнародними аудиторами;

• мати ліцензію НБУ на проведення операцій з іноземною валютою;

• чітко дотримуватися кредитної угоди з НБУ.

Будь-який недержавний банк, зареєстрований в Україні, може приєднатися до цієї кредитної лінії, якщо він відповідатиме вимогам. Банк також надає меморандум про стратегію та операційну політику, який містить інформацію про основні етапи роботи та зобов’язання банку.

Крім того, що стосується першого етапу траншу, банк повинен забезпечити збільшення за два роки сплаченого акціонерного капіталу та резервів до суми не меншої за три мільйона ЕКЮ на початковому етапі, співвідношення між сплаченим капіталом і резервами та активами, з ура-

хуванням ризику, на рівні не менше 4% на початковому етапі, і не менше 8% на 31 грудня 1996 р.

Крім того, банк повинен створити підрозділ із кваліфікованим персоналом, що займатиметься середньостроковим та довгостроковим кредитуванням. Цей підрозділ повинен відповідати за підготовку проектів і наглядати за усіма позиками, що фінансуються із кредитної лінії.

Банки-учасники повинні постійно дотримуватись відповідних вимог. Крім того, зовнішні аудитори повинні будуть підтвердити, що комерційний банк дійсно виконував умови кредитної лінії.

Підприємство-позичальник бере позику, повертати яку збирається з майбутніх прибутків, яких цілком можливо не вистачить для погашення позики. Цей вид ризику беруть на себе комерційні банки-учасники, які зобов’язуються повернути позику до НБУ (бо у випадку неповернення, НБУ примусово дебетуватиме кошти банку-учасника до НБУ). У системі розподілів ризиків за кредитною лінією ЄБРР за НБУ лишається ризик неповернення кредиту банком-учасником.

За іноземним кредитором (ЄБРР) залишається ризик країни - ризик змін поточних або можливих майбутніх політичних, або економічних умов у країні, у тому розмірі, в якому вони можуть вплинути на здатність країни та інших позичальників виконувати зобов’язання за зовнішнім боргом. До речі, такий приклад: у класифікації ЄБРР Україна вважається більш ризикованою, ніж Польща, Чехія, Угорщина. Для своїх проектів в Україні ЄБРР вимагає, щоб внутрішня норма доходності (Internal Rate of Return) була не нижче ніж 40%, у той час, як в інших вищезгаданих країнах ЄБРР задовольняється показником IRR 20%.

Фінансовою допомогою в межах кредитної лінії можуть скористатись малі та середні підприємства, що займаються виробничою та експортно- імпортною діяльністю.

Основним пріоритетом діяльності ЄБРР є розвиток приватного сектора, а також фінансового сектора, інфраструктури деяких видів виробництва сільськогосподарського сектора. При розгляді проекту в банку-учас- нику, проект проходить декілька стадій розгляду. Спочатку аналізується проект, тобто наданий для розгляду бізнес-план, і виноситься рішення чи є проект життєздатним.

сових показників (баланс, звіт про прибутки і доходи, ключові коефіцієнти). Експертизі підлягають статутні документи (в юридичному відділі). Якщо заяву на одержання позики надано не клієнтом комерційного банку, то беруться довідки із банку клієнта про заборгованість за кредитами та на наявність картотеки.

Кредитний висновок затверджується кредитним комітетом банку, а потім затверджується в НБУ.

Паралельно йде підготовка юридичних документів (кредитна угода, договір застави, підготовка страхового полісу).

Український кредитний банк у процесі подання заяв може відхилити проекти з таких причин:

• надмірний ризик;

• незадовільний фінансовий стан клієнта;

• недостатній попит на його продукцію;

• відсутність переваг проекту;

• надмірна економічна, соціальна, інфраструктурна і природоохоронна вартість проекту порівняно із очікуваними доходами;

• відсутність політичної підтримки з боку місцевої влади;

• надмірний масштаб проекту, невідповідний до організаційних та управлінських можливостей, що є в наявності;

• висока вартість сировини та видатків на оплату кваліфікованої робочої сили;

• відсутність адекватної застави;

• відсутність можливості поточного контролю за реалізацією проекту.

ЄБРР наполягає, щоб при аналізі проектів основну увагу приділяли саме

тому, настільки є добрим менеджмент фірми, наскільки можливо одержувати правдиву звітність, тобто наскільки підприємство готове зробити повне розкриття інформації про себе (прозорість результатів діяльності).

Діяльність ЄБРР в Україні, як і будь-який важливий і масштабний проект, супроводжується певними труднощами. За оцінками експертів, кредит за лінією ЄБРР одержують не більше 1 % тих, хто звернувся за його наданням. Так, аналіз роботи за лінією ЄБРР КБ "Приватбанк” за минулі два роки

засвідчив, що від підприємств надійшло 132 заявки, з яких в НБУ затверджено 32 проекти на загальну суму $23929000, у тому числі в 1997 році було видано кредитів за 17 проектами на суму $13100000.

Аналогічний стан речей спостерігається і в інших банках - агентах ЄБРР.

Спробуємо розібратися, у чому ж полягає причина ситуації, що склалася, чому підприємства України, яким конче потрібні фінансові кошти, не можуть їх одержати. Розглянемо та спробуємо проаналізувати більш детально вимоги, які встановлює ЄБРР до вітчизняних позичальників.

Умови фінансування проектів

1. Сума кредиту - до 70% вартості проекту:

• мінімальна $ 50 тис.;

• максимальна $ 2,5 млн.

Щодо обмеження сум кредитів можна зазначити таке: кілька років тому дуже небагато вітчизняних підприємств змогли б дозволити собі, за винятком, звичайно, всіляких аферистів, взяти і використати для своїх проектів суму в декілька мільйонів доларів. А з урахуванням інших вимог та обмежень, про які піде мова нижче, ті з підприємств, котрі підходили б, важко було віднести до малих та середніх, на які, власне, і розрахована кредитна лінія. Сьогодні ж ситуація така, що верхньої межі замало, особливо для високотехнологічних проектів.

2. Мінімальна сума в той же час є досить значною, тому що велика кількість щойно створених приватних підприємств і фірм потребують та з задоволенням взяли б кредит, але в трохи менших розмірах. Залежно від сфери бізнесу, коштів, що є у розпорядженні, розмаху й потенціалу фірми ця сума може коливатися від $ 30-40 тис. Вітчизняні банки не можуть на-

давати такі позички малим підприємствам, тому що з точки зору банків, де досить ризикований захід, а для ЄБРР це зовсім незначна сума

Відсоток, що утримується за кредит з позичальника, складає LIBOR + 8%, а також одноразові гонорари НБУ і КБ "Приватбанк" відповідно до договорів.

Не можна не відзначити, що вартість фінансових ресурсів, які надаються ЄБРР, нижча вартості кредитів комерційних банків України, і це, мабуть, найдешевші кошти, які можуть бути доступними підприємствам України

3. Власний внесок до проекту фірми-позичальника - не менше 30% вартості проекту. Позичальник повинен мати заплановане накопичення коштів або збільшення акціонерного капіталу, достатнє для здійснення необхідних видатків за проектом

З точки зору банку, це виправдана вимої а, що дає змогу знизити ризики, однак не так уже й багато знайдеться саме малих підприємств, здатних виконати цю вимогу, бо переважна кількість їх зазнають фінансових проблем

4. Кредити надаються суб’єктам господарської діяльності в безготівковій формі, шляхом сплати платіжних документів з позичкового рахунку відповідно до затвердженого плану-графіка за придбання товарів та/або послуг іноземного походження

Подібна вимога є певною мірою дискримінаційною Вона змушує наші підприємства орієнтуватись на західних експортерів і постачальників, у той час як вітчизняні товаровиробники теж у змозі виробити подібні товари, особливо якщо врахувати, що ціни наших товарів можуть бути нижчими, ніж імпортних аналогів Така умова ставить позичальника в значну залежність від західних виробників та стимулює саме західного виробника Хоч не можна не відзначити поширеності подібної практики при наданні міждержавних позик, тому що кожен намагається, у першу чергу, стимулювати усіма можливими способами своє виробництво і експорт продукції.

Термін кредиту розраховується з моменту сплати платіжних документів з рахунку позичальника, але не більше 15 днів з моменту надходження кредитних коштів на ім’я позичальника, до повного погашення кредиту та відсотків за його використання. При цьому передбачено плату за резервування (0,5% за кожний день з дати затвердження кредиту) і пеню за кожен день прострочки використання коштів, що надійшли позичальнику.

5. Терміни користування кредитом:

а) короткотермінові - до 1 року (на придбання сировини, матеріалів, комплектуючих для власного виробництва);

б) довготермінові - до 5 років, враховуючи можливий пільговий період до 2 років: на придбання обладнання, на фінансування капітальних вкладень (реконструкцію, модернізацію і розширення вже діючих основних фондів).

Можна зауважити, що з’являється реальна можливість середньо- та довготермінового кредитування підприємств. Це, безумовно, слід віднести до позитивних моментів усієї програми ЄБРР.

6. Забезпеченість кредиту:

а) застава (не менше 130% суми кредиту);

б) застава та інші гарантії не можуть бути закладеними в інші проекти до сплати цієї позички.

Розмір застави - це ще одна перепона на шляху тих, хто хоче взяти кредит. Хоч, повторимось, з точки зору банку, це виправданий засіб зниження ризику. Необхідно надати в заставу досить ліквідне майно, яке банки при наданні кредитів рідко оцінюють більш ніж у 70% ринкової вартості. Окрім того, предмет застави повинен бути обов’язково застрахований на користь кредитора, а при здійсненні деяких міжнародних проектів необхідна страховка відомих західних страхових фірм. Наші банки ще не мають достатнього досвіду роботи з таким страхуванням, що є причиною гальмування роботи в цьому напрямі.

7. Позичка не надається для:

• рефінансування наявних зобов’язань приватних підприємств уповноваженому банку;

• фінансування внесків до статутних фондів;

• фінансування проектів, що пов’язані з гральним бізнесом, виробництвом і збутом зброї, радіоактивних продуктів, виробництвом і продажем заборонених пестицидів і гербіцидів, продукції з наявністю в її складі азбесту, вмістом алкоголю більш ніж 15%;

• фінансування проектів, пов’язаних із торгівлею дикими тваринами та продуктами з них.

8. Участь у проекті місцевих інвесторів і спонсорів повинна бути оформлена шляхом капіталізації балансу фірми-позичальника, надання кредиту або створення спільного підприємства.

Банк висуває також й інші вимоги до позичальника та інвестиційного проекту для одержання кредиту.

Вимоги до позичальника

1. За рахунок коштів ЄБРР здійснюється фінансування підприємств недержавної форми власності (50% власності яких належить приватним юридичним або фізичним особам і контролюється ними), тобто малих та середніх підприємств.

2. Чисельність працівників повинна бути до 500 чол.

3. Сума загальних активів (на основі ринкової вартості, без урахування вартості будівель і землі) - до $ 2,5 млн.

4. Співвідношення "борг (включно з кредитом, який запитується у ЄБРР): власний капітал" не більше 70:30.

5. Не допускається ніяких змін у статутних документах позичальника (складі акціонерів, характеру бізнесу) без попереднього погодження з уповноваженим банком.

6. При необхідності вводяться інші обмеження, спрямовані на погашення кредиту.

Вимоги до інвестиційного проекту

1. Інвестиційний проект має бути у вигляді конкретного бізнес-плану з супроводжувальними документами і матеріалами.

2. Фінансування надається в доларах СІЛА, для:

- довготермінового (до 5 років) фінансування засобів виробництва і постійного обігового капіталу;

- короткотермінового (до 1 року) фінансування експортних контрактів;

- короткотермінового (до 1 року) фінансування на імпортовану сировину та запасні частини;

- оренди (лізингового фінансування).

Фінансуються проекти, спрямовані лише на придбання імпортованих товарів та послуг.

3. Максимальна вартість проекту - $4 млн; мінімальна вартість - $75 тис.

4. Реалізуючи проект, позичальник повинен бути спроможний підтримувати коефіцієнт обслуговування боргу не менше 1,3 : 1 протягом усього терміну виплати кредиту.

5. Проекти не повинні мати нічого спільного з азартними іграми, виробництвом міцних напоїв та інших товарів і послуг, що заборонені природоохоронним списком ЄБРР.

6. Проект повинен передбачати грошовий потік з додатним значенням вартості, приведеної до теперішнього часу, при коефіцієнті дисконтування, що, як мінімум, дорівнює вартості позики, враховуючи відсоток на кредит й інші виплати.

7. Має бути підтверджена принципова можливість постачання сировиною, матеріалами, комплектуючими, обладнанням і збуту продукції у вигляді договорів або, як мінімум, протоколів про наміри.

8. Проекти мають бути підготовлені відповідно до стандартів з охорони навколишнього середовища, охорони здоров’я і техніки безпеки на основі законів і нормативних актів України і вимог ЄБРР.

Для оцінки ступеня підготовки самих проектів і бізнес-планів скористаємося результатами дослідження міжнародної групи економістів-рад- ників фонду Сороса. У ході опитування керівників більш ніж сотні підприємств восьми різних галузей промисловості у чотирьох областях України - Київській, Харківській, Львівській та Одеській - було одержано такі, досить показові й цікаві, результати. Найчастіше за бізнес-планом працюють великі фірми (чисельність співробітників яких більше 1000 чол.). Із малих підприємств (1-100 чол.) тільки третина планують свій бізнес.

Лише 30% підприємств, що мають розроблений бізнес-план, вико- іують його положення і рекомендації на практиці. Головною причиною цього називають саме нестачу коштів. Значна кількість малих підприємств мають бізнес-плани, відірвані від реальної ситуації, які є не чітко розписаною програмою дій, а, скоріше, описом намагань фірми.

Слід зазначити, що банки України часто не дуже зважають на наявність і ступінь розробки бізнес-планів, а звертають увагу на суб’єктивні фактори (знайомство з керівництвом, наявність інших відносин з банком тощо).

На підставі сказаного вище можна зробити висновок про поки що невисокий рівень управлінської культури, недостатність знань і брак передумов для розширення практики підвищення освітнього рівня та рівня компетенції керівництва і спеціалістів малих підприємств, значну дистанцію, що відділяє вітчизняний бізнес від західного. Тепер стають зрозумілим проблеми вітчизняних підприємств, коли вони стикаються з жорсткими вимогами, що висуваються до них іноземними партнерами.

Враховуючи до того ж необхідність постійної підтримки співвідношення, боргу і власного капіталу на рівні 70 : ЗО ще до початку втілення проекту в життя, власного внеску позичальника не менш ніж 30% його вартості, а також здатності підтримувати коефіцієнт обслуговування боргу не менш 1,3 : 1, позичальнику необхідно подавати до податкової інспекції досить високі показники роботи підприємства, що в умовах репресивної податкової системи, яка склалася, дуже невигідно і тому небажано. Це дуже ускладнює доступ малих та середніх підприємств до кредитних ресурсів ЄБРР. Саме ці перепони стають реальними бар’єрами, тому що малі підприємства не можуть безболісно показувати реальну картину свого фінансового становища та й не бажають цього робити. Навіть офіційна статистика погоджується з тим, що якнайменше 50% підприємств працюють у тіньовому секторі, і передумови їхнього виходу звідти, незважаючи на постійні розмови про це, не створюються.

Ця ситуація пояснює, чому доступ до кредитних ресурсів ЄБРР одержує лише незначний відсоток малих підприємств із числа зацікавлених в одержанні кредиту і чому банки не можуть вибрати надані їм квоти. До того ж процедура оформлення одержання кредиту, з урахуванням багаторівневої експертизи, займає досить багато часу, від 3-х місяців

до року, тому багато хто відмовляється від нього, особливо, якщо сума запитуваного кредиту не дуже велика.

Таким чином, кредитна лінія ЄБРР має ряд беззаперечних позитивних моментів, наприклад можливість фінансування середньотермінових та довготермінових проектів, порівняно невисока ціна кредитних коштів, сприяння набуттю суб’єктами господарської діяльності досвіду роботи з іноземними партнерами, підвищенню культури бізнесу, високого ступеня реалістичності проектів, що фінансуються, внаслідок багаторівневого аналізу їх. Для банків України це можливість залучити додатково нових клієнтів, запропонувати їм інші свої послуги та одержувати від них доходи у вигляді відсотків, комісійних та інших винагород; можливість одержувати ресурси у вигляді депозитів, залишків на розрахункових та інших рахунках, що в умовах зростаючої конкуренції на ринку банківських послуг досить важливо, незважаючи на банківські доходи при роботі за лінією ЄБРР.

Однак, на жаль, є ряд перепон, які заважають більш ефективнішому використанню кредитних ресурсів. Це невдалі ліміти мінімальної та максимальної суми кредиту, тривалі строки оформлення й одержання коштів, й жорстокі вимоги до закупівлі виключно імпортних товарів та послуг, а також дуже жорсткі вимоги до позичальника.

7.2.3.