<<
>>

СУБ’ЄКТИВНІ ЧИННИКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ

Пошук чинників, що зумовлюють успіх чи невдачі антикризового управління, привів нас до усвідомлення ролі особи антикризового менеджера. Стало зрозумілим, що велике значення має не лише сукупність знань та навиків свідомо здобутих особою в процесі навчання чи професійної діяльності, але й психологічний тип людини, який ще називають типом інформаційного метаболізму.

Він впливає на швидкість та якість прийняття рішень, стійкість психіки у ситуації стресу. Цікаво, що типознавство широко застосовується фірмами та державними органами США при оцінці ймовірності успіхів людини в тій чи іншій сфері діяльності. В якості теоретичної бази для виявлення оптимального типу антикризового менеджера ми зупинились на таких пов’язаних між собою наукових розробках:

- типологія К.Г. Юнга. Талановитий учень З. Фрейда К.Г. Юнг стверджував, що кожна особистість спочатку орієнтована на сприйняття або зовнішніх сторін життя (увага переважно направлена на об’єкти зовнішнього світу), або внутрішніх (увага в більшості випадків направлена на суб’єкт). Такі способи усвідомлення світу, себе і свого зв’язку з ним він назвав установками людської психіки. Він визначив їх як екстраверсію (орієнтація на зовнішнє середовище, тобто залежність особистості від інформації, яка наступає ззовні) та інтроверсію (орієнтир на внутрішнє середовище, особа більше самодостатня).

Окрім опису установок К.Г. Юнг ввів поняття психологічних функцій, що дозволили згодом розробити аналітичнийапарат і побудувати моделі структури людської психіки. Юнг виділив чотири базові функції: мислення, почуття, інтуїція, відчуття. Вчений розділив всі психологічні функції на два класи: раціональні (мислення і почуття) та ірраціональні (інтуїція, сенсорика (відчуття)). Кожну людину можна описати в термінах одного з юнговських психологічних типів. Тип показує відносно сильні і відносно слабкі місця у функціонуванні психіки і той стиль діяльності який переважає в особистосі.

З погляду типології Юнга кожна людина не тільки індивідуальність, але і представник певного типу;

- типологія Меєрс-Бригс (версія типознавства, яка широко

використовується на практиці у США). Найбільший внесок у розвиток типології Юнга на Заході внесли йогопослідовниці Бригс і Маєрс. Протягом сорока років вона роз’яснювала і поширювала теорію Юнга, а також розробила систему тестів для визначення типу особи, яку вона назвала «Індикатор типів особи Маєрс-Бригс» (TheMyers-BriggsTypeIndicator) або МВТІ. Функції і класи типології Маєрс-Бригс збудовані в єдину ситему незалежних ознак. Таким чином, вийшли 4 пари ознак, позначені латинськими буквами.

1) екстраверсія (Е) - інтроверсія (І);

2) мислення або логіка (T) - почуття або етика (F);

3) інтуїція N - сенсорика або відчуття (S);

4) рішення або раціональність (J) - сприйняття або ірраціональність (P)

[1].

З цих ознак у системі Маєрс-Бригс виходять типи, тобто зроблено новий крок порівняно з теорією Юнга. Він описав функції відчуття - інтуїція і мислення - почуття як попарно альтернативні і незалежні. Незалежність функцій наводить на думку про те, що кожна функція з однієї пари може поєднуватися з кожною функцією з іншої пари. Попарне поєднання функцій приводить до подвоєння кількості типів.

- соціоніка (версія типознавства, яка поширена на теренах колишнього СРСР). Засновниця даного напрямку Аушра Августе-Навічуте за своєю професією економіст-соціолог. У 1956 році закінчила економічний факультет Вільнюськогоуніверситету за спеціальністю «фінанси».

Із 16 типів, які в цілому аналогічні в двох останніх концепціях, ми зупинились на ESTP (екстраверт сенсорно-логічний сприймаючий) як на оптимальному психологічному типі антикризового менеджера.

Існують різні методиі дентифікації психологічного типу людини. Однак вони виходять за теми нашого дослідження. Тому далі зосередимо увагу на описі типу ESTP та обґрунтуванні його оптимальності для професії читим часового виконання обов’язків антикризового менеджера.

Характеристики антикризового менеджера типу ESTP (за результатами досліджень психологів):

- ефективність роботи оцінює за кінцевим результатом, при цьому не контролює методи його досягнення. Контролює лише вузлові пункти. Роботу, яку починає завжди доводить до кінця. У справах не схильний до економії;

- сила, влада, цілеспрямованість, завзятість та наполегливість і рішучість в діях, вчинках - основні програмні цінності. Для будь-якої справи відводить відрізок часу, після закінчення якого виносить остаточну ухвалу: продовжити або припинити;

- рішучий і жорстокий, строгий та справедливий;

- за будь-яких обставин бажає перемогти «супротивника». Добре вловлює логіку інших людей, тому перемогти його може тільки той, хто постійно її змінює;

- хороший тактик. Швидко оцінює ситуацію, що склалася. Володіє сильною логікою, яка служить йому для творчого пошуку найкоротшого шляху до мети. Гнучко перебудовується, якщо справа втратила перспективу;

- важко вивести із себе. Не схильний до страху, ненависті та інших негативних емоцій. Чим більш небезпечніша ситуація, тим він зібраніший і рішучий. Характеризується великою працездатністю, наполегливістю, яка зростає пропорційно кількості перешкод;

- здатний чинити силовий тиск, якщо цього вимагає ситуація. Налаштований на перемогу за будь-якої ціни. Упевнений у своїй правоті. В оцінках - категоричний;

- добре прораховує різні стратегічні плани, зупиняючись при цьому на найголовнішому;

- вміє групувати людей навколо себе підконкретну мету. Кожному відводить належне місце у своїй команді. Працівників перевіряє у справі кидаючи ненавченихвідразу «плавати на глибині») [2].

Отже, важливою складовою сучасної державної стратегії України по виходу національної економіки з кризи є ефективна антикризова політика, зокрема, на макрорівні її кадровий аспект. Саме тому пріоритетним є напрямок підготовки фахівців, здатних, в умовах неусталеної економічної системи та кризових ситуаціях приймати оптимальні та ефективні рішення спрямовані запобігати кризовим явищам.

Список використаних джерел:

1. www.socionika.info/tips.html

2. Плиса В.Й. Антикризове управління фінансовою стійкістю страховика // Науковий вісник Університету «Львівський Ставропігіон» Серія економічна. -Львів: В-во Університету «Львівський Ставропігіон», 2006. - Вип. ІІ. - С. 77-84

Скоромцова Т.О.,

к.е.н., старший науковий співробітник, Національний університет державної податкової служби України

<< | >>
Источник: Світові тенденції та перспективи розвитку фінансової системи України: зб. матер. IX Міжнар. наук.-практ. конференції, 25-26 жовтня 2012 р./ Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ,2012. - 300 с.. 2012

Еще по теме СУБ’ЄКТИВНІ ЧИННИКИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ АНТИКРИЗОВОГО УПРАВЛІННЯ ФІНАНСОВОЮ СТІЙКІСТЮ ПІДПРИЄМСТВ В УКРАЇНІ:

  1. Реструктуризація в системі антикризового фінансового управління
  2. Діагностика фінансової кризи. Фінансова санація та антикризове управління в системі забезпечення фінансової безпеки акціонерного товариства
  3. 56. Об'єктивні і суб'єктивні ознаки співучасті.
  4. 90. Зміст перехідної ек-ки: загальне і особливе. Об’єктивні чинники перехідного стану.
  5. 1.4. Інструменти державного антикризового управління у банківському секторі
  6. 25. Об'єктивні детермінанти злочинності в Україні.
  7. 3. Об’єкти та суб’єкти управління. Види соціального управління
  8. § 4. Суб'єктивні права, правомочність і юридичні обов'язки суб'єктів права
  9. 16.Суб`єктивні сімейні права і обов`язки.
  10. РОЗДІЛ 3Розробка стратегії антикризового управління банківською системою
  11. 3.1. Методичні підходи до оцінки фінансової стійкості банківського сектораяк складової системи антикризового управління
  12. Фінансовий менеджмент га його місце в управлінні підприємствам и
  13. Суб'єктивні умови злочинності
  14. Суб'єктивні ознаки співучасті
  15. Фінансова робота і фінансові служби підприємства
  16. РОЗДІЛ 2Аналіз показників розвитку банківської системи України для розробки концепції антикризового управління
  17. Суб’єктивні ознаки співучасті:
  18. Суб'єктивні ознаки співучасті
  19. Контроль фінансових результатів підприємства
  20. Роль фінансового капіталу в забезпеченні ефективної діяльності підприємства