ВАРТІСНО-ОРІЄНТОВАНИЙ ПІДХІД В УПРАВЛІННІ ПРОМИСЛОВИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

Динамізм та складність світових тенденцій макроекономічного розвитку, глобалізація ринків, загострення конкурентної боротьби призводять до трансформації концепцій управління підприємством, суттєво змінюючи цілі, цінності, критерії, системи та методи управління.

результативність управління підприємством, так як ґрунтується на економічніи, а не на бухгалтерські моделі аналізу результативності[1].За визначенням провідного американського фахівця з оцінювання ринкової вартості бізнесу Т.Копеланда ВОМ “можна краще розуміти як шлюб між відносинами створення вартості та процесами і системами менеджменту, що необхідні для трансформації цих відносин у дії. Окремо кожнии елемент є недостатнім. Тільки разом вони мають великии і тривалии вплив” [8].

Таким чином, роль ВОМ в організацшнш перебудові можна охарактеризувати наступними чотирма ключовими аспектами:

ВОМ як результат діяльності підприємства допомагає визначити цільові фінансові критерії діяльності підприємств на промисловому ринку;

ВОМ як стратегія і структура дозволяє підприємству вибрати стратегію серед альтернативних варіантів і оцінити необхідні ресурси для здшснення обраної стратегії;

ВОМ як інструмент формування команди допомагає підприємству визначити чіткі цілі и завдання кожного члена команди з послідуючим вимірюванням кінцевих результатів іх діяльності;

ВОМ як інструмент компромісу, встановлюючи ключові важелі вартості, забезпечує підприємству можливість компромісу між конкуруючими цілями діяльності.

Для управління ринковою вартістю промислового підприємства одним з першочергових завдань є дослідження впливу чинників формування ринкової вартості, розробки методики оцінювання дії чинників та формування на ціи

75

основі методологічної бази управління ринковою вартістю промислового підприємства. Проте, не дивлячись на інтерес, що існує у вітчизняній і зарубіжній економічніи теорії до досліджуваної проблематики, нині в методологічному плані не розроблено підходів до формування такої стратегії управління, яка, націлюючи менеджмент підприємства на збільшення иого вартості, дозволила б контролювати та відстежувати всі чинники, що впливають на неї, і, у разі виникнення відхилень, ухвалювати рішення по контр-управлінню або перегляду раніше встановлених планових показників [3].

Сучасні тенденції діяльності більшості українських підприємств свідчать про відсутність єдиних підходів до створення показника вартості в якості визначального. Для менеджерів вітчизняних підприємств сьогодні актуальним є питання, яке полягає вже не в тому, чи необхідно або чому необхідно створювати вартість компанії, а в тому, як їі створювати та які чинники її визначають. Уміння створювати вартість перетворюється на джерело стшко'і конкурентної переваги, яка важко копіюється. Крім того, в умовах конкуренції українського промислового ринку наиважливішою перевагою підприємства є иого здатність швидко та рішуче реагувати на зміни оточуючого середовища. Тож виникає необхідність розглянути існуючі погляди до ідентификації чинників формування вартості.

Так, О.Мендрул [4] чинники формування вартості підприємства прокласифікував за наступними ознаками: за характером впливу на вартість, способом створення вартості, можливістю впливу з боку менеджерів, направленістю та тривалістю дії місця прояву факторів, характером інноваціи, що формують вартість, та оціненістю ринком. З метою управління вартістю фактори зовнішнього оточення він поділяє на ті, що безпосередньо пов’язані з формування вартості і проявляються на фондовому ринку, та фактори непрямого впливу.

Д.Воронков та Л.Запасна у науковій статті «Вплив чинників на формування ринкової вартості промислового підприємства» на основі проведеного опитування топ-менеджменту промислових підприємств

визначають, що наивагомішим чинником формування ринкової вартості підприємства є капітал (фінансовий матеріальнии та інтелектуальний) підприємства, якии під час використання в економіко-господарськіи діяльності підприємства створює дохід, цінність, конкурентоспроможність підприємства, що визначають ринкову вартість підприємства.

Тож підсумовуючи слід відзначити, що сучасний вартісно-орієнтований підхід, еволюціонуючи під впливом розвитку підприємницької діяльності, отримує широкого застосування у діяльності примислових підприємств, підвищуючи ймовірність отримання стійких конкурентних переваг.

Список використаних джерел

1. Івасів І. Б.Економічна модель аналізу результативності управління в контексті вартісно-орієнтованого банківського менеджмненту.

2. Колос, І. В. Обґрунтування ключових чинників вартості підприємства [Текст] / І. В. Колос // Економіка та держава. - 2006. - No 11. - С. 30-32.

3. Круш П. В. Управління вартістю підприємств [Текст] / П. В. Круш, С. В. Поліщук // Маркетинг в Україні. - 2003. - No4. - С. 16-19.

4. Мендрул О. Г. Управління вартістю підприємства [Текст] : монографія / О. Г. Мендрул. - К. : КНЕУ, 2002. - 272 с.

5. Момот Т. В. та ін.Вартісно-орієнтований організаційно-економічний механізм корпоративного управління холдинговими компаніями: стратегія отримання комбінаторних переваг: монографія // Т. В. Момот, М. В. Кадничанський, О. А. Лобанов, Н. В. Рудь. - Х.: Фактор, 2010. - 220 с.

6. Уолш, К. Ключевые показатели менеджмента. Как анализировать и контролировать данные, определяющие стоимость компании [Текст] : [пер. с англ.] / К. Уолш. - М. : Дело, 2000. - 360 с.

7. Хачатурян, Ф. Повышение стоимости участия акционеров: оптимальные модели управления [Текст] / Ф. Хачатурян // Welcome. - 2000. - No 2. - С. 515.

8. Tom Copeland, Tim Koller, Jack Murrin Valuation: Measuring and Managing the value of companies. - 2nd ed., 2001. - P.100.

Ванькович Д.В.,

к.е.н., доцент,

Львівський національний університет імені Івана Франка