7. ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

-А-

Активи підприємства – економічні ресурси підприємства у формі сукупних майнових цінностей, що використовуються в господарській діяльності і належать підприємству на правах власності чи у формі претензії (вимог) за зобов’язаннями інших осіб.

Активний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на інвестування економіки, що сприяє зростанню ВВП.

Амортизаційні відрахування - специфічний вид цільових фінансових ресурсів. Вони відображають перенесену на готову продукцію вартість основних засобів, їх знос у процесі експлуатації.

Анулювання боргу - відмова держави від усіх зобов'язань щодо раніше випущених позик.

-Б-

Борг консолідований – частина загальної суми державного боргу чи боргу підприємства. Борг консолідований утворюється внаслідок випуску довготермінових позик, продовження терміну дії коротко- та довготермінових позик, об’єднання раніше випущених позик.

Бюджети місцевого самоврядування – бюджети територіальних громад, сіл, селищ, міст та їх об’єднань.

Бюджетна політика - сукупність заходів держави з організації та виконання бюджетних ресурсів для забезпечення її економічного та соціального розвитку.

Бюджетна програма - систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій.

Бюджетне асигнування - повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на отримання бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету.

Бюджетне прогнозування – обґрунтування показників доходів і видатків бюджету на перспективу. Це науково-аналітична стадія розроблення бюджету, в процесі якої визначаються концепція, шляхи її реалізації та основні завдання, які мають бути досягнуті. Бюджетне прогнозування – один із видів економічного прогнозування.

Бюджетне регулювання - це щорічний перерозподіл загальнодержавних централізованих фінансових ресурсів між різними ланками бюджетної системи з метою збалансування бюджетів на рівні, необхідному для виконання місцевими органами їх функцій.

Бюджетний дефіцит - перевищення видатків бюджету над його доходами.

Бюджетний запит - це документ, підготовлений розпорядником бюджетних коштів, що містить пропозиції з відповідними обґрунтуваннями щодо обсягу бюджетних коштів, необхідних для діяльності розпорядників на наступний бюджетний період.

Бюджетний профіцит – перевищення доходів над нормативними видатками бюджету.

Бюджетні інвестиції - виділення коштів на розвиток виробництва, насамперед у вигляді капітальних вкладень. Вони спрямовуються у пріоритетні галузі й проекти, які визначають розвиток економіки країни загалом.

Бюджетні кредити є формою фінансової допомоги підприємствам у разі скрутного фінансового стану. Вони відрізняються від банківських відносно невисоким рівнем процентних ставок.

Бюджетні обмеження – фінансові обмеження на витрачання бюджетних коштів, що виражаються у формі гранично допустимих витрат. Бюджетні обмеження зумовлені браком коштів у бюджеті держави.

-В-

Валовий дохід підприємства – вартість новоствореного продукту в грошовому виразі.

Видатки бюджету - це кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу, надання кредитів із бюджету та повернення надміру сплачених до бюджету сум.

Видатки місцевих бюджетів - це економічні відносини, які виникають у зв'язку з розподілом централізованих коштів, що перебувають у розпорядженні відповідних органів влади, та децентралізованих коштів, які є власністю місцевих органів влади.

Видатки розвитку або капітальні видатки - це видатки, що забезпечують інноваційну й інвестиційну діяльність, зокрема фінансування капітальних вкладень виробничого і невиробничого призначення; фінансування структурної перебудови народного господарства; кошти, що надаються як бюджетні позички на інвестиційні цілі юридичним особам; видатки, при здійсненні яких створюється або збільшується майно, що знаходиться у власності держави або органів місцевого самоврядування; субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

Вимушений бюджетний дефіцит є наслідком скорочення обсягів ВВП і відповідно обмеженості фінансових ресурсів країни.

Витрати бюджету - це сума видатків бюджету, коштів на кредитування та коштів на погашення основної суми боргу.

Витрати домогосподарства - це сукупність платежів, що проводяться домогосподарством у звітному періоді з метою забезпечення своєї життєдіяльності.

Відомча класифікація видатків бюджету містить перелік головних розпорядників бюджетних коштів. На її основі Державне казначейство України та місцеві фінансові органи ведуть реєстр усіх розпорядників бюджетних коштів.

Відстрочення погашення позик провадиться, коли випуск нових позик використовується на обслуговування раніше випущених позик.

Власні джерела формування фінансових ресурсів – кошти підприємницької структури (приватний чи акціонерний капітал).

Власні доходи місцевих бюджетів - це грошові надходження до місцевих бюджетів, які повністю належать органам місцевого самоврядування.

Внутрішній державний борг - сукупність зобов'язань держави перед резидентами (заборгованість держави всім громадянам, які тримають внутрішні державні облігації).

Внутрішні джерела формування фінансових ресурсів підприємств – прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, амортизаційні відрахування від основних фондів і нематеріальних активів тощо.

-Г-

Головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Граничний обсяг боргу – граничний обсяг внутрішнього і зовнішнього державного боргу, боргу Автономної Республіки Крим чи місцевого самоврядування, граничний обсяг надання гарантій, який встановлюється на кожний бюджетний період відповідно з законом про Державний бюджет України чи рішенням про місцевий бюджет. Величина основної суми державного боргу не повинна перевищувати 60% фактичного рівня обсягу валового внутрішнього продукту України.

Грошові витрати домогосподарства включають споживчі витрати, а також витрати, пов'язані з інвестиційною діяльністю.

Грошові доходи домогосподарства- всі грошові та натуральні (визначені в грошовому еквіваленті) надходження, що одержують члени домогосподарства у звітному періоді.

-Д-

Державна гарантія - зобов'язання держави в особі Кабінету Міністрів України, що діє через Міністерство фінансів України, повністю або частково виконати платежі на користь кредитора у випадку невиконання позичальником, іншим ніж Україна, зобов'язань щодо повернення грошових коштів на умовах строковості та платності.

Державна позика – форма державного кредиту, коли держава виступає як позичальник. Заборгованість за державною позикою зараховують до суми державного боргу країни.

Державне внутрішнє запозичення - здійснюється шляхом укладання угод з резидентами України про позику та випуск державних цінних паперів, що розміщуються на внутрішньому ринку.

Державне зовнішнє запозичення - державне запозичення, що здійснюється шляхом укладання з нерезидентами України угод про позику та випуск державних цінних паперів, що розміщуються на зовнішньому ринку.

Державний борг загальна сума заборгованості держави, яка складається з усіх випущених і непогашених боргових зобов'язань держави, включаючи боргові зобов'язання держави, що вступають в дію у результаті виданих гарантій за кредитами, або зобов'язань, що виникають на підставі законодавства або договору.

Державний бюджет виражає фінансові відносини, пов'язані з утворенням та використанням централізованого фонду грошових ресурсів держави, призначених для виконання її функцій шляхом розподілу та перерозподілу ВВП.

Державний кредит - це:

1) сукупність економічних відносин між державою в особі її органів влади та управління, з одного боку, і фізичними та юридичними особами - з іншого, при яких держава виступає в якості позичальника, кредитора та гаранта;

2. сукупність відносин, в яких держава виступає позичальником, а суб'єкти господарювання чи фізичні особи — кредиторами держави внаслідок купівлі її цінних паперів.

Державні дотації - це виділення коштів з бюджету на покриття збитків підприємств, як правило, у тому разі, коли збитковість є наслідком певної політики держави, наприклад цінової.

Державні запозичення - залучення державою в особі Кабінету Міністрів України, через Міністерство фінансів України грошових коштів, іншого майна та майнових прав, яке передбачає прийняття зобов'язань щодо грошових коштів на умовах строковості, платності та повернення.

Державні субсидії - це виділення коштів з бюджету суб'єктам підприємницької діяльності на вирішення певних завдань у межах різних державних програм.

Державні цільові фонди - це форма перерозподілу і використання фінансових ресурсів, які знаходяться в розпорядженні центральних органів влади та органів місцевого самоврядування, мають цільове призначення, яке втілюється в чітко визначених джерелах утворення та напрямках використання коштів.

Джерела формування фінансових ресурсів підприємства – сукупність джерел формування додаткової потреби в капіталі на майбутній період для забезпечся розвитку підприємств. Ці джерела поділяються на внутрішні та зовнішні, власні, позичкові та залучені.

Домогосподарство - це одна особа або сукупність осіб, які мешкають в одному житлі та ведуть спільне господарство (мають спільні втрати по утриманню житла, харчуванню, тощо).

Дотація - це певна сума грошових коштів, яка виділяється на безповоротній основі з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня з метою покриття бюджетного дефіциту.

Доходи бюджету - усі податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, дарунки, гранти).

Доходи місцевих бюджетів - це економічні відносини, які виникають у процесі формування та використання фінансових ресурсів на регіональному рівні, призначених для реалізації функцій та завдань місцевих органів влади.

Доходи місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів - доходи, до яких відносять місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування; плата за землю; податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що зараховується до відповідного бюджету; надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами; податок на промисел; надходження дивідендів, нарахованих на акції (частини, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади; плата за забруднення навколишнього природного середовища; кошти від відчуження майна, яке перебуває у комунальній власності; фіксований сільськогосподарський податок; плата за оренду майнових комплексів, що перебувають у комунальній власності, надходження від місцевих грошово-речових лотерей, плата за гарантії; гранти та дарунки вартісному обрахунку; власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів відповідного бюджету; податок на прибуток підприємств комунальної власності; платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення; інші надходження, передбачені законом.

-Е-

Економічна класифікація видатків це їх групування за економічною характеристикою операцій, при проведенні яких здійснюються ці видатки.

-Є-

Єврокредити – міжнародні кредити, що надаються великими комерційними банками за рахунок євровалютного ринку. Позичальниками євровалют виступають великі національні монополії чи транснаціональні корпорації для фінансування великомасштабних процесів і заходів. Єврокредити надають на строк від 2 до 10 років з плаваючими процентними ставками.

Єврооблігації - це міжнародні облігації, що емітовані міжнародним синдикатом і продаються за межами країни, у валюті якої вони деноміновані.

-З-

Загальні доходи громадян включають грошові доходи, вартість продукції, отриманої з особистого підсобного господарства, суму пільг та субсидій, вартість подарованого майна та ін.

Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Закріплені доходи - це доходи, які у фіксованих відсотках закріплюються за певним бюджетом на довгостроковий термін у встановленому законом порядку.

Зведений бюджет - це сукупність показників бюджетів, що використовуються для аналізу та прогнозування економічного та соціального розвитку держави.

Зовнішній державний борг сукупність боргових зобов'язань держави, що виникли в результаті запозичення держави на зовнішньому ринку.

-I-

Іноземні облігації - це міжнародні облігації, емітовані іноземним позичальником і деноміновані у валюті країни розміщення.

Інформаційне забезпечення - це різного роду та виду економічна, комерційна, фінансова та інша інформація.

-К-

Казначейські зобов'язання - цінні папери на пред'явника, що розповсюджуються тільки на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їхніми власниками грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу.

Капітальний борг держави - загальна сума заборгованості й про центів, що мають бути сплачені за позиками.

Класифікація - це система підпорядкованих деякій ознаці понять (класів) у певній галузі знань або діяльності людини, яка використовується як засіб для встановлення взаємозв'язків між цими поняттями (класами).

Капітальний борг - це загальна сума заборгованості і процентних виплат, які мають бути сплачені за зобов'язаннями держави на визначені періоди.

Касові запаси громадян - це ресурси, що залишаються після проведення необхідних витрат і не використовуються в інвестиційній діяльності.

Класифікація боргу - засіб систематизації інформації про всі боргові зобов'язання держави, Автономної Республіки Крим, місцевого самоврядування. Вона відображає структуру внутрішнього та зовнішнього державного боргу, який класифікується за типом кредитора та за типом боргового зобов'язання.

Комерційний розрахунок - раціональний і високоефективний метод фінансової діяльності підприємств, полягає в пошуку достатніх і дешевих фінансових ресурсів, раціональному їх розміщенні, мінімізації витрат і максимізації доходів та прибутку. Комерційний розрахунок засновується на таких принципах: повна господарська і юридична відокремленість; самоокупність, прибутковість, самофінансування, фінансова відповідальність.

Комерційні папери - це короткострокові зобов'язання без забезпечення, які випускаються великими банками з високою ліквідністю.

Комісійна винагорода - це узгоджена частина понесених цедентом витрат з укладання договорів страхування.

Комунальний податок - місцевий податок, який сплачують юридичні особи всіх форм власності, що перебувають на території України.

Конверсія - одностороння зміна дохідності позики, коли держава заявляє про зниження для кредиторів дохідності за позиками, отриманими державою.

Консолідація - зміна умов обертання позик в частині терміну їх погашення, тобто рішення про перенесення дати виплати за зобов'язаннями на пізніший термін.

Кошик доходів бюджетів місцевого самоврядування - податки і збори (обов'язкові платежі), що закріплені за бюджетним Кодексом на постійній основі за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначені обсягів міжбюджетних трансферів.

Кошти позабюджетні - фінансові ресурси держави, що мають цільове призначення, але не включені до державного бюджету.

Кошторис - фінансовій план бюджетних установ, організацій, що визначає розмір, цільове направлення та поквартальний розподіл бюджетних коштів, які використовуються на утримання цих установ. Якщо установи фінансуються тільки за рахунок коштів бюджету, то вони складають кошторис витрат. Розрахунки планових витрат проводяться на основі нормативного методу. Якщо має місце комерційна залежність - складається кошторис доходів і витрат.

Кошторисне фінансування - забезпечення витрат за рахунок зовнішнього фінансування.

Кредит - це рух позичкового капіталу, що здійснюється через банківську систему та спеціалізовані фінансово-кредитні інститути на умовах платності, строковості, повернення, цільового використання та матеріальної забезпеченості.

Кредит валютний - 1) різновид міжнародного кредиту, що надається у грошовій формі; 2) в Україні - внутрішній кредит у іноземній валюті, що надається банком, уповноваженим здійснювати валютні операції.

Кредит фінансовий - кошти, які надаються банком-резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банківська установа згідно із законодавством країни перебування нерезидента або резидента, або резидентам і нерезидентам, які мають статус небанківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством у позику юридичній або фізичній особі на визначений строк для цільового використання та під процент. Правила надання фінансових кредитів установлюються НБУ (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міністрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) відповідно до законодавства.

Кредитування за вирахуванням погашення бюджетних коштів – операції, пов’язані з наданням коштів з бюджету на умовах повернення, платності та строковості, у результаті яких з’являються зобов’язання перед бюджетом, та операції, пов’язані з поверненням цих коштів бюджету.

Курс (курсова вартість) - ринкова вартість цінного паперу, тобто та ціна, за якою цінний папір продається або купується на фондовому ринку.

-М-

Міжбюджетні трансферти – кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого. Міжбюджетні трансферти поділяються на: дотацію вирівнювання; субвенцію; кошти, що передаються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів; інші дотації.

Міжнародний кредит - це рух позичкового капіталу, пов'язаний із наданням валютних і товарних активів одними суб'єктами світової системи господарства іншим на умовах платності, строковості, повернення.

Міжнародний ринок боргових зобов'язань - це сфера обігу боргових зобов'язань, що гарантують кредиторові право стягувати борг із боржника.

Місцевий бюджет - це основний фінансовий документ, баланс фінансових ресурсів відповідного рівня органів місцевого самоврядування, який відображає систему фінансових відносин, що складаються в процесі формування і використання грошових коштів. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної Республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування визнаються бюджети територіальних громад сіл, селищ, міст та їх об'єднань.

Місцевий фінансовий орган - установа, що відповідно до законодавства України здійснює функції складання, виконання місцевих бюджетів; контролю за витрачанням коштів розпорядниками бюджетних коштів, а також інші функції, пов'язані з управлінням коштами місцевого бюджету. Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим віднесено до місцевих фінансових органів.

Місцеві податки і збори - податки та збори, які встановлюються органами місцевого самоврядування згідно з положеннями податкового Кодексу, обов'язкові до сплати в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць і зараховуються до їх бюджетів. До них належать: податок з реклами; місцевий податок на прибуток; місцеві акцизні податки; комунальний податок; ринковий збір; готельний збір; збір на припаркування автотранспорту; курортній збір; збір за організацію гастрольної діяльності; збір на проїзд по території прикордонних населених пунктів автотранспорту, що прямує за кордон та з-за кордону, збір за видачу дозволу на будівництво у населених пунктах об'єктів виробничого і невиробничого призначення, індивідуального житлового, дачного будівництва, будівництва садових будинків та гаражів; збір за здійснення соціально-побутових заходів у селищі, селі (самооподаткування).

Місцеві фінанси - це система формування, розподілу і використання грошових та інших фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань, як власних, так і делегованих.

-Н-

Новація - домовленість між позичальником і кредитором щодо заміни зобов'язання по певному фінансовому кредиту іншим зобов'язанням.

Надходження до бюджету - доходи бюджету та кошти, залучені в результаті взяття боргових зобов'язань органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування.

Нормативи доходу - розмір особистого доходу громадянина або сім'ї, який гарантує їм достатній рівень задоволення потреб, що обчислюється на основі визначення вартісної величини набору нормативів споживання й забезпечення.

Нормативи забезпечення — визначена кількість наявних в особистому споживанні предметів довгострокового користування, а також забезпечення певної території мережею закладів охорони здоров'я, освіти, підприємств, установ, організацій соціально-культурного, побутового, транспортного обслуговування й житлово-комунальних послуг.

Нормативи мінімального споживання - соціально прийнятний рівень споживання продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг, виходячи із соціальних або фізіологічних потреб.

Нормативи раціонального споживання - рівень, що гарантує оптимальне задоволення потреб.

Номінальна вартість облігацій - ціна, позначена на цінному папері.

Нормативи споживання - розміри споживання в натуральному виразі за певний проміжок часу (за рік, за місяць, за день) продуктів харчування, непродовольчих товарів поточного споживання та деяких видів послуг.

Нормативи статистичні - нормативи, що визначаються на основі показників фактичного споживання або забезпеченості для всього населення чи його окремих соціально-демографічних груп.

Нормативне забезпечення утворюють нормативи, інструкції, норми, тарифні ставки, методичні вказівки тощо.

Нормативний метод базується на використанні встановлених норм та нормативів.

-О-

Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення його власником коштів до Державного бюджету і підтверджує зобов’язання уряду відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому строк із виплатою попередньо визначеного доходу, якщо це передбачається умовами випуску.

Обмін облігацій за регресивним співвідношенням - кілька раніше випущених облігацій прирівнюються до однієї нової облігації.

Оборотні кошти - та частина фінансових ресурсів, яка постійно перебуває в обігу.

Обслуговування боргу - це комплекс заходів держави з погашення позик, виплати процентів за ними, уточнення і змін умов погашених позик.

Оперативне управління являє собою комплекс заходів, що розробляються на підставі оперативного аналізу поточних фінансових ситуацій та наступних цілей отримання максимального ефекту при мінімальних витратах за допомогою перерозподілу фінансових ресурсів.

Офіційні трансферти - це кошти, одержані від інших органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших держав або міжнародних організацій на безоплатній та безповоротній основі.

Ощадна справа – форма державного кредиту. О.с. належить до державного кредиту, коли ощадні установи виконують роль посередників при наданні позик державі за рахунок позичкових коштів населення без повідомлення реальних власників про купівлю державних цінних паперів.

-П-

Паритет – ціна цінного папера, еквівалентна його номінальної вартості.

Пасивний бюджетний дефіцит характеризується спрямуванням коштів на покриття поточних видатків (соціальні трансферти, виплата зарплати у бюджетній сфері та інші).

Паспорт бюджетної програми - документ, що визначає вартість бюджетної програми, законодавчі підстави для її реалізації, мету, завдання, напрями діяльності, відповідальних виконавців, результативні показники та інші характеристики бюджетної програми, на підставі яких здійснюється контроль за цільовим та ефективним використанням бюджетних коштів і аналіз виконання бюджетної програми.

Пенсійний фонд - спеціалізована фінансова установа, що займається мобілізацією та використанням коштів пенсійного призначення.

Підприємство - це організаційно виокремлена та економічно самостійна первинна (основна) ланка виробничої сфери народного господарства, що виготовляє продукцію (виконує роботи або надає платні послуги).

Погашення боргу - виконання боргових зобов'язань перед кредиторами щодо сплати основної суми боргу, тобто суми позики, визначеної угодою про позики або номінальної вартості державних цінних паперів.

Портфель фінансових ресурсів громадян включає як власні, так і позичені цінності.

Поточний борг держави – сума заборгованості, що підлягає погашенню в поточному році, й належних до сплати процентів у цей період з усіх випущених на даний момент позик.

Поточні видатки бюджетів - це видатки, які забезпечують поточне функціонування органів державної влади, органів місцевого самоврядування, бюджетних установ та організацій, надання державою міжбюджетних трансфертів іншим бюджетам і окремим галузям економіки у формі дотацій та субвенцій на поточне функціонування.

Поточні видатки місцевого бюджету - це видатки на фінансування мережі підприємств, установ, організацій та органів, які діють на початок бюджетного періоду, а також фінансування заходів щодо соціального захисту населення, утримання апарату управління та служб органів місцевого самоврядування, соціального обслуговування та інших заходів.

Поточний борг - це сума зобов'язань держави, які підлягають виплаті (разом з перерахованими відсотками) в поточному році.

Прибуток – частина отриманого на вкладений капітал чистого доходу підприємства, що характеризує його винагороду за ризик підприємницької діяльності. Він є важливим показником ефективності виробничо - господарської діяльності, а також джерелом формування централізованих і децентралізованих фінансових ресурсів.

Приватизація - це придбання юридичними і фізичними особами у держави й органів місцевого самоврядування майна в приватну власність.

Принцип збалансованості бюджетної системи - принцип, за яким повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.

Прогнозування видатків бюджету на середньострокову перспективу (середньострокове прогнозування (планування) бюджету) - це процес розроблення головними розпорядниками коштів завдань на середньостроковий період та відповідних програм з оцінкою необхідних обсягів ресурсів на підставі прогнозу надходжень до бюджету та пріоритетів видаткової політики Уряду.

Програмна класифікація використовується для планування видатків бюджету за програмами. При цьому чітко визначаються мета та завдання кожного розпорядника бюджетних коштів і передбачається подальше оцінювання ефективності їх використання.

Профіцит бюджету - перевищення доходів бюджету над його видатками. П. б. затверджується виключно з метою погашення основної суми боргу.

Проценти - це дохід, що сплачується на користь кредитора за умовами угоди про позику або про випуск державних цінних паперів.

-Р-

Регульовані доходи - це ті грошові надходження, які передаються з Державного бюджету до місцевих бюджетів з метою збалансування доходів та видатків (міжбюджетні трансферти).

Рефінансування державного боргу - розміщення нових державних позик для погашення заборгованості за вже випущеними.

Розпорядники бюджетних коштів - це бюджетні установи в особі їх керівників, уповноважені на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов'язань та здійснення видатків з бюджету.

-С-

Самофінансування - система господарювання, за якої всі витрат на просте та розширене відтворення виробництва забезпечуються власними фінансовими ресурсами та коштами банків, які, у свою чергу, теж погашаються за рахунок прибутку. Цей принцип забезпечує раціональне використання зароблених і залучених фінансовій ресурсів, оскільки мета С. полягає не в тому, щоб самостійно витратити певну суму коштів, а в тому, щоб отримати певний ефект (приріст прибутку та підвищення рівня рентабельності).

Секвестр - тимчасове обмеження асигнувань загального фонду Державного бюджету України у разі недоотримання доходів загального фонду бюджету більш ніж на 15 % від суми, передбаченої розписом державного бюджету на відповідний період.

Сеньйораж - дохід від друкування грошей. Сеньйораж виникає в умовах перевищення приросту грошової маси над приростом реального ВВП, наслідком чого є зростання середнього рівня цін.

Свідомий бюджетний дефіцит виникає внаслідок дискреційної фіскальної політики, яка передбачає цілеспрямовані зміни в розмірі державних витрат, податків і сальдо Державного бюджету.

Споживчі витрати домогосподарств охоплюють грошові витрати домогосподарства на купівлю продуктів харчування, непродовольчих товарів, а також на оплату особистих послуг.

Субвенція - це сума грошових коштів, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого рівня, і має цільове призначення для здійснення сумісного фінансування певного заходу і підлягає поверненню у випадку порушення її цільового призначення.

Субсидія (subsidium (лат,) - допомога, підтримка) сума грошей, яка виділяється з бюджету вищого рівня до бюджету нижчого ріння, має цільове призначення, підлягає поверненню у випадку порушення призначення.

Субсидіарність – принцип бюджетної системи України, який показує урахування критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв види видатків поділяються на такі групи:

Суверенний дефолт - це відмова уряду держави-боржника від виконання своїх зобов'язань за борговими цінними паперами, несек'юритизованими позиками і кредитами.

Сукупні витрати домогосподарства - це сума грошових витрат, збільшена на вартість подарованих товарів та продуктів, одержаних з особистого підсобного господарства, а також на суму пільг та субсидій.

-У-

Уніфікація позик - об'єднання декількох раніше випущених позик. При цьому облігації та сертифікати раніше випущених позик обмінюються на облігації та сертифікати нової позики.

Управління - це сукупність засобів та методів цілеспрямованого впливу на об'єкт для досягнення певного результату.

Управління державним боргом - це комплекс заходів, що приймаються державою в особі її уповноважених органів щодо визначення місць і умов розміщення і погашення державних позик, а також забезпечення гармонізації інтересів позичальників, інвесторів і кредиторів.

Управління державним кредитом:

• в широкому розумінні - це формування одного з напрямів фінансової політики держави, яка пов'язана з її діяльністю в якості позичальника, кредитора та гаранта;
• у вузькому розумінні - це сукупність дій, що пов'язані з підготовкою до випуску та розміщення боргових зобов'язань держави, регулювання ринку цінних паперів, обслуговування державного боргу, надання кредитів та гарантій.

-Ф-

Фінанси домогосподарств - це засіб створення та використання фондів фінансових ресурсів для задоволення особистих потреб громадян.

Фінанси підприємницьких структур - це економічні відносини, що пов'язані з формуванням та розподілом грошових надходжень, утворенням і використанням фондів грошових коштів для забезпечення неперервності господарської діяльності, виробничого та соціального розвитку.

Фінанси підприємств - це особливі економічні відносини, які виникають між державою і підприємствами, а також між підприємствами та працівниками у процесі утворення і використання доходів та нагромаджень шляхом утворення та використання децентралізованих грошових фондів.

Фінансова політика - це сукупність державних заходів щодо використання фінансових відносин для виконання державою своїх функцій.

Фінансова стратегія - це основні напрями використання фінансів на тривалу перспективу. Прикладом стратегічних завдань є впровадження власної грошової одиниці, проведення прозорої приватизації, подолання інфляції і спаду виробництва тощо.

Фінансова стратегія підприємства - це загальний напрям та засоби використання фінансових ресурсів для досягнення підприємством поставленої мети.

Фінансова тактика спрямована на вирішення завдань окремого етапу розвитку країни. Яскравим прикладом фінансової тактики є удосконалення системи оподаткування, надання пільг окремим платникам, територіальний перерозподіл фінансових ресурсів через бюджетну систему.

Фінансова тактика підприємства - це конкретні прийоми та методи фінансового характеру, які використовує підприємство для досягнення поставлених стратегічних завдань.

Фінансові результати - це зіставлення регламентованих податковим законодавством валових доходів і валових витрат. Перевищення валових доходів над валовими витратами становить прибуток, зворотне явище характеризує збиток.

Фінансові ресурси - грошові кошти, що утворюються в процесі розподілу та перерозподілу валового внутрішнього продукту, а також частини національного багатства.

Фінансові ресурси громадян - це фінансові активи, що маються у розпорядженні громадян і використовуються з метою забезпечення їх діяльності. Фінансові ресурси громадян включають грошові доходи, вартість продукції з особистого підсобного господарства, пільги та субсидії, а також інші надходження.

Фінансові ресурси підприємства - це грошові кошти господарюючого суб'єкта, які є сукупністю власних, позичених та залучених грошових доходів та надходжень підприємства і призначені для забезпечення безперервності процесу розширеного відтворення й виконання інших поточних та довгострокових фінансових зобов'язань підприємства.

Фінансові санкції - особливі форми організації фінансових відносин, покликані посилити матеріальну відповідальність суб'єктів господарювання за виконання взятих зобов'язань.

Фінансові фонди - відокремлені частини грошових доходів і надходжень, що відповідають певному цільовому призначенню.

Фінансування бюджету - надходження та витрати у зв'язку із зміною обсягу боргу, а також зміною залишку готівкових коштів бюджету, які використовуються для покриття різниці між доходами і видатками бюджету.

Фірмовий кредит - позика, що надається експортером однієї країни імпортерові іншої крани у вигляді відстрочки платежу за поставлені товари або послуги.

Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, провадження збору та акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із чинним законодавством і статутом Фонду.

Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, провадить збір і акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів.

-Ц-

Централізовані грошові фонди цільового призначення - це фонди фінансових ресурсів, що утворюються на державному і місцевому рівнях за рахунок обов'язкових платежів підприємств та організацій незалежно від форм їх власності та господарювання, обсяги яких в основному відносяться на собівартість виробленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг.

Централізовані фінанси - це економічні грошові відносини, які пов'язані з формуванням та використанням фондів грошових коштів держави, що акумулюються в державній бюджетній системі та централізованих грошових фондах уряду.