КОНЦЕПТУАЛІЗАЦІЯ ПОВЕДІНКОВИХ ФІНАНСІВ В ПРОЦЕСІ ІНВЕСТУВАННЯ

Поведінка населення як постачальників та споживачів фінансових ресурсів каталізує/стримує економічний розвиток, визначаючи поперемінну амплітуду кон’юнктурних циклічних коливань.

Інвестиційні уподобання учасників ринків завжди слугують барометром “економічної погоди”, чому є численні свідчення за останні роки. Особливості інвестиційної поведінки населення можна пояснити в рамках поведінкових фінансів. Їх суб’єктами є домогосподарства, корпорації (фінансові та нефінансові) і держава, а сутність розкривається через фінансові відносини - між організаціями та між ними і громадянами, між громадянами безпосередньо з приводу інвестування, залучення та перерозподілу фінансових ресурсів відповідно до економічних потреб зацікавлених сторін. Інвестиційна складова у формуванні інтересів, активів і пасивів учасників таких угод є основною.

Поведінкові фінанси завжди індикативно зфокусовані на конкретних особах - індивідуумах (які діють у власних чи інших інтересах) і тому не можуть бути знеособленими, - навіть якщо центр прийняття рішення невідомий чи постійно зміщується. Відзначаючи поєднання раціональності та ірраціональності мислення і поведінки індивідуумів, слід зважати на те, що останні в групах і кожен окремо мають свою сформовану шкалу цінностей. Поведінкові фінанси ґрунтуються на платформі самоменеджменту (для фізичних осіб) та поєднані з останнім через дотримання рестрикційних норм регуляторних актів (для юридичних осіб).

Водночас поведінкові фінанси як економічне явище дещо розмиті чи/або невизначені - адже в них поєднуються положення різних економічних теорій, норми різних кодексів - господарського, цивільного та інших, а також стохастичні моделі ціноутворення та оцінки вартості грошей в часі. Тому за відсутності чіткої кількісної формалізації необхідних параметрів вивчати їх досить проблематично. До цього додаються складність мотивування і користування фінансовими послугами в нестабільних умовах та невирішеність питань фінансової безпеки учасників ринку фінансових послуг (для України ці фактори безперечні).

Роль вивчення поведінкових фінансів - можливість оцінювання і прогнозування інвестиційних уподобань інституційних інвесторів (тобто фінансових установ - професійних учасників ринку) та інвестиційні настрої домогосподарств (непрофесійних, проте потенційно масових інвесторів).

Ринок фінансових послуг - завжди динамічна сфера прояву поведінкових фінансів шляхом встановлення контактів і реалізації контрактів. Наявність довірчих (трастових) відносин є базовим елементом розвитку поведінкових фінансів і ринку фінансових послуг.

Значення поведінкових фінансів зростатиме - оскільки розвиток ринків фінансових послуг значною мірою є результатом роботи фінансових установ з людьми, співпраці з врахуванням інвестиційної психології насамперед непрофесійних інвесторів. В Україні, попри збереження деструктивних кризових наслідків і появи нових загроз на фінансовому ринку, потреби у фінансових послугах банків і небанків поступово збільшуються, і, відповідно тенденція інтермедіації поширюється. Архіважлива проблема, що потребує розв’язання - розширення доступу до фінансових послуг. Це означає можливість охоплення послугами більш широких верств населення при усвідомленому виборі і користуванні необхідними фінансовими інструментами. Доступ до фінансових послуг необхідно покращувати, - оскільки масовий фінансовий сервіс є основою специфікації прав власності і легалізації капіталу.

Кравченко В.І.,

д.е.н., професор, Президент Міжнародного інституту фінансів