Запилення, запліднення, утворення насіння.
Запилення - це перенесення пилку з тичинок на приймочку маточки.
Перехресне запилення - це потрапляння пилку на приймочку маточки іншої квітки - найпоширеніше у природі. Пилок переноситься вітром, водою, комахами, птахами, але в основному - вітром і комахами.
Комахозапильні. Пристосування квіток до запилення комахами призвело до формування яскравих, добре помітних духмяних квітів з нектарниками, які виробляють солодку рідину - нектар. Комахи, добуваючи нектар з глибини квітки, доторкуються до тичинок, і пилок прилипає до їх тіла. Перелітаючи на іншу квітку, комаха частину полку залишає на поверхні липкої приймочки.
Вітрозапильні. У квітів вітрозапильних рослин оцвітина погано розвинена, непомітна або взагалі відсутня. Пилок сухий і мілкий, утворюється у великій кількості; приймочка маточки, яка уловлює пилок, довга та периста, квіти без запаху. Більшість вітрозапильних рослин утворює більш або менш густі зарослі і відцвітає до появи листя, що полегшує запилення ( осика, береза повисла, горішник).
Самозапилення. Це переніс пилку з тичинок на приймочку маточки тієї ж квітки. Воно властиве багатьом сортам пшениці, рису, ячменю, гороху, квасолі, тобто давно вирощуваним рослинам. Самозапилення можливе лише для двостатевих квіток і відбувається у закритій квітці, тому коли квітка відкривається, то приймочка вже запилена своїм пилком. Перехресне запилення дає більше життєздатних нащадків, тому що отримавши різні батьківські і материнські ознаки, рослини стають більш стійкими в природному доборі. При самозапиленні життєздатність більш обмежена, оскільки пилок і яйцеклітина утворюються в одній квітці і розвиваються в одних умовах. У перехреснозапильних рослин при повторному самозапиленні у ряду поколінь багато сортів, які мають нові корисні спадкові ознаки.
У процесі еволюції у рослин з’явились ознаки будови, які запобігають самозапиленню.
В першу чергу це одностатевість (конопля, осика, горішник), при якому можливе лише перехресне запилення. У рослин з двостатевими квітками пилок і приймочка маточки можуть дозрівати не одночасно, що виключає самозапилення (складноцвіті). Широко розповсюджена самонесумісність, коли при самозапиленні пилок не проростає на приймочці маточки або ріст пилкових трубочок швидко припиняється, не досягнувши зав’язі маточки (першоцвіт весняний). У тих умовах, коли перехресне запилення не відбувається (у складноцвітих), самозапилення нерідко слугує резервним способом запилення. Штучне запилення використовують головним чином для виведення нових сортів, при якому людина сама переносить пилок на маточки квіток.Запліднення. Після процесу запилення, тобто потрапляння пилку на приймочку маточки, відбувається запліднення - злиття чоловічої і жіночої статевих клітин (гамет), які дають початок новому організму. У різних рослин між запиленням і заплідненням проходить час (від декількох хвилин до декількох місяців). Спермії - чоловічі гамети - формуються в пилкових зернах тичинок. В типових випадках пилок складається з чотирьох гнізд, заповнених материнськими клітинами спор. Ці клітини діляться мейозом, внаслідок чого з кожної розвиваються чотири гаплоїдні клітини - мікроспори. Галоїдне ядро мікроспори мітотично ділиться і утворюється пилкове зерно (пилок) - чоловічий гаметофіт квіткових рослин. Воно складається з двох клітин: великої (вегетативної) і маленької (генеративної), покритої двома оболонками. Генеративна клітина ділиться мітозом ще раз і формує дві чоловічі статеві клітини без джгутиків - спермії.
Яйцеклітина - жіноча гамета - розвивається в зародковому мішку з насінного зачатка, який знаходиться у зав’язі маточки. Маточка квіткових рослин це новий орган, якого не було у рослин інших систематичних груп. У голонасінних пилок вловлюється безпосередньо семязачатком, а у покритонасінних (квіткових) - приймочкою маточки. Закрита зав’язь маточки захищає насінні зачатки, які в ній знаходяться, від несприятливих факторів навколишнього середовища.
Насінний зачаток - це видозмінений мікроспорангій (нуцелус), захищений покривами. У центральній частині насінного зачатка одна з диплоїдних клітин нуцелусу ділиться мітозом, унаслідок чого з’являються чотири гаплоїдні клітини - мегаспори, три з яких відмирають, одна триразово мітотично ділиться, утворюючи вісім галоїдних ядер, що знаходяться у великій клітині, і являють собою зародковий мішок, який є зародковим поколінням - жіночим гаметофітом квіткових рослин. Пилок, потрапивши на приймочку маточки внаслідок запилення, втримується на ній, тому що його покриви мають нерівності. На поверхні приймочки виділяється липка речовина і на приймочці пилок проростає. З вегетативної клітини розвивається довга пилкова трубка, яка по тканинах стовпчика доростає до зав’язі і далі до насінної бруньки. З генеративної клітини до цього моменту утворюється два спермія, які проростають у пилкову трубку. Насінний зачаток вкритий особливим покривом, в якому є невеликий канал пилковхід, в який проникає пилкова трубка, що несе два спермія. Найбільша гаплоїдна клітина зародкового мішка - яйцеклітина - знаходиться проти пилковходу. В центрі зародкового мішка розташовується ще одна дуже важлива клітина - центральна (диплоїда). Пилкова трубка через пилковхід насінного зачатка входить у зародковий мішок і лопає: один спермій зливається з яйцеклітиною, внаслідок чого виникає диплоїдна зигота, а другийспермій - с центральною клітиною і утворює триплоїдну клітину. Таке запліднення називається подвійним заплідненням і було відкрито у 1898 році українським вченим С. Г. Навашиним. Диплоїдна зигота багаторазово ділиться шляхом мітозу і з нею формується диплоїдний багатоклітинний зародок (спорофіт). Триплоїдна клітина також ділиться шляхом мітозу, утворюється багато клітин, у яких накопичуються запаси поживних речовин, необхідних для розвитку зародка і майбутнього проростка. Ця триплоїдна клітина називається вторинним ендоспермом. Таким чином, внаслідок запліднення з яйцеклітини виникає зародок, з центральної клітини - ендосперм, з насінного
зачатку - насіння, а зав’язь квітки
розростається і перетворюється на
плід.(рис.10.15).
Рис.10.15. Процес запліднення квіткових рослин.
Запитання для самоконтролю
1. Які рослини відносяться до самозапильних і якими ознаками вони характеризуються?
2. Яке біологічне значення мають перехреснозапильні рослини?
3. З якою метою використовують штучне запилення?
4. Який набір хромосом у ядер вегетативної і генеративної клітин?
5. Де проростає пилкове зерно?
6. З якої клітини утворюється пилкова трубка?
7. Де розташовані насінні зачатки і яка їх будова ?
8.Чому квіткові називають покритонасінними?
9. Яке значення зародкового мішка у циклі розвитку квіткової рослини ?
10. Який набір хромосом у яйцеклітині?
11.Який набір має центральна клітина?
12. У чому суть подвійного запліднення і хто його відкрив?
13. Що утворюється при заплідненні яйцеклітини?
14. Який набір хромосом зиготи і що з неї розвивається?
15. Який набір хромосом у заплідненого центрального ядра і що з нього утворюється?
16. Що розвивається з семязачатка при заплідненні ?
Плоди. Після запліднення стовпчик маточки поступово підсихає, а до зав’язі надходять поживні речовини, і вони перетворюються в спілий плід. З стінок зав’язі розвивається оплодень, який захищає насіння від несприятливих впливів зовнішнього середовища. В процесі утворення плоду можуть приймати участь інші частини квітки: розширене квітколоже, зросла основа чашолистиків, пелюстки і тичинки (квіткова трубка). В залежності від кількості води в оплодня плоди поділяють на сухі і соковиті, за кількістю насіння в них - на однонасінні і багатонасінні. Зокрема, плоди класифікують за їх походженням. Простий плід - плід, який розвивається з квітки з однією маточкою. Збірний (складний) - плід формується з квітки з декількома маточками. Супліддя утворюється з суцвіття за умови зростання в ньому квіток.
Прості плоди. Багатонасінні сухі плоди (біб, стручок, коробочка) при дозріванні розкриваються, чим забезпечують краще розповсюдження насіння.
Біб - плід, характерний для гороху городнього, квасолі звичайної, жовтої акації; він має дві стулки, до яких прикріплюються насіння. Стручок має дві стулки між якими є перетинка. Плід стручок має капуста городня, ріпа, редька городня. Коробочкою називають плоди маку снодійного, дурману, льону звичайного. Розкриваються вони різними способами (мак - зняттям шляпки, бавовник - розкриттям стулок). Нерозривні однонасінні сухі плоди (зернівка, сім’янка, горіх) розповсюджуються разом з насінням і їхні оплодні розкриваються лише при проростанні насіння. У плоду зернівка (рослини родини злакові) оплодень щільно зростається з шкірочкою насіння. У сім ’янки (соняшник однолітній, кульбаба лікарська) оплодень не зростається з шкірочкою насінини. Плоди горішника, жолуді дуба звичайного називаються горіхами, у них стінки плоду здерев’янілі. Кістянка - соковитий однонасінний плід, його мають: вишня, слива, персик, абрикос. Зовнішня частина оплодня кістянки - тонка шкірочка, середня частина - соковита м’якоть, внутрішня здерев’яніла утворює кісточку, в якій вільно розташоване насіння. Соковиті - багатонасінні плоди містять декілька насінин. Серед них розрізняють ягоду, гарбуз, померанець, яблуко. Ягода - плід, в якому насіння знаходиться всередині соковитої м’якоті (аґрус, виноград, томати, конвалія). Гарбуз - плід, у якого зовнішній шар оплодня здерев’янілий, а насіння розташоване у соковитій м’якоті (диня, гарбуз). Померанець - мають лимон, апельсин, грейпфрут. Яблуко - плід, у якого соковита м’якоть утворена квітковою трубкою, а не зав’яззю; насіння лежить у плівчастих камерах яблука.Збірні плоди. Збірну сім’янку мають такі росини як суниці лісові, у яких на соковитому та випуклому квітколожі знаходяться багаточисельні мілкі сухі плоди. Збірний горішок - у троянд, шипшини: в середині соковитого розрослого бокаловидного квітколожа багато сухих плодів, білих горішків. Збірну кістянку мають малина, ожина. У них на розрослому, випуклому, конічному квітколожі розташовуються багаточисельні соковиті плоди кістянки.
Супліддя - є соковиті і сухі. Соковиті мають ананас і шовковиця, а сухі - шпинат і буряк.(рис.10.16).
Рис.10.16. Види плодів.
Способи розповсюдження плодів та насіння. У природі існує декілька способів розповсюдження плодів та насіння. На великі відстані за допомогою вітру розносяться легкі плоди, які мають волосисті вирости (кульбаба) або крилоподібні придатки (ясень, береза, клен). Насіння акації, гороху, капусти розкидаються завдяки розриву плодів. Рослини, насіння і плоди, які мають плавучість, розселяються за допомогою води (лілея біла, осока пузирчаста, пальма кокосова). Їстівні плоди і насіння, які мають гачечки та розповсюджуються тваринами: жолуді, горіхи запасаються ними з осені у схованках, не з’їдаються, проростають. Тварини з задоволенням поїдають соковиті плоди: суниці, малини, горобини. Насіння цих плодів не перетравлюються і разом з екскрементами попадають у грунт. До лап тварин та шерсті чіпляється насіння дідових вошей, лопуха великого і переносяться на великі відстані. Деякі рослини розселяються за допомогою мурах, які поїдають придатки насіння (чистотіл великий). Бур’яни розповсюджує людина при поганій обробці посівного матеріалу сільськогосподарських культур. У житті людини плоди і насіння мають велике значення: це основні продукти харчування, корм для тварин, сировина для промисловості і медицини. Заради отримання плодів та насіння вирощують зернові культури (хлібні злакові і зернобобові), плодові дерева і ягідні кущі, також овочеві, технічні, лікарські, ефірно-масляничні.
Запитання для самоконтролю
1. З чого утворюється насіння при подвійному заплідненні?
2. Що розвивається у зав’язі при подвійному заплідненні?
3. З чого розвивається стінка плоду?
4. Яке значення ендосперму насіння і який набір хромосом має його клітина?
5. Що входить у склад зародка насінини?
6. Як називаються перші зародкові листки?
7.Чим відрізняються зародок насіння однодольних від зародку дводольних?
8. Де відкладаються запасні поживні речовини у дводольних і однодольних рослин і яка їх роль ?
9. Які умови необхідні для проростання насіння?
10.З якими органелами клітин пов’язано дихання?
11. Які плоди відносяться до сухих однонасінних і сухих багатонасінних?
12. Які плоди відносяться до соковитих ягодоподібних і соковитих кісточкових?
13. Які плоди називаються збірними?
Тестові завдання
1.Які частини квітки відносяться до оцвітини
а. квітоніжка
б. чашечка
в. віночок
г. тичинка
2. Яку функцію виконує оцвітина
а. утворює пилок
б. приваблює комах
в. захищає внутрішні частини квітки
3. Які клітини є у пилковому зерні
а. яйцеклітина
б. вегетативна клітина
в. генеративна клітина
г. центральна клітина
4. Скільки сперміїв приймає участь у заплідненні
а. 1
б. 2
в. 3
5. Що знаходиться у зародковому мішку
а. яйцеклітина
б. вегетативна клітина
в. генеративна клітина
г. центральна клітина
6. Що утворюється з насінного після запліднення
а. зигота
б. насіння
в. плід
г. зародок
7. З чого розвивається плід
а. тичинки
б. зав’язь
в. насінного зачатка
г. оцвітини
8. Який плід у гороху
а. стручок
б. біб
в. коробочка
г. сім’янка
9. Який набір хромосом в ендоспермі зернівки пшениці
а. гаплоїдний
б. диплоїдний
в. триплоїдний
10. Яке суцвіття має довгу потовщену вісь з сидячими однопалими квітками
а. колос подорожника
б. початок кукурудзи
в. сережка тополі
г. китиця черемхи
11.8.
Еще по теме Запилення, запліднення, утворення насіння.:
- Стаття 176. Посвідчення меж адміністративно-територіальних утворень
- §2. Механізм утворення і види слідів знаряддя вчинення злочину
- 3.2. Встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень
- § 1. Встановлення та зміна меж адміністративно-територіальних утворень
- Механізм утворення слідів рук та способи їх виявлення
- Стаття 175. Порядок встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень
- §1. Поняття слідів пам'яті, їх властивості і механізм утворення
- 43. Порядок утворення, припинення юр. осіб (ЮО).
- Комплексні утворення в системі права
- Механізм утворення співів із заряджанням зброї