Клас Сисуни. Печінковий сисун
Це паразитичні черви з плоским, листовидним або видовженим тілом. Воно вкрито щільною захисною оболонкою; війки відсутні. До тіла хазяїна прикріплюються за допомогою присосок.
Печінковий сисун - найбільш небезпечний і широко розповсюджений серед сисунів.
Він має листовидне тіло довжиною до 5 см з двома присосками - ротовою і черевною. На дні ротової присоски знаходиться рот, який веде у глотку, від якої відходять дві гілки середньої кишки з багаточисленними боковими виростами.У життєвому циклі печінкового сисуна спостерігається зміна хазяїна. Доросла гермафродитна форма живе у печінці остаточного хазяїна ( вівці, великої рогатої худоби, свині, коня і людини). Живиться в основному жовчю, викликаючи виснаження і навіть смерть хазяїна. Сисун кожного дня може продукувати тисячі яєць, які виводяться з випорожненнями назовні і для подальшого розвитку повинні попасти у воду, де з них виходить личинка вкрита війками. Личинка спочатку плаває у воді, а потім, знайшовши ставковика, проникає у його тіло. Ставковик - проміжний хазяїн печінкового сисуна. У ньому личинка черва проходить ряд перетворень. Розмножується, утворюючи покоління личинок, які за будовою схожі на дорослого сисуна, але відрізняється наявністю мускульного хвостового придатку. На цій стадії личинка проникає в тіло ставковика, деякий час плаває у водоймищі, а потім осідає на прибережній рослинності. Тут втрачає хвіст і виділяє на поверхні тіла щільну оболонку - цисту. Вона довготривалий час захищає життєздатність організму. З зеленим кормом цисти можуть потрапити в організм домашніх тварин, де перетворюються у дорослого печінкового сисуна. Людина може заразитись ним при використанні сирої води з водоймища, овочів промитих цією водою. Основний профілактичний захід у боротьбі з сисуном - не контактувати з ставковиком.Стьожкові черви. Бичачий ціп’як
Один з найбільших представників класу стьожкових червів є бичачий ціп'як, довжина його може досягати 10 м.
Остаточний хазяїн ціп'яка - людина, а проміжний - велика рогата худоба. Статевозрілий черв живе у кишечнику людини, до стінок якого прикріплюється за допомогою чотирьох присосок, які розташовані на голові. Тіло ціп'яка може складатись з 1000 члеників. За добу від нього може відділитись від 3-5 члеників, які заповнені яйцями і здатні активно рухатись і виділяються з організму разом з рештками.(рис.13.2).
Рис.13.2. Цикл розвитку печінкового сисуна.
Потрапивши на землю, вони руйнуються, звільняючи яйця. З яйця, що потрапило у кишечник великої рогатої худоби разом з травою, виходить зародок з шістьома гачками. Спочатку він проникає у кровоносні судини, а потім током крові потрапляє у м’язи тварини, де перетворюється у фіну. Фіна - це пухирець розміром з горошину, заповнений рідиною, всередині якого є головка черва з чотирма присосками. При вживанні погано термічно обробленого м’яса, зараженого фінами, в кишечнику людини головка черва вивертається і прикріплюється до стінки кишки. Починається швидке наростання члеників. Ціп’як отруює організм людини продуктами своєї життєдіяльності, виснажує його і порушує нормальну роботу кишкового тракту.(рис.13.3).
Клас Стьожкові черви. Бичачий ціп'як
Будова тіла. Тіло тришарове, стьожкове, членисте. Голова з чотирма присосками, вузька шийка і членики тіла (декілька тисяч). Довжина черва 4 - 10 метрів. Колір біло- жовтий.
Покрив. Шкіра з кутикулою, до якої прикріплені поздовжні, кільцеві м’язи, які разом утворюють шкірно-м’язовий мішок.
Порожнина тіла. Первинна, заповнена паренхімою.
Травна система. Відсутня, у зв’язку з паразитичним способом життя у кишечнику хазяїна - людини або тварини. Ціп’як всмоктує перетравлену їжу всією поверхнею тіла.
Дихальна система. Відсутня, бо середовище існування - кишечник людини або тварини, де відсутній кисень, тому кінцевий етап розщеплення органічних речовин безкисневий.
Видільна система. Видільні трубочки, які з’єднані у два канали, відкриваються назовні на останньому членику. Виводиться вода, вуглекислий газ і жирні кислоти (отруйні для людини).
Нервова система. Головний нервовий вузол, від якого відходять два нервових стовбура з численними нервами.
Органи чуттів. Відсутні.
Розмноження. Статеве. Гермафродити. У кожному членику є сім’яники, яєчники, матка, у яких розвивається запліднені яйця. Запліднення між члениками, або самозапліднення. Запліднені яйця виводяться назовні з останнім члеником ціп’яка.
Розвиток. Яйце (на траві) - шлунок тварини - личинка - кишечник - кров -м’язи - фіна(у м’ясі) - шлунок людини - кишечник - ціп'як..(рис.13.3).
Aftm. ТІ- Цикл розвитку бичачого ціп’яка: 1 -■ дозрілі члевики; 2 — яїіня з личинками; 3 — проміжний зіазяТіті 4г — фіни; 5 — остаточний хазяїн; 6 — дорослий черв
Рис.ІЗ.З.Цикл розвитку бичачого ціп’яка.
13.3.
Еще по теме Клас Сисуни. Печінковий сисун:
- Підтип Безчерепні. Клас Головохордові (35 видів)
- КЛАС 7. ВИТРАТИ
- КЛАС 2. ОПЕРАЦІЇ З КЛІЄНТАМИ
- КЛАС 5. КАПІТАЛ БАНКУ
- КЛАС 9. ПОЗАБАЛАНСОВІ РАХУНКИ
- КЛАС 4. ФІНАНСОВІ ТА КАПІТАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ
- Классификация операций банков с векселями.
- Клас Ракоподібні (50 тис. видів)
- Клас Павукоподібні (70 тис. видів)
- Клас комахи (1 млн. видів)
- КЛАС ПТАХИ (8500 видів)
- Клас кісткові риби (20 тис. видів)
- 84. Понят МЕО та їх найбільш поширені клас-ції.
- НАДКЛАС ЧОТИРОНОГІ. КЛАС ЗЕМНОВОДНІ АБО АМФІБІЇ
- КЛАС ПЛАЗУНИ АБО РЕПТИЛІЇ (8 тис. видів)
- КЛАС ССАВЦІ АБО ЗВІРІ (5 тис. видів)