Клас кісткові риби (20 тис. видів)

Риби - найбільш давні водні хребетні, органи дихання у яких зябра. Рот утворений рухомими щелепами. Більшість риб швидко плавають. Їх висока активність пов’язана з розвитком головного мозку і органів чуття.

Скелет риб складається з таких відділів: скелета голови (черепа), хребта, парних плавців та їх поясів. Хребет складається з хребців, які поділяються на тулубний і хвостовий відділи. З хребцями тулубного відділу з’єднані ребра. Мускулатура зберігає добре виражену сегментацію.

Рот веде у ротову порожнину, у якій багато зубів, що розташовуються на щелепах, піднебінних щелепах і інших кістках. Ротова порожнина переходить у глотку, пронизану зябровими щілинами, а глотка у короткий стравохід, за яким йде шлунок. У зв’язку з відсутністю у ротовій порожнині слинних залоз, травлення їжі починається лише у шлунку під дією шлункового соку. Подальша її переробка відбувається у кишечнику, довжина якого залежить від характеру їжі: у хижаків він коротший, ніж у рослиноїдних. Печінка, підшлункова залоза і залози самого кишечнику виділяють у кишечник ферменти, які необхідні для перетравлення їжі. Перетравлена їжа всмоктується стінками кишечника, а неперетравлені рештки викидаються через анальний отвір назовні.

Більшість риб мають плавальний міхур - тонкостінний виріст кишечника, наповнений сумішшю газів, який виконує гідростатичну функцію.

Органи дихання риб - зябра, які розташовані на стінках зябрових щілин. У більшості риб (кісткові) зябра ззовні покриті зябровими кришками. Зябра складаються з зябрових дуг, на зовнішній стороні яких у два ряди розміщуються зяброві пелюстки, які оплетені густою сіткою кровоносних судин. На внутрішньому боці зябрових дуг знаходяться білі зяброві тичинки, які представляють собою цідильний апарат. Риба повністю заковтує воду, яка омиває пелюстки зябер і виходить назовні. При цьому кисень, який міститься у воді, надходить у кров, циркулює по капілярах зябрових пелюстків, а вуглекислий газ, навпаки, переходить з крові у воду.

Кровоносна система замкнена. Серце двокамерне, складається з передсердя та шлуночка, має одне коло кровообігу. При скороченні шлуночка венозна кров, що знаходиться у ньому (бідна киснем), надходить у черевну аорту, яка несе її до зябер, де кров збагачується киснем і звільняється від вуглекислого газу. Від зябер артеріальна кров збирається у спинну аорту, від якої по всьому тілу відходять багаточисленні артерії. У тканинах і органах риби артерії розпадаються на тонкі капіляри, через стінки яких кров віддає розчинений кисень і насичується вуглекислим газом, тобто знову стає венозною. Венозна кров по венах збирається у передсердя, а з нього направляється у шлунок. Серце риб скорочується порівняно рідко, забезпечуючи слабкий рух крові.

Центральна нервова система риб представлена головним і спинним мозком. Головний мозок, як у всіх хребетних, має п’ять відділів: передній мозок з нюховими нервами, проміжний мозок, мозочок і довгастий мозок. Останній переходить у спинний мозок. У багатьох риб добре розвинений середній мозок, він забезпечує аналіз зорових рухів і рівноваги.

З органів чуття риб розвинуті органи зору, слуху, нюху, смаку і бічна лінія. Очі мають округлий кришталик, плоску рогівку і пристосовані до сприйняття предметів на близькій відстані (від 1м, рідко 10-12 м).

Органи виділення риб представлені двома стрічкоподібними тулубними нирками, розташованими по боках хребта. Їх видільні канальці забезпечують зв’язок з порожниною тіла, продукти розпаду відфільтровуються безпосередньо у кров. У більшості риб, особливо у прісноводних, основним продуктом білкового обміну слугує аміак, отруйна речовина. Виділення її з організму пов’язано з великою втратою води, кількість якої легко відновлюється унаслідок постійного надходження її через шкіру, зябра і з їжею. Повне оновлення води в організмі прісноводних риб відбувається через 3-5 годин. У сечі морських риб збільшено вміст сечовини - речовини менш токсичної, ніж аміак; для виведення її з організму необхідна менша кількість води. Утворена у нирках сеча по сечоводах збирається у сечовий міхур або виводиться назовні. (рис.17.1).

Майже всі риби роздільностатеві. У самок у порожнині тіла знаходяться парні яєчники, у яких розвиваються яйця - ікринки, а у самців - парні сім’яники, які продукують сперматозоїди.

У багатьох риб перед нерестом відбуваються міграції до місць розмноження. Прохідні риби мігрують з морів у річки (лососеві, осетрові), або з річок у моря (річковий вугор). Розмножуються один раз у житті; при цьому риби, які йдуть на нерест не живляться, а після його завершення - гинуть.

Плодючість риб велика і тісно пов’язана з умовами розвитку риб і мальків. Найбільшою плодючістю відрізняються морські риби, які відкладають плаваючу ікру, вірогідність загибелі якої є дуже велика. Так, луна-риба продукує до 300 млн, тріска - до 10 млн, а лососеві риби ( кета, горбуша) - всього декілька тисяч ікринок. Порівняно невелике число ікринок у лососевих пов’язано з тим, що ікра і мальки на ранніх стадіях розвитку розвиваються у спеціально виритих рибами ямах, засипаних зверху мілкою галькою; це забезпечує велику збереженість потомства. У живородних видів з’явиться невелика кількість мальків.

Рис. 17.1. Внутрішня будова риби.

Клас Риби. Річковий окунь

Будова тіла. Форма тіла веретеноподібна, обтічна, сплющена з боків. Тіло поділяється на голову, тулуб і хвіст. Непарні плавці - спинний, хвостовий, анальний, парні грудні, черевні.

Покрив. Шкіра покрита кістковою лускою, у шкірі є залози, які виділяють слиз. Колір на спинному боці темний, поперечно-смугастий і жовтувато-білий на черевному боці.

Скелет. Складається з черепа, хребта, зв’язаних з ним ребер, скелет плечового і тазового поясів кінцівок. Череп складається з мозкової коробки, кісток щелеп, зябрових дуг і зябрових кришок. Пластинки плавців підтримуються кістковими променями. (рис.17.2).

М'язи. Сегментовані, однотипні, опираються на хребет, особливо сильні на спині і хвості. М’язи забезпечують рух плавців, щелеп, зябрових кришок.

Травна система. Рот з зубами, глотка, стравохід, шлунок, тонкий кишечник, куди впадають протоки печінки і підшлункової залози, задній відділ, анальний отвір.

Дихальна система. Зябра, мають дуги, з розташованими на них пелюстками. Риба заковтує ротом воду, пропускає через зябра, де відбувається поглинання кисню і виділення вуглекислого газу.

Кровоносна система. Серце двокамерне, складається з передсердя і шлуночка. Одне коло кровообігу. Венозна кров проходить через передсердя, потім шлуночок серця, попадає в аорту, яка розгалужується на капіляри у зябрах. Там відбувається газообмін, унаслідок чого кров стає артеріальною - насиченою киснем. Зяброві капіляри збираються у вени і несуть до клітин тіла артеріальну кров, де відбувається газообмін. Вена впадає у передсердя і приносить венозну кров, артерія виносить з шлуночка серця венозну кров.

Видільна система. Тулубні нирки, розташовані вздовж хребта у вигляді витягнутих темно-червоних тіл. Від них відходять сечоводи, по яких сеча стікає у сечовий міхур, потім видаляється через сечовий отвір.

Нервова система. Центральна нервова система представлена спинним і головним мозком, периферична - нервами. Спинний мозок знаходиться у спино-мозковому каналі хребта. Головний мозок складається з п’яти відділів: переднього, середнього, проміжного, довгастого і мозочка. Він захищений кістками черепної коробки.

Органи чуттів. Органи зору - очі, органи слуху - внутрішнє вухо, органи нюху у носовій порожнині, органи смаку (смакові клітини) у ротовій порожнині і на губах. Бічна лінія - орган, який сприймає напрямок води і силу току води. Дотикові клітини розкидані по всьому тілу.

Розмноження. Роздільностатеві організми. У самок парні яєчники з ікринками - яйцями. У самців парні сім’яники - молоки, у яких розвиваються сперматозоїди. Запліднення зовнішнє. В період нересту самки відкладають ікру, самці поливають їх сім’яною рідиною з сперматозоїдами.

Розвиток. Запліднені яйці (ікринки) діляться, проходячи стадії бластули, гаструли, потім утворюється личинка (на 9-14 день).

Рис.17.2. Будова скелету риб.

Клас хрящеві риби (600 видів)

Багаточисельна група сучасних морських риб з хрящовим скелетом. Луска у них плакоїдна, яка лежить у шкірі і утворена клітинами дерми дентиновою пластинкою з гострим зовнішнім зубцем. Зубець луски покритий емаллю, яка є похідним епідермісу. Зяброві щілини (5-7 пар) відкриваються на поверхні тіла самостійними отворами, зяброві кришки відсутні. Парні плавці розташовані горизонтально, хвостовий плавець нерівнолопатевий - з великою верхньою і малою нижньою лопаттю. Передня частина голови витягнута у довге рило, у зв’язку з чим рот знаходиться на черевному боці у вигляді поперечної щілини, плавальний міхур відсутній. Запліднення внутрішнє. Багатьом видам властиво живонародження. До хрящових риб відносяться два ряди: скати і акули. Скати - придонні малорухомі риби з сплющеним у спино- черевному напрямку тілом. Живляться рибою, безхребетними тваринами.

Різноманітність риб

Риби - найбільш багаточисленний клас хребетних тварин, який об’єднує більше 20 тис. видів, його поділяють на дві основні групи - клас хрящеві і кісткові риби.

Хрящеві риби - найбільш представницька група сучасних риб, які живуть у морях і прісних водоймах. Луска у них кісткова, утворена тільки за рахунок дерми і складається з кісткових пластинок, черепицеподібним розташуванням. Скелет у них кістковий, у більшості видів є плавальний міхур. Запліднення зовнішнє. Ікра мілка і утворюється у великій кількості. До групи кісткових риб відносяться осетрові, оселедцеві, карпові, дводишні, кистепері.

Ряд осетрові.До них відносяться білуга, стерлядь, осетри. У них, як і у хрящових риб, є рило, рот у вигляді поперечної щілини на черевному боці тіла, горизонтально розташовані грудні і черевні плавці і нерівнолопатевий хвостовий плавець. Хорда зберігається все життя. Скелет хрящовий, але у черепі є плоскі кістки. Як і інші кісткові риби, осетрові мають зяброву кришку, плавальний міхур, мілку ікру, зовнішнє запліднення. Луска кісткова, у вигляді п’яти рядів ромбічних пластинок або жучків. Живуть як у морях, так і у прісних водоймах. Морські види нерестяться у ріках. Живляться донними безхребетними і рибою. Це цінні промислові риби, які дають високоякісне м’ясо і чорну ікру.

Ряд оселедцеві. До них відносяться оселедці - морські риби. Живляться мілкими ракоподібними. Розмножуються, відкладаючи багато ікри. Деякі під час нересту заходять у ріки. До цього ж ряду належать лососеві риби (кета, горбуша, сьомга, форель). Для них властивий невеликий жировий плавець, розташований на спині перед хвостовим плавцем. Це переважно прохідні риби, ростуть і дозрівають у морях, а розмножуються у річках. Лососеві - цінні промислові риби, які мають смачне м’ясо і червону ікру.

Ряд коропові. До цього ряду відносяться: карась, плотва, лящ, сазан. Вони характеризуються відсутністю зубів на щелепах. Живляться донними тваринами і водними рослинами. Їжу подрібнюють зубами, розташованими у глибині глотки. Мають важливе промислове значення.

Ряд дводишні. Це давні риби, раніше були розповсюджені по всій земній кулі. Вони мешкають у збіднених киснем і навіть у пересохлих водоймах Африки, Австралії, Південної Америки. Дихають зябрами і легенями. При пересиханні водойм деякі види впадають у літню сплячку, зариваються у мул і дихають атмосферним повітрям легенями.

Ряд кистепері. Давні, майже повністю вимерлі риби. В наш час представлені одним видом - латимерією - великою рибою (до 1,5 м довжиною), живе в Індійському океані. Вимерлим мезозойським рибам, як і дводишним, було властиво не тільки зяброве, але і легеневе дихання, що підтверджує наявність у тих і інших наскрізних ніздрів. Вони спочатку жили у прісних водоймах, де періодично було обмаль кисню, що і призвело до появи у них легеневого дихання. Перехід до життя у морі супроводжувався його втратою, і сучасні морські кистипері дихають тільки зябрами. Інша особливість кистеперих риб полягає у будові парних плавців. В основі такого плавця є м’ясиста лопать, всередині якої знаходиться розсічений скелет. Зі всіх риб саме кістипері найбільш близькі до наземних хребетних - панцирних амфібій (стегоцефал).

Рис.17.3.Зовнішня будова риб.

17.3.