14. Міжнародне право про правосуб’єктність суб’єктів федеральних держав.

Розрізняють прості і складні держави. Складні держави являють собою об'єднання декількох територіальних одиниць, що користуються певною політико-правовою самостійністю (деякими суверенними властивостями).

У сучасних умовах зустрічаються такі види складних держав як федерація (від француз, federation - об'єднання, союз) - це союзна держава, яка має постійні загальносоюзні органи влади й управління, складається з державних утворень, виступає в якості єдиного суб'єкта міжнародного права. Федерація має такі ознаки: територія федерації складається з територій її суб'єктів; верховна законодавча, виконавча і судова влада належить федеральним державним органам; компетенція між суб'єктами федерації і самою федерацією розмежовується союзною Конституцією; суб'єкти федерації мають свої конституції, свої вищі законодавчі, виконавчі і судові органи; вищий законодавчий (представницький) орган федерації має двопалатну структуру (є палата, що представляє інтереси суб'єктів федерації, і палата, що представляє інтереси населення всієї країни). Таким чином, державні утворення, що складають федеративну державу (штати, землі, провінції та ін.), є суб'єктами федерації і, маючи свій адміністративно-територіальний поділ, володіють певною самостійністю. Водночас самостійність суб'єктів федерації не доходить до того, щоб вони могли визнаватися суб'єктами міжнародного права. Це пояснюється тим, що суб'єкти федерації не є державами у власнім смислі слова: вони не мають суверенітету; не мають право сецесії - право одностороннього виходу з федерації; юридично позбавлені права самостійної участі в міжнародних відносинах. Водночас державні утворення, що входять у федерацію, можуть мати більший або менший ступінь правосуб'єктності. Обсяг міжнародної правосуб'єктності суб'єктів федерації залежить від виду федерації. Розрізняють: територіальні і національні федерації. Територіальна федерація має такі ознаки: державні утворення, що складають даний вид федерації, не є суверенними утвореннями; суб'єкти такої федерації позбавлені конституцією права прямого представництва в міжнародних відносинах; установлена заборона одностороннього виходу зі спілки; управління збройними силами здійснюється федеральними органами. Територіальними федераціями є США, Мексика.

Національна федерація характеризується наступними ознаками: її суб'єкти є національно-державними утвореннями; суб'єкти федерації об'єднуються відповідно до принципу добровільності; гарантованість суверенітету великих і малих націй; формувайня вищих органів державної влади в певній частині з представників суб'єктів федерації; закріплення в конституції або інших документах права суб'єктів федерації на зовнішні зносини в певних сферах, за винятком політичної; затвердження права націй на самовизначення. До національних федерацій можна віднести Російську Федерацію, Індію. Комісією міжнародного права ООН у 1966 році було вироблене наступне правило: «Держави-члени федеративного союзу можуть мати правоздатність укладати міжнародні договори, якщо така правоздатність допускається федеральною конституцією, й у межах нею встановлених». І хоча це правило в такому виді не було прийнято Віденською конференцією з права міжнародних договорів 1968-1969 років, воно залишається єдиним достатньо авторитетним правилом з цього питання. Історії відомі дві федерації - Союз РСР і Соціалістична Федеративна Республіка Югославія, суб'єкти яких були за конституцією суверенними державами і могли претендувати на статус суб'єктів міжнародного права. Правосуб'єктність двох союзних радянських республік - України і Білорусії - хоча й одержала міжнародне визнання, завдяки їхній участі в створенні ООН і наступному членству в цій міжнародній універсальній організації, але на практиці в значній мірі носила формально-юридичний характер.

<< | >>

↑

Источник: SenatM.com. Шпаргалка по международному праву (на украинском языке). 2011

Еще по теме 14. Міжнародне право про правосуб’єктність суб’єктів федеральних держав.:

- Европейское право - Зарубежное право - Инвестиционное право Казахстана - История государства и права Германии - История государства и права зарубежных стран - История государства и права Р. Беларусь - История государства и права США - Криминалистика - Криминалистическая методика - Криминалистическая тактика - Криминалистическая техника - Криминальная сексология - Криминология - Международное право - Профессиональные навыки юриста - Римское право - Сравнительное правоведение - Теория и история государства и права - Юридическая психология - Юридическая техника - Юридическая этика -

- Антропология - Астрономия - Безопасность жизнедеятельности - Библиотечное дело - Биология - Военное дело - География - Зоология - История - Культурология - Литература - Математика - Медицина - Педагогика - Политология - Право России - Право України - Психология - Религоведение - СМИ и журналистика - Социология - Технические науки - Транспорт - Физика - Философия - Финансы - Экология - Экономика - Этнография и демография - Юриспруденция - Языкознание -