<<
>>

§ 1. Загальні положення криміналістичної трасології

Трасологія - це криміналістичне вчення про сліди (Ю. П. Голдованський). Розділ криміналістичної' техніки, присвячений вивченню слідів, прийнято називати трасологією (Ю. М. Басалаєв).

Таким чином, трасологія - розділ криміналістики, який вивчає теоретичні основи слідоутворення, закономірності виникнення слідів, що відображують механізм вчинення злочину, розробляє рекомендації щодо застосування методів і засобів вивчення слідів, їх вилучення та дослідження з метою визначення обставин, що мають суттєве значення для розкриття, розслідування та попередження злочинів (Ю. Г. Кору-хов).

Іншими вченими трасологія розглядається як розділ окремої теорії дослідження (Р. С. Бєлкін, М. В. Салтевський, Ю. Д. Турчин). Термін «трасологія» походить від Іаігазе (франц.) - слід та Іодоз (грец.) - вчення про сліди, слідо-знавство.

У криміналістиці в широкому значенні слід розуміється як будь-яке відображення, зміна, зникнення, поява будь-чого на місці події; у вузькому розумінні - як відображення зовнішньої будови одного об'єкта на другому внаслідок їхньої взаємодії.

Тому вчення про сліди в широкому значенні слова треба називати слідо-знавством, а у спеціальному, вузькому - власне трасологією. Наукові основи трасології складають філософські концепції матеріалістичної діалектики:

- у світі немає двох речей, які були б однакові, тобто кожний об'єкт матеріального світу - індивідуальний;

- слід-відображення не може існувати без того, хто його відобразив, тобто якщо є слід, то є й об'єкт, що його залишив;

- при взаємодії твердих тіл слід-відображення є конформним до об'єкту, з яким контактує;

Індивідуальність матеріальних об'єктів і конформність слідів-відображень дозволяють ототожнювати об'єкт за його слідом (слід пальця, взуття, слід каналу ствола на кулі тощо).

Слід у трасології - це матеріальний об'єкт, який відображає зовнішню будову об'єкта, що взаємодіє.

Слід - відображення одного предмета на другому виникає внаслідок їхньої взаємодії. У механізмі взаємодії беруть участь обидва об'єкти: що утворює слід і що його сприймає. Взаємодія може бути контактною і безконтактною. Сліди відповідно поділяють на контактні (локальні), тобто що утворюються в місці контакту (наприклад, слід пальця, взуття, знаряддя злому), і безконтактні (периферичні) (сліди кіптю навколо предмета, що знаходився на підлозі в кімнаті під час пожежі).

Причиною взаємодії є будь-яка енергія - механічна, термічна, хімічна, біологічна. Під дією механічної енергії сліди утворюються внаслідок перемі-

130

щення об'єктів у просторі, відокремлення частини від цілого, розділення цілого на частини залишкової деформації. Під дією термічної енергії сліди утворюються внаслідок закопчування, обвуглювання, спопеління. Хімічна енергія сприяє утворенню слідів внаслідок окиснення, розкладання та сполучення. З дією біологічної енергії виникають сліди внаслідок розмноження, відмирання, розкладання, гниття тканини біооб'єктів.

У криміналістичній літературі існує кілька класифікацій слідів, найбільш загальна серед них - поділ слідів на три групи:

- сліди-відображення (передають зовнішню будову контактуючої частини слідоутворюючого об'єкта);

- сліди-предмети (матеріальні об'єкти особистого, побутового, виробничого призначення, залишені або винесені з місця події);

- сліди-речовини (частина різних категорій матеріальних тіл - лакофарбових покриттів, потожирової речовини, сипких, рідких та газоподібних тіл, які лишаються на предметах на місці події або зникають з місця події).

За видом слідоутворюючих об'єктів сліди поділяються на сліди людини; сліди зброї; знаряддя; інструментів; виробничих механізмів; сліди транспортних засобів.

За механізмом утворення - нашарування, відшарування, локальні, периферичні, об'ємні та поверхневі.

Слід нашарування утворюється в результаті відокремлення частинок від слідоутворюючого об'єкта та нашарування їх на слідосприймаючому.

Слід відшарування утворюється внаслідок відокремлення частинок від слідосприймаючого об'єкта (сліди пальців на свіжопофарбованій поверхні).

Локальний слід утворюється в місці контакту, а периферичний - за його межами. Об'ємні сліди утворюються з руйнуванням слідоутворючого об'єкта або його пластичної дес|юрмації.

Поверхневі сліди поділяються на забарвлені та безбарвні.

Забарвлені нанесені фарбуючою речовиною; вони можуть бути слідами нашарування та відшарування. Безбарвні сліди утворюються безбарвною речовиною - пото-жировим безбарвним розчином.

Безбарвні сліди, у свою чергу, поділяються^ видимі, тобто забарвлені; маловидимі (слабовидимі), тобто такі, що спостерігаються за певних умов (наприклад, на просвіт при боковому освітленні); невидимі, тобто сліди, які не можна побачити не тільки візуально, але й за допомогою оптичних засобів (лупа, мікроскоп).

Маловидимі сліди виникають на полірованій поверхні (скло, нікельований метал, поліроване дерево тощо), невидимі - на шорсткій поверхні (папір, картон, фанера, стругане дерево, пофарбовані стіни тощо).

Виявлення, фіксація та вилучення матеріальних слідів здійснюється частіше всього у ході огляду місця події. Методи та засоби виявлення й фіксації слідів залежать від виду, поверхні та матеріалу слідосприймаючого об'єкта. Для виявлення слідів застосовуються візуальні прийоми огляду - на просвіт, у косонаправленому, розсіяному, затемненому світлі; інструментальні прийоми виявлення слідів - огляд у концентрованих променях світла, з лупою, мікро-

5* 131

скопом та іншими приладами, використовуються спеціальні засоби для виявлення невидимих слідів - магнітні та феромагнітні порошки, хімічні препарати, різноманітні випромінювання - УФ, 14, рентгенівських, радіоактивних, лазерних джерел тощо.

Засоби фіксації: протоколювання, фотографування, копіювання, моделювання, вилучення предмета разом зі слідом. При огляді предмета з метою виявлення слідів належить дотримуватися такої послідовності:

- першими фіксувати сліди запаху та мікрочастин;

- виявляти та фіксувати невидимі сліди пальців рук, сліди контакту;

- останніми фіксувати видимі сліди;

- не можна наносити на слідоутворювальний об'єкт сторонні сліди;

- якщо фіксація сліду пов'язана з ризиком його пошкодження, треба здійснювати вилучення предмета із слідами;

- дбайливо забезпечувати збереження слідів та їхніх копій від пошкоджень.

<< | >>
Источник: П. Д. Біленчук, В. К. Лисиченко, Н. І. Клименко та ін.. Криміналістика: Підручник. / За ред. П. Д. Біленчука- 2-ге вид., випр. і доп.- К.: Атіка,2001.- 544 с.. 2001

Еще по теме § 1. Загальні положення криміналістичної трасології:

  1. § 4. Загальні положення криміналістичної техніки
  2. §2. Загальні принципи (положення) збирання криміналістичної інформації технічними засобами
  3. § 2. Структура і загальні принципи криміналістичної методики
  4. § 13. Загальні питання криміналістичної тактики
  5. Глава 6. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ
  6. Глава 14. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТАКТИКИ
  7. Глава 17 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТАКТИКИ
  8. Розділ IV ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНОЇ ТЕХНІКИ І ТЕХНОЛОГІЇ
  9. Загальні положення
  10. Загальні положення до розділу
  11. § 16. Окремі положення концепції звичаєвої криміналістичної тактики
  12. § 1. Загальні положення
  13. § 1. Загальні положення