§ 9. Судова фотографія і відеозапис Фіксація і дослідження візуальної інформації

З метою швидкого, повного і всебічного розкриття злочинів, викриття винних та розслідування відповідних кримінальних справ суб'єкти криміналістичної діяльності застосовують фіксацію і дослідження візуальної інформації.

Візуальною інформацією є ті фактичні дані, що сприймаються

органами зору суб'єкта криміналістичної діяльності, у тому числі з використанням оптичних приладів. Але практиці відомі випадки, коли суб'єкти криміналістичної діяльності за тих чи інших умов на час провадження слідчої дії (огляду місця події) не змогли виявити знаряддя вчинення злочину, інші речові докази. Та в подальшому, переглядаючи фіксовану інформацію на фотографіях, відеоза-писах, вони виявляли зазначені докази, завдяки чому згодом злочини розкривали.

Наприклад, слідчий прокуратури району проводив огляд місця події - квартири і виявленого там з ознаками насильницької смерті трупа громадянина В. При проведенні слідчої дії застосовувалося фотографування, проводилося вимірювання, був складений план і креслення оглянутого місця та окремих предметів. Але знаряддя, яким учинявся злочин, інших речових доказів слідчий не виявив. Через декілька годин після огляду місця події й трупа потерпілого слідчий виготовив фотографії і, коли почав комбінувати фототаблицю, щоб додати її до протоколу, виявив на одній з фотографій чітко зафіксоване фотозображення кастета.

Відразу ж було організовано проведення додаткового огляду місця події. Однак позитивного результату це не дало. Допитуючи М., підозрюваного у вчиненні умисного вбивства, слідчий застосував щодо нього психолого-криміналістичний вплив: несподівано візуально, у присутності захисника, вьш показав підозрюваному фототаблицю, де на одній з фотографій був зафіксований кастет. Підозрюваний враз нахилив голову і на запитання слідчого: "Де ви взяли і куди поділи цей предмет?", дав таку відповідь: "Кастет я купив у сусіда, а потім, коли все сталося, поклав його в труну".

У практиці майже аналогічні випадки траплялися при застосуванні відеозапису як фіксації візуальної інформації при огляді місця події. Звідси можна зробити висновок, хоч законодавець передбачає і завжди буде передбачати, що ніякі докази для суду, прокурора, слідчого й особи, яка проводить дізнання, не мають й не будуть мати наперед встановленої сили та доказова сила одного фото-, кіно-, відеозапису може бути вагоміша за безліч слів з розповідей (показань) допитуваної особи як учасника криміналістичної діяльності про факти, які стосуються конкретної кримінальної справи, а також особи підозрюваного, обвинуваченого, потерпілого.

Фіксація візуальної інформації в процесі розкриття та розслідування злочинів - це передбачений чинним кримінально-процесу-

89

альним законодавством захід, який може застосовуватися суб'єктом криміналістичної діяльності при проведенні слідчих дій, сутність якого має відповідати принципу - усі фактичні дані, сприйняті його органом зору, закріплюються фотографуванням, кіно-, відеозаписом.

Дослідження зафіксованої візуальної інформації з урахуванням процесуально-криміналістичних форм можливе як діяльність слідчого та експертна діяльність.