Методи дослідження речових джерел інформації експертом і спеціалістом у лабораторних умовах - методи «лабораторної» криміналістики
Судовий експерт - це особа, яка має необхідні знання для висновків з досліджуваних питань (ст. 10 Закону України «Про судову експертизу»). Судовий експерт провадить свою діяльність на принципах законності, об'єктивності, незалежності і повноти дослідження (ст.
З Закону України «Про судову експертизу»). Він незалежний у виборі технічних засобів і методів їх застосування, якщо вони входять у поняття «необхідні знання для подання висновків».Узагалі це методи природничих і технічних наук, запозичені з фізики, хімії, біології, судової медицини, статистики, кібернетики. Технічні прилади їх реалізації є складними пристроями, які дозволяють досліджувати об'єкти з прецизійною точністю. Вони, як правило, стаціонарні і зосереджені в спеціальних лабораторіях - фізичних, хімічних, біологічних і т. ін. Таку техніку і методи її застосування інколи називають лабораторною, оскільки її можна використовувати тільки у стаціонарних умовах, в лабораторіях. Застосування технічних засобів, прийомів і рекомендацій криміналістики в польових умовах - на місці події, при проведенні слідчих дій в інших місцях, але не в кабінеті слідчого, умовно називають «польова» криміналістика.2
Техніка експерта найчастіше застосовується в лабораторії у відповідності до прийомів і рекомендацій, розроблених у криміналістиці, тому за аналогією таку техніку та її застосування допустимо називати «лабораторною» криміналістикою. Зрозуміло, обидва терміни умовні і використовуються для спрощення мовних засобів при оперуванні такими категоріями. Розглянемо найбільш поширені методи «лабораторної» криміналістики.
Фізичні методи - найпоширеніші, особливо мікроскопічні, і звичні для кожної лабораторії. Вони спроможні збільшувати допустиму здатність зору людини, виявляти і досліджувати слабо-видимі і невидимі ознаки об'єктів. Для цього застосовуються оптичні, поляризаційні, люмінесцентні, вимірювальні, спектроскопічні та інші інструментальні методи разом з відповідною апаратурою, яка нерідко з'єднана із засобами фото-, кіно- і відеофіксації.
Для виявлення ознак травлення, змивання або згаслих (вицвілих) текстів використовується метод люмінесцентного аналізу.
Суть його полягає в тому, що при опроміненні об'єктів вузьким пучком якої-небудь ділянки електромагнітного спектру, опромінювана речовина люмінесціює, тобто випромінює світло з більш довшої хвилі, ніж довжина хвилі збуджуючого світла (закон Стокса). Звідси розпізнають люмінесценцію в УФ, видимій, 14 зонах спектру. Люмінесценцію фіксують фотографічними методами або спостерігають безпосередньо на екрані приладу.1 Див.: наприклад: Найдіс І. Д. Судова кінематографія і відеозапис,- Харків, 1986.
2 Див.: Белкин Р. С. Криминалистика. Краткая знциклопедия.- М,, 1993.
81
Для візуального спостереження люмінесценції достатньо досліджуваний документ освітити УФ світлом (джерело УК-І, «Таран», ОЛД41) у темній кімнаті. Детектори визначення фальшивих грошових купюр, які можна бачити в банках, комерційних структурах, мають ультрафіолетову лампу, екрановану УФ світлофільтром. Досліджувану купюру поміщають у захищену від денного світла камеру і перевіряють люмінесценцію захисних міток, які нанесені люмінесціюючими барвниками.
Люмінесцентними методами досліджують різноманітні об'єкти, які зустрічаються у слідчій практиці, при цьому люмінесцентні методи, як правило, застосовуються першими, оскільки вони не пошкоджують об'єкта.
Серед сучасних фізичних методів дослідження треба назвати рентгено-структурні, радіоактиваційні, нейтронно-активаційні, атомно-абсорбційні, радіо-вуглецеві, лазерної мас-спектроскопії, фотоакустичні методи з лазерним джерелом збудження, методи акустичного аналізу звукових слідів, аналізу газових слідів тощо.
Радіоактиваційний аналіз використовується для встановлення групової належності таких об'єктів, як текстильні тканини, матеріали письма (папір, фарби), пластмаси, полімерні вироби, метали і т. ін.
Хімічні методи дослідження. Зараз все більше розмивається межа між фізичними і хімічними методами. Тому в експертних установах останнім часом фізико-хімічні дослідження проводять в одній лабораторії. З класичних хімічних методів використовують полярографічні, хроматографічні, спектральні методи дослідження.
Багато хімічних методів з'єднуються з фізичними і називаються фізико-хімічними.Об'єктами хімічних досліджень у криміналістиці можуть бути різні речовини і предмети матеріального світу для встановлення складу, походження, однорідності або різнорідності. Це природні речовини - ґрунт, корисні копалини, гірські породи, вода, напівфабрикати; готові вироби хімічної, фармацевтичної, лакофарбової, харчової, легкої та інших галузей промисловості, вироби кустарної переробки різних матеріалів і речовин, а також нашарування сторонніх речовин на предметах (транспортних засобах, одязі, знаряддях злому); кислоти, луги, солі, лікарські препарати, отрути, наркотики та їхня сировина; продукти і сліди горіння і пожеж, продукти пострілу - пороховий нагар, сліди мастил, металізації у слідах пострілу і т. ін. Іноді об'єктами дослідження бувають засоби письма - барвники, чорнило, паста, фарби, олівці.
Хроматографічні методи, зокрема тонкошарова і газова хроматографія, досить поширені в практиці хімічних досліджень. Визначення походження наркотиків, барвників, паливно-мастильних речовин проводиться методом газорідинної хроматографії на складному обладнанні.
Суть спектрального методу полягає в дослідженні оптичного спектра речовини для визначення Ті складу. Відрізняють спектральні методи для визначення атомного і молекулярного складу об'єктів шляхом емісійного і абсорбційного аналізу. Емісійний аналіз проводиться шляхом дослідження спектрів висилання, для чого досліджувану речовину спалюють у спеціальному приладі - спектрографі. При абсорбційному аналізі досліджують спектри поглинання
82
речовини, яку, як правило, розчиняють. Одержані спектри інтерпретують за допомогою спектральних таблиць і атласів спектральних елементів. Спектральними методами досліджують сплави металів (шріт, шматки свинцю), вироби із дорогоцінних металів і т. ін.
Біологічні методи. Об'єктами біологічних досліджень є предмети, мікрочастки рослинного і тваринного походження. До об'єктів рослинного походження належать: деревина, вироби з неї, деревне вугілля, рослини та їхні частини (стебла, листя, насіння, квіти, спори, зерно, зернопродукти). Об'єкти тваринного походження: волосся, шерсть, вовна, пір'я, пух і вироби з цих матеріалів.
Біологічні методи дослідження засновані на сучасній високочутливій техніці та нових методиках. Деякі з них такі: ботанічні, спорово-пилкові, іхтіологічні, орнітологічні, вірусологічні, генної інженерії, гістологічні, ембріологічні та багато інших.