<<
>>

Методи виявлення, фіксації і попереднього дослідження речових джерел інформації- методи спольової» криміналістики

У практиці розслідування при збиранні інформації значне місце посідають органолептичні методи, зокрема візуальні.

Органолептичні методи - це процедури, в яких основним інструментом є органи відчуття - зір, слух, нюх, дотик.

Тому органолептичне спостереження (нагляд) служить головним методом початку дізнання для всякого суб'єкта правоохоронної діяльності. Методи органолептичного спостереження іманентні, а тому і суб'єктивні, їх результати потребують корекції у відповідності до суб'єктивних і об'єктивних факторів. Тому використовуючи джерела особистої інформації, наприклад, під час допиту, пред'явлення для впізнання, відтворення обстановки й обставин події необхідно встановлювати: хто і в якому стані спостерігав, в яких умовах зовнішнього середовища.

Методи вимірювання поділяються на органолептичні та інструментальні. Суть перших - у порівнянні величини, що спостерігається, з уявним образом метричної міри або будь-яким зразком. Такі вимірювання приблизні, результати їх виражаються термінами: високий, низький, середній, великий, вище за середній, нижче від середнього тощо, що використовуються під час опису зовнішніх ознак людини. Не рекомендується проводити приблизні вимірювання на місці події, а матеріальні джерела потребують точної кількісної фіксації.

Інструментальний метод вимірювання полягає в порівнянні об'єкта зі стандартною метричною мірою (метр, см, кг, г, см кв. та ін.). Інструментальні методи існують трьох видів: контактні, безконтактні і комбіновані.

Контактні методи. Суть контактного методу полягає в приведенні вимірювального засобу в контакт з вимірюваним об'єктом і таким чином у порівнянні його з одиницею виміру. Так, предмети, відстані між ними, сліди вимірюють, використовуючи для цього масштабні лінійки, рулетки, складні метри.

Безконтактні методи. Суть процедури безконтактного вимірювання полягає в порівнянні одиниці виміру (масштабу) з оптичним зображенням вимірюваного об'єкта, наприклад, збільшеного мікросліду в полі мікроскопа зі шкалою окуляр-мікрометра.

До безконтактних належать і фотографічні методи вимірювання, що виконані спеціальними фотоапаратами і пристроями, розміщеними поряд з об'єктом при сротозйомці (масштабна лінійка, метр, глибинний масштаб і т. ін.).

Комбіновані методи. Суть процедури комбінованого методу вимірювання зводиться до того, що спочатку контактним або безконтактним шляхом вимірюють об'єкт, а потім справжні його розміри визначають безконтактно. Метод має кілька варіантів, в одному з них об'єкт вимірюється безпосередньо і кон-тактно, наприклад, ширина сліду нарізу на кулі масштабною лінійкою, штангенциркулем або безконтактно в мікроскопі окуляр-мікрометром, а потім обчислюється розмір. В іншому разі контактне вимірюється не сам об'єкт, а якась

75

величина, закономірно зв'язана з вимірюваним об'єктом. Так вимірюють висоту предметів, визначаючи контактно довжину тіні і кут розміщення джерела відкиненої тіні. У криміналістиці застосовується метод визначення відстаней до віддалених об'єктів методом зарубок із двох точок. Для цього спочатку вибирають на місцевості дві точки і вимірюють контактно відстань між ними. Цей розмір - базу вимірювання - відкладають у масштабі на планшеті, з кожної точки бази візують на віддалений об'єкт, а на планшеті будують таким чином трикутник, в якому відомі розмір основи (бази) і два прилеглих кути. Потім шляхом нескладних тригонометричних розрахунків підраховують відстань до об'єкта, що знаходиться у вершині побудованого трикутника.

Для спрощення розрахунків на місці події 3. М. Ломако був запропонований кутомірний визначник відстаней (КВВ).1

Вимірювальні методи дозволяють отримувати об'єктивну інформацію про факти і обставини злочину, відображені у слідах на місці події. Тому фіксація картини місця події шляхом проведення різних вимірювань контактними, безконтактними і комбінованими методами дозволяє в протоколі і схемі місця події відобразити реально матеріальну обстановку, що склалася, в якій виникла і розгорталась подія злочину.

Враховуючи важливість об'єктивного подання джерел криміналістичної інформації, необхідно розглянути деякі питання практики вимірювань.

Перш ніж почати вимірювання, треба визначити необхідний ступінь точності бажаних результатів вимірювання.

Тут недоречна точність як недостатня, так і надмірна, наприклад, товщину уламка віконного скла, виявленого на місці злочину, необхідно виміряти штангенциркулем з точністю до 0,2 мм через те, що технічні допуски для листового віконного скла коливаються в межах ± 0,2-0,5 мм; розміри стріляної кулі, зокрема, її діаметр, необхідно визначати з точністю до 0,1 мм, оскільки різні системи зброї мають калібри, що відрізняються сотими частками (7,62; 7,63; 7,65 мм і т. ін.). Вимірювати відстань між предметами достатньо з точністю до сантиметра. Варто ще раз нагадати, що розміри предметів порівняно з іншими предметами не можна визначати за допомогою слів «більше, менше». Процедура вимірювання повинна проводитися кілька разів і за кінцевий результат брати середнє арифметичне значення. Особливо цього правила необхідно дотримуватися при визначенні дійсних розмірів мікрослідів і малих макрооб'єктів (діаметр саморобного і заводського шроту, товщина паперу, ширина штрихів та ін.).

Фотографічні методи отримання кількісної інформації мають цілу низку переваг порівняно зі звичайними вимірюваннями, протоколюванням та іншими способами фіксації, а саме - досить високу точність і об'єктивність відтворення. Фотографічні методи криміналістичної техніки поділяють на фіксуючі, вимірювальні, контрастуючі, сигналетичні, копьоророзрізняльні, стереоскопічні, голографічні, електрографічні, термографічні, радіографічні, кінематографічні.

} Див: Ломако 3. М. Криминалистическая топография на месте происшествия.- Киев, 1980-С.ЗО.

76

Фіксуючі фотографічні методи - це методи фотографічної фіксації слідчих дій, оперативних і профілактичних заходів. До них належать панорамний, стереоскопічний, сигналетичний, репродукційний, рефлексний, мікроскопічний. Методи фотографічної фіксації не треба змішувати з видами зйомок: орієнтуючої, оглядової, вузлової і детальної. Методику виконання зйомок і застосування сріксуючих методів викладено в курсі «Судова фотографія».

Фотографічні вимірювальні методи одержання криміналістичної інформації - це фіксування об'єкта, події разом з метричною одиницею, наприклад, мірою довжини, часу.

Так, поруч зі слідом, об'єктом, як правило, кладуть масштабну лінійку, а у разі значних ділянок місцевості, приміщення, наприклад, при фотографуванні трупа, доріжки слідів ніг, транспортних засобів, використовують глибинний масштаб-рулетку. Подібні вимірювальні знімки передають такі деталі об'єктів, описання яких утруднено. Крім того, на місці події не завжди можна визначити віднесення окремих предметів і слідів до подій злочину. Нерідко доказове значення сліду виявляється значно пізніше огляду, коли обстановка на місці огляду порушена, а необхідні предмети втрачені або порушено їх взаємне розташування. Вимірювальна зйомка дозволяє зафіксувати, а згодом за фотознімком точно відновити обстановку, розміри знятих предметів і відстані між ними.

У криміналістиці і судовій фотографії вимірювальні фотографічні методи такі: 1) планово-вимірювальні; 2) перспективно-горизонтальні; 3) перспективно-похилі; 4) стереофотограмметричні.

Планово-вимірювальний метод зводиться до фотографування об'єкта при такому положенні фотоапарата, коли його оптична вісь перпендикулярна предметній площині. Поряд з об'єктом зйомки (в площині, що знімається) вміщують масштаб або фіксують відстань до об'єкта, який фотографують, і одержані дані заносять до протоколу. Останнє дозволяє визначити необхідні розміри за фотознімком шляхом підрахунків. Планово-вимірювальний метод іноді поділяють на масштабний і великомасштабний.

Перспективно-горизонтальний метод вимірювальної фотографії зводиться до фотографування при такому положенні фотоапарата, коли його оптична вісь розташована паралельно предметній площині. Метод застосовується при зйомці обстановки місця події для оглядової і вузлової зйомки. Як масштаб використовуються масштаб-рулетка, фішки, розміщені на місцевості, квадратні масштаби, які називаються найпростішими вимірювальними засобами.

Перспективно-похилий метод вимірювальної фотографії відрізняється від двох перших тим, що фотоапарат можна розташувати під будь-яким кутом нахилу оптичної вісі до предметної площини, що створює можливість проводити зйомку в обмеженому просторі (у кімнаті, коридорі, ванній).

На місцевості розміщують глибинний масштаб-рулетку або метричний квадрат по центру внизу кадру. За одержаними таким чином фотографіями можна визначити відстань між предметами і їх лінійну протяжність тільки в площині, де знаходиться масштаб (звичайно, це горизонтальна площина). Щодо висоти предметів, то бажано доручати визначати її фахівцю.

77

Для реалізації перспективно-похилого методу був сконструйований спеціальний фотоапарат ФСМ-1,1 при зйомках яким на негатив проектується метрична сітка, яка дозволяє шляхом простих підрахунків визначити дійсні розміри зафіксованих на фотознімку об'єктів.

Стереоскопічний вимірювальний фотографічний метод - класичний, суть якого полягає в одержанні стерерпари знімків і математичного їх опрацювання для одержання дійсних розмірів. Метод широко використовується в геодезії, космонавтиці, військовій справі та інших галузях, де існує потреба у швидкому і точному визначенні відстаней.

У 70-ті роки стереоскопічний метод був впроваджений у слідчу практику у вигляді стереофотограмметричного методу зйомки місць дорожньо-транспортних подій. Метод був реалізований у вигляді пересувної установки, змонтованої на шасі автомобіля УАЗ. У салоні автомобіля встановлено стереофо-токамеру ЗМК-120, яка піднімається вверх на штативі.

На місці події перспективно-горизонтальним методом виготовляють кілька знімків-стереопар, які розміщують на столиках спеціального приладу «Техно-карт» (Стереокомпаратор), і оператор в автоматичному режимі викреслює масштабний план місця події. Використання стереофотограмметричного методу дозволяє до мінімуму скоротити час огляду (до 3-5 хвилин), до того ж будь-які розміри предметів і відстаней можуть бути одержані на вимогу слідчого або суду у вигляді довідки спеціаліста.

Сигналетичний метод - це певною мірою вимірювальний метод зйомки живих осіб для пізнання, ідентифікації і створення криміналістичних сротокар-тотек. Стандартним апаратом зйомка проводиться з відстані 1 м (в масштабі 1/19), а знімки виготовляються у фас і профіль в 1(7 природної величини.

Контрастуючий метод - це спеціальний прийом зйомки і обробки фотоматеріалу, що дозволяє одержувати відбиток підвищеної контрастності.

Контрастуючою зйомкою можна зафіксувати слабовидимі або невидимі деталі, наприклад, видалені сліди тексту, мікросліди, сліди підчищення, дописування, наведення тексту і т. ін.

Репродукційний метод полягає в фотографуванні об'єктів, головним чином, документів (тексти, креслення, схеми), звичайною або спеціальною апаратурою. Наприклад, для слідчого призначені спеціальні репродукційні установки «Ель» (С-60), РУ-1, РУ-2 та інші. У лабораторних умовах використовуються більш складні репродукційні установки - МРК, «Білорусь», «Спект-ромас», ФМН-2.

Репродукцію документа можна одержати безпосередньо на фотоматеріалі без фотоапарата, рефлексним і контактним способом, за допомогою ксерокопію-вальних апаратів, фотопринтерів та інших приладів сучасної множної техніки.

Кольороподільний фотографічний метод був розроблений засновником судової фютографії Є. Ф. Буринським для відновлення невидимих (згаслих)

1 Див.: СаптевськийМ. Ф., Саврань П. Ф. Фотоапарат-Авт. свідоцтво №352254.- Бюлетень- 1972.- № 28; Щербатов В. Ф., Коимшиди Г. Ф., Рогозин Ю. С. Использование измери-тельньїх фотофафических методов в следственной й зкспертной практико.- Волгоград, 1983.

78

і покритих барвниками текстів. Є. Ф. Буринський відновив вицвілі тексти в грамотах Дмитра Донського, які пролежали в землі майже два століття.

Суть методу полягала у суміщенні двох однакових негативів, з яких виготовлялись контратипи, які знову суміщалися. Цей трудомісткий процес повторювався кілька разів до появи тексту.

При сучасних технічних засобах метод кольороподілу не використовується в його первісному варіанті. Зараз це завдання розв'язується значно швидше, наприклад, дослідженням в УФП або ІЧП, зйомкою з світлофільтрами та ін.

Фотографічний кольоророзрізняльний метод. Кольороподільний і кольо-ророзрізняльний методи не треба ототожнювати, вони за своєю суттю різні. Є. Ф. Буринський процес відновлення невидимих текстів, які згасли через тривалий час зберігання, назвав кольороподілом. Кольоророзрізняння - це фотографічний процес, під час якого встановлюють різницю між двома близькими за кольором текстами, штрихами, наприклад, дописування в документі, виправлення іншим чорнилом і т. ін.

Основою фотографічного Кольоророзрізняння є фізичний закон можливості відтворення всієї гами кольорів за допомогою комбінації тільки трьох: червоного (пурпурного), жовтого і синього. Всі предмети сприймаються кольоровими тому, що в основному вони відбивають тільки промені властивого їм кольору. Тканина здається червоною, оскільки вона відбиває червоні промені, а всі інші поглинає. Якщо світлу, що падає на об'єкт, бракує променів однойменного з ним кольору, то об'єкт сприймається білим.

Ефект Кольоророзрізняння досягається при спостереженні зафарбованого предмета у певній зоні спектру, що й називається оптичним кольоророзріз-нянням. Останнє досягається також шляхом застосування сенсибілізованих чорно-білих і кольорових фотоматеріалів у процесі зйомки та їх обробки. Для чорно-білих матеріалів використовуються джерела монохроматичного світла і світлофільтри.

При кольоророзрізняльній зйомці світлофільтр розміщують перед об'єктивом, а при спостереженні - перед оком або джерелом світла. Кольоророзрізняння дозволяє диференціювати кольори, близькі за відтінком але непомітні для неозброєного ока.

Голографічний метод. Голографія - це фотографічний метод фіксування, а потім і відновлення хвильового фронту, відображеного об'єктом світла когерентного джерела, використаного для освітлення. Голографічна зйомка проводиться без фотокамери. Об'єкт освітлюють пучком лазера і одночасно частину цього променя спрямовують на фотоплівку, розміщену перед об'єктом, що фотограсрується.

Голограма має особливі властивості: кожна її ділянка вміщує інформацію про весь об'єкт, тобто якщо фотоплівку-голограму розділити на частини, наприклад, розміром по одному кв. мм, то з кожної з них можна одержати все зображення, зафіксоване на пластинці. Голограма дозволяє фіксувати зображення, відновлене радіохвилями, рентгенівськими променями. Голограму на товстошарових емульсіях можна розглядати при звичайному освітленні.

79

Тривимірне зображення на голограмі дає можливість «заглядати» збоку і бачити предмети закриті іншими об'єктами.

Електрографічний метод використовується в електрографії, суть якої полягає в одержанні фотографічного зображення на світлочутливому шарі, який називається фотопровідником. При його освітленні він стає електропровідним пропорційно освітленню. Таким чином на фотопровідному шарі виникає приховане зображення.

За способами візуалізації прихованого зображення на фотопровідному шарі розрізняють різні види електрографії. Найбільш поширеним є ксерографія. Вона використовується в різних підрозділах правоохоронних органів як техніка для тиражування документів. Кольорові ксерокопіювальні апарати використовують злочинці для копіювання грошових купюр, підроблення різних документів (виготовлення бланків).

Радіографічний метод відносять до фотографічного тільки через те, що відтворене зображення об'єкта пучком швидких нейтронів фіксують на фото-шарах оброблених хімічним способом. Для одержання зображення, наприклад, невидимого сліду пальця на документі, останній опромінюють швидкими нейтронами, в результаті чого елементи, які належать до складу потожирової речовини (фосфор, калій, кальцій, натрій, та ін.) перетворюються на радіоактивні ізотопи. Потім документ притискають до фотопластинки і залишають у контакті з нею. У тих місцях, де розташований слід, фотопластинка під дією радіації утворених ізотопів засвічується. Залишається проявити фотопластинку. На ній буде темне зображення сліду пальця на абсолютно білому фоні, а позитив матиме темний фон і білий слід пальця.

Термографічний фотографічний метод фіксування зображення - це процес одержання зображення в теплових (інфрачервоних) променях. Приймачами теплового зображення служать прилади тепловізори, прилади нічного бачення, фотографічні матеріали, сенсибілізовані для дальньої інфрачервоної зони. Термографічний метод застосовується для одержання закритого барвниками тексту. Якщо на залитий текст накласти термоплівку і об'єкт підігріти з протилежного боку, то на термоплівці виникне зображення закритого барвниками тексту. Термографічний метод фіксації поки що перебуває на стадії впровадження, оскільки нема спеціальних тепловізорів для виявлення та фіксації теплових слідів у слідчій практиці, хоча така можливість існує, наприклад, виявлення слідів рук, ложа трупа або будь-якого предмета, який протягом деякого часу був на місці події, а потім його прибрали.

Кінематографічний метод застосовується для фіксації динамічного стану об'єктів, подій спеціальними засобами - кінокамерами. За допомогою кінематографічних методів, що реалізуються під час кінозйомки, вирішуються такі завдання: а) з документальною точністю фіксуються події, дії, явища в динаміці; б) фіксується і зберігається динамічна інс^ормація; в) фіксується не тільки подія, але й час. У разі, коли виникає необхідність показати динаміку якої-небудь дії, наприклад, упізнання, перевірки свідчень на місці відтворення обстановки й обставин події, застосовують кінозйомку або відеозапис, Оскільки методика роботи з кіно- і відеокамерою майже однакова, то і тактичні прийоми залишаю-

80

ться практично однаковими. Як в кінозйомці, так і при відеозапису здійснюється орієнтуюча, оглядова, вузлова і детальна зйомка (записи). Також використовуються методи панорамування, уповільненої і прискореної зйомки. Суть методів викладається у спеціальній літературі з судової кінематографії і відеозапису.

<< | >>
Источник: П. Д. Біленчук, В. К. Лисиченко, Н. І. Клименко та ін.. Криміналістика: Підручник. / За ред. П. Д. Біленчука- 2-ге вид., випр. і доп.- К.: Атіка,2001.- 544 с.. 2001

Еще по теме Методи виявлення, фіксації і попереднього дослідження речових джерел інформації- методи спольової» криміналістики:

  1. §2. Методи виявлення, фіксації і попереднього дослідження речових джерел інформації — методи "польової криміналістики"
  2. Методи дослідження речових джерел інформації експертом і спеціалістом у лабораторних умовах - методи «лабораторної» криміналістики
  3. §3. Методи дослідження речових джерел інформації експертом і спеціалістом у лабораторних умовах — методи "лабораторної криміналістики"
  4. § 3. Слідчий огляд як метод криміналістичного дослідження матеріальних джерел інформації
  5. §3. Методи і технічні засоби виявлення і фіксації слідів рук і ніг
  6. 10. Поняття і значення фіксації криміналістичної інформації як методу повного і точного відображення змісту слідчої дії та її результатів.
  7. § 6. Джерела інформації та методи, що використовуються при формуванні основних елементів криміналістичних характеристик окремих видів злочинів
  8. 5.Методи економічних досліджень. Загальні методи наукового пізнання та їх використання.
  9. 43. Вивчення документів як метод кримінологічного дослідження (документальний метод).
  10. §2. Криміналістична ідентифікація — частковий метод науки криміналістики
  11. 3.14. Методи та значення виявлення латентної злочинності
  12. Методи криміналістики
  13. §4. Технічні засоби експертного дослідження матеріальних джерел для збирання криміналістичної інформації (експертна техніка)
  14. Спеціальні методи криміналістики
  15. 11. Форми фіксації інформації, що має криміналістичне (доказове) значення.
  16. Класифікація науково-технічних засобів криміналістики і методи їх використання