§ 3. Сучасні види криміналістичного обліку та реєстрації

В обліках, що ведуться в органах внутрішніх справ, реєструють обвинувачених, затриманих, засуджених, осіб, які відбувають покарання, та злочинців, які зникли з місця події і переховуються.

251

дані про покарання та місце його виконання, а також інші відомості стосовно злочинця і злочину. Конкретно види інформації, які містяться в обліках і автоматизованому банку даних, зазначені в картках збирання інформації та картках конкретного виду обліку.1

Відомості щодо злочинця, який зник з місця події і переховується, в картках обліку і єдиному автоматизованому банку даних (АБД) є обмеженими - це тільки інформація здобута з матеріальних слідів, виявлених на місці події, та відомостей очевидців (потерпілих, свідків).

Обвинувачені, засуджені та затримані злочинці підлягають алфавітному та дактилоскопічному обліку, а злочинці, які зникли з місця події і переховуються, реєструються за способом вчинення злочину, прикметами зовнішності та іншими ознаками, відображеними в матеріальних та ідеальних слідах.

Алфавітний облік злочинців має давню історію і досить простий. Суть його полягає у заповненні алфавітної картки на особу, яка вчинила злочин. Алфавітна картка на особу (форма № 1) заповнюється слідчим при прийнятті рішення у кримінальній справі і направляється до УОІ УМВС області. У випадку обрання до особи запобіжного заходу у виді утримання під вартою алфавітна картка заповнюється працівниками слідчого ізолятора, де утримується особа, при цьому знизу на картці роблять фарбовий відбиток вказівного пальця правої руки особи. До алфавітної картки заносять такі відомості: персоно-графічні, демографічні дані, наявність судимості, кваліфікацію злочину, відомості про застосування амністії, місце відбування покарання, час арешту, суду, період відбуття покарання тощо.

З метою аналізу кількісно-якісної характеристики осіб, що вчинили злочини, при закінченні провадження у справі слідчим також заповнюється статистична картка на особу, яка вчинила злочин Ф. № 2, у якій зазначається більш повний обсяг інформації про особу, яка вчинила злочин: дані демографічного та персонографічного характеру; характеристика за місцем проживання - місцевий житель, мігрант, житель іншої області, держави; освіта; предмет посягання; вчинення злочину у складі групи, організованого злочинного угруповання; мотиви злочину; ступінь співучасті тощо.

Дактилоскопічному обліку підлягають особи, що були затримані по підозрі у вчиненні злочину, заарештовані, засуджені до позбавлення волі, а також затримані за бродяжництво та жебрування. Дактилоскопічний облік полягає в тому, що на спеціальному бланку-дактилокарті розміщують зафарбовані десять відбитків пальців правої та лівої рук у певному порядку. Потім виводять дактилоскопічну формулу - її головну та додаткові частини.

Існує кілька видів дактилоскопічного обліку. Якщо для обліку відбирають всі десять відбитків пальців, то облік зветься десятипальцевим. У ньому роз-

1 В. І Пашко в своїх дослідженнях окремо виділяє експертний облік, який проводиться працівниками експертних установ системи МВС

252

кладка (систематизація карток) проводиться за дактилоскопічною формулою, яка служить спеціальним кодом.

Дактилоскопічний облік, у якому використовуються тільки п'ять відбитків пальців, називається п'ятипальцевим. Систематизація карток у картотеці ведеться спочатку згідно з належністю відбитків до правої та лівої руки, а всередині кожної групи - за спеціальною срормулою.

Якщо систематизація карток здійснюється за одним відбитком пальця, то картотеку звуть однопальцевою.

Існують також картотеки слідів поверхонь долонь, однак у МВС України вони не ведуться.

Дактилоскопічна формула має дві частини: головну та додаткову. Головна частина формули дозволяє класифікувати картки за наявністю завиткових узорів. Для виведення основної частини формули всі десять пальців поділяють на п'ять груп за їх розташуванням на картці і кожній групі привласнюють умовні позначки: 16,8,4,2,1. Потім значення завитків на парних пальцях записують у чисельник, а непарних - у знаменник. Числа в знаменнику та чисельнику сумують і одержують срормулу у вигляді дробу, наприклад, 17/15 (це - не дріб у його математичному розумінні, тому його перетворення робити не можна).

На пальцях існують три типи узорів: дуги, петлі та завитки. У основній частині срормули використовуються тільки завиткові узори, у додатковій - всі типи узорів. Для виведення додаткової частини формули всім типам узорів надають особливу ідентифікацію залежно від їх будови та розташування дельт і ніжок петель. Зокрема, дуги позначаються цифрою «1»; петлі - цифрами «2», «З», «4», «5» і «6»; завитки - «7», «8», «9», а відсутність пальця на руці або неможливість визначити тип узору - цифрою «О». Потім умовні цисррові позначки пальців правої руки заносять у чисельник, а лівої - у знаменник; вперед виноситься значення основної срормули і отримуємо повну дактилоскопічну срормулу.

Якщо на всіх пальцях немає жодного завиткового узору, то до основної формули додають по 1. Це правило зберігається і за інших значень основної формули.

Дактилоскопічна картотека слідів пальців рук з місць нерозкритих злочинів централізована, вона - однопальцева. Систематизація карток здійснюється за спеціальною формулою або цифрами-кодами на картках, на яких наклеєний відбиток. Для пошуку карток використовують технічні системи, в тому числі й ЕОМ. Картотека (формується таким чином: виявлений на місці події слід (один або декілька) фотографують у натуральну величину і друкують знімки (у 4-х примірниках).

Дактилоскопічна картотека осіб, поставлених ОВС на облік, формується на основі Положення про адміністративний нагляд за особами, які звільнились із місць позбавлення волі. Такі особи дактилоскопуються та фотографуються. Картки вносять у місцеву картотеку РВ (МВ) внутрішніх справ та області, а фотознімки наклеюють в альбоми, які зберігаються в РВ (МВ) внут-

253

рішніх справ, лінійних відділах міліції на залізничному транспорті. Картки систематизують звичайним способом - за формулою або прізвищем.

Облік осіб, що безвісно пропали, централізований і побудований на використанні ознак зовнішності та одягу. Картка на особу, що пропала безвісно, включає персонографічні, соціально-побутові та виробничі відомості, які слідчий одержує із заяви родичів і близьких, а також за місцем роботи такої особи. Фотознімки (якщо вони є у близьких чи у відділі кадрів) приєднують до картки, а також до альбому осіб, що безвісно пропали. Картку направляють до картотеки області, а альбоми зберігають тільки на місцях.

У разі виявлення трупа особи, яку встановити не має можливості, його реєструють у картотеці непізнаних трупів. Для занесення до обліку слідчий заповнює картку непізнаного трупа в трьох примірниках. До картки заносять ознаки зовнішності та одягу, які збереглися. Труп фотографують у фас, профіль (правий та лівий), а фотознімки вклеюють у картку. Якщо збереглися пальці, то труп дактилоскопують (на картці передбачено місце для відбитків). Для дактилоскопування ушкоджених та мацерованих пальців трупа необхідно запрошувати спеціаліста - судового медика. Картотеки непізнаних трупів існують в УМВС області та в Управлінні оперативної інформації МВС України.

Облік крадених, загублених і вилучених номерних речей та виробів (годинники, фото-, кіно-, відеотехніка, автомототранспорт тощо) здійснюється шляхом опису ознак і номера об'єкта, його особливих прикмет, матеріалу, кольору, ступеня експлуатації тощо.

Облік вогнепальної зброї - краденої, загубленої або зданої - ведеться у вигляді карток або колекції зброї. У картку заносять таку інсрормацію: модель, номер, місце виявлення, час занесення до обліку, хто здав, у кого вилучено, окремі характерні ознаки зброї. Із зброї, що поставлена на облік, здійснюють експериментальні постріли, а кулі та гільзи поміщають у картотеку, перевіривши їх по картотеці куль, гільз та патронів з місць нерозкритих злочинів.

Облік куль, гільз та патронів зі слідами зброї ведеться у вигляді колекції об'єктів або їх фотознімків. Облік централізований: ДНДЕКЦ МВС-центр, НДЕКЦ-область. Всі кулі та гільзи, виявлені на місці здійснення злочину, підлягають перевірці по цій картотеці на предмет встановлення єдиного джерела їх походження. До обліку заносять тільки об'єкти в справах про нерозкриті злочини, або розкриті, у яких зброя знаходиться в розшуку.

Для постановки на облік куль, гільз та патронів фотографують їх загальний вигляд, а також наявні сліди на них великомасштабним способом, фотознімки заносять у картку. Цю роботу виконують експерти НДЕКЦ УМВС області. Кулі та гільзи зберігають в кулегільзотеках, а їх фотознімки - в Центральній картотеці ДНДЕКЦ МВС України.

Облік грошових знаків (паперових підроблених грошей) ведеться в картотеці обліку документів, виконаних поліграфічним способом.

Облік підроблених металевих грошей ведеться криміналістичними підрозділами у вигляді колекцій монет або їх фотознімків. Для постановки на

254

облік підробленої монети її направляють в НДЕКЦ УМВС області, де експерти монету фотографують, описують її ознаки на картці. Монету поміщають у колекцію, яка називається монотекою, а її фотознімки направляють у ДНДЕКЦ МВС.

Облік підроблених документів, виконаних поліграфічним способом, є централізованим та ведеться криміналістичними підрозділами у вигляді колекцій підроблених документів або їх фотознімків. Для постановки на облік підроблений документ необхідно сфотографувати, занести його ознаки в картку і наклеїти на неї фотознімок документа.

Облік адміністративно-правових порушень й осіб, які їх вчинили, ведуть органи міліції, а вся інформація концентрується в АБД-область та АбД-центр. Для формування єдиного банку введено стандартну картку збирання адміністративної інформації - інформаційно-пошукова картка на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення. Зміст інформаційної картки: відомості про правопорушника, персонографічні дані, відомості про характер, місце і час вчинення правопорушення.

Реєстрація способів вчинення злочинів здійснюється в інформаційно-пошукових картках, які заповнюються як на нерозкритий, так і розкритий злочини. У картці описуються спосіб дії злочинця та сліди, що залишені при цьому. Спосіб вчинення злочину або адміністративного правопорушення передбачений у кожній інформаційно-пошуковій картці збирання інформації для формування єдиного банка даних (ЄБД). Знання способу вчинення злочину дозволяє робити припущення щодо професійних навиків та окремих ознак зовнішності злочинця з метою його пошуку.