Групофікація як стадія ідентифікації

Подальший розвиток теорії встановлення групової належності дозволив інтерпретувати її, з одного боку, як першу стадію ідентифікації для пізнання загального в конкретному, а з іншого - як самостійний метод дослідження для віднесення об'єкта до класу, роду, виду чи більш вузької групи.

Ідентифікація - це стадійний процес дослідження, що включає виділення загального із окремого.

Встановлення тотожності методом криміналістичної ідентифікації не завжди можливе внаслідок неповноти відображення. У таких випадках процес ідентифікації закінчується стадією фупофікації. Наприклад, на місці убивства знайдені нечіткі сліди взуття. Експертиза встановила, що сліди залишені новим чоловічим взуттям, певного розміру, наприклад 27, з малюнком на підошві «в ялинку». Тим самим визначені вид і фупа взуття, серед яких слід шукати необхідні. Якщо підозрюваний носить взуття 27 розміру, причому на підошвах є малюнок «у ялинку», то це не означає, що слід на місці злочину залишив саме він. Таке взуття є в місцевому магазині і його могли придбати інші мешканці цієї місцевості. Однак встановлення фупи взуття, обмеженої двома

39

конкретними ознаками, дозволяє більш цілеспрямовано будувати розшукові та слідчі версії. Зрозуміло, що якби сліди мали більше ознак (наприклад, характер зношення рельєфного малюнка, які-небудь пошкодження, що утворились на підошві внаслідок експлуатації взуття тощо), то в даному разі можна було б ототожнювати взуття за слідами. Процес криміналістичної ідентифікації закінчився встановленням тільки групової належності. Тому поняття «групова належність» у даному випадку означає логічну форму висновку ідентифікаційного процесу. Прикладом останнього є дослідження холодної зброї та інших невідомих предметів, коли потрібно встановити: чи є досліджуваний предмет холодною чи вогнепальною зброєю? Тут визнання ножа фінським є встановлення його групової належності, тобто першою стадією ідентифікації.