Фіксуюча фотографія

Чинне кримінально-процесуальне законодавство має суттєві недоліки щодо врегулювання проблеми застосування фотографування при проведенні слідчих дій. Лише в процесуальних нормах (статті 85, 191, 194, 195 КПК України), що передбачають порядок проведення огляду та відтворення обстановки і обставин події, суб'єктові криміналістичної діяльності надається можливість застосовувати фотографування на відміну від звукозапису, кінозапи-су, відеозапису.

Фіксуюча фотографія є системою наукових положень, способів і прийомів, що використовуються при зніманні криміналістичних об'єктів, ходу і результатів слідчих дій та при проведенні оператив-но-розшукових заходів.

Вважається, що є такі способи фіксуючої фотографії:

чорно-біла або кольорова фотографія;

цифрова фотографія;

панорамне фотографування;

упізнавальне фотографування; , . ,

вимірювальне фотографування; ,-.-..

стереофотографування;

макрофотографування;

телезапис;

репродуктивне фотографування.

Чорно-біла або кольорова фотографія - звичайний традиційний фотозапис з використанням фотоапаратів різних конструкцій та світлочутливих матеріалів.

Цифрова фотографія є різновидом електронної фотографії, що базується на оптоелектронному перетворенні зображення завдяки методу отримання нерухомих зображень, коли відповідна інформація записується на носії в цифровій формі. Технологія цифрового фотографування дозволяє вдосконалити отримувані позитиви (фотозображення). При цьому використовуються комп'ютерні

1 Наприклад, Криминалистика: Учеб. для вузов / И. Ф. Герасішов, Л. Я. Драп-кин, Е. П. Ищенко и др.; Под ред. И. Ф. Герасішова, Л. Я. Драпкина.- М.: Спарк, 2000.- С. 102. (672 с).

91

системи. Цифрова технологія дає можливість також виготовляти позитиви на фотопапері. Отже, цифрова фотографія, порівняно з чорно-білою, кольоровою, є якіснішою, досконалою.

Панорамний фотозапис є методом фотографування об'єктів, які мають велику довжину та великий кут за горизонтом.

Упізнавальне фотографування криміналістичних об'єктів (людей, трупів, предметів) проводиться з метою подальшого їх ототожнення, криміналістичної реєстрації та розшуку. Фотокартки виготовляють щодо природної величини криміналістичного об'єкта у співвідношенні 1:7. У повний зріст особа фотографується у масштабі 1:20 природної величини. Принципи цього фотографування дають змогу точно і повно фіксувати ті ознаки, що згодом дозволять ідентифікувати об'єкт.

При впізнавальному фотографуванні особи проводять два види фотозапису: у фас (спереду) і у профіль (збоку). Останнім часом у криміналістиці поширилося поняття визначення форми обличчя анфас: кругле; квадратне; прямокутне; трикутне, повернуте кутом вниз; трикутне, повернуте основою вниз; овальне.

Для криміналістичної реєстрації злочинців їх фотографування проводять у правий профіль. Однак при фотографуванні невпізнаних трупів доцільно зафіксувати обличчя і в правий, і в лівий профіль. Правила впізнавального фотографування передбачають, що фотографована особа має бути на нейтрально сірому фоні та рівному освітленні, без головного убору, окулярів, а голова - у вертикальному положенні. Бажано також фотографування особи проводити в стані 3/4 повороту праворуч, на весь зріст.

Перед упізнанням трупа потрібно за допомогою судового медика провести поновлення зовнішнього вигляду потерпілого (реставрація, туалет трупа).

Вимірювальне фотографування застосовується з метою визна-

92

чення за певних умов реальних розмірів об'єктів та відстані між ними з використанням фотограмметричних методів (прикладна фотограмметрія). Відповідні способи фотографування поширені в геодезії, картографії, геології, військовій справі. Методи вимірювального фотографування запроваджено в криміналістику. Це, зокрема:

масштабне фотографування з лінійним та глибинним вира зом величини у співвідношенні до стандартних величин;

стереофотограмметричне фотографування.

Глибинний масштаб є стрічковий та квадратний. Для встановлення істинно реальних величин, зафіксованих на позитивах об'єктивів, фотографії потрібно дешифрувати - визначити математичні залежності між зображенням дрібних позначень на фотографіях та закріплених об'єктах.

Сутність масштабного фотографування полягає в тому, що при належному освітленні напередодні відповідної фіксації об'єкта поруч з ним (на одній площині) потрібно покласти масштабну лінійку, яка потім буде чітко зображена на позитиві разом з об'єктом.

Застосування глибинного масштабу передбачає таку закономірність: якщо відстань від об'єкта до фотоапарата відома, то розміри об'єкта можливо вирахувати за його зображенням, і це тому, що зображення зменшується в міру віддалення криміналістичного об'єкта від об'єктива фотоапарата. А за спеціально розробленими формулами можна вирахувати зменшення криміналістичного об'єкта.

Використання стрічкового масштабу полягає в тому, що криміналістичний об'єкт фотографується з масштабною стрічкою. Таку стрічку розміщують у глибину від фотоапарата, паралельно осі його об'єктива.

Фотографування криміналістичного об'єкта з використанням квадратного масштабу передбачає, що відповідний масштаб (контрастно пофарбований аркуш картону) необхідно помістити в кадр з фрагментом, кратним фокусній відстані об'єктива.

Монофотограмметричне фотографування також використовується для визначення розмірів сфотографованих криміналістичних об'єктів і відстаней між ними за окремими (одиночними) позитивами. При цьому застосовуються мірні позначки, що роз-

93

ставляються на ділянці, яка фотографується. Розмір криміналістичного об'єкта визначається за його фотографією - зображенням мірних позначок, що базується на залежності величини їх зображень від відстані фотографування. Модифікації монофо-тограмметричного методу фотографування є різними. Найчастіше вони використовуються в діяльності правоохоронних органів європейських держав, при автотранспортних подіях, різних катастрофах.

Стервофотографування за можливості застосовується суб'єктами криміналістичної діяльності при огляді місця події та окремих предметів, відтворенні обстановки і обставин події. І хоч чинне кримінально-процесуальне законодавство є недосконалим і не передбачає можливості застосування фотографування при проведенні інших слідчих дій, на практиці відповідна фіксація використовується (у тому числі стереофотографування) у процесі впізнання, обшуків, очних ставок, а також при проведенні експертних досліджень. Стереофотографування також застосовуються з метою визначення розмірів об'єктів, відстаней між ними. Стереофотографування базується на властивості зору формувати зображення об'єкта на основі двох різних зображень, що надходять одночасно від правого і лівого ока і забезпечують просторове сприйняття об'єктів у трьох вимірах. Звичайним фотоапаратом стереофотографування виконати неможливо, його проведення є реальним за умови застосування спеціальних апаратів та стерео-насадки (частина апарата).

Фіксація об'єктів за допомогою стереофотографування передбачає, що умови фотографування мають бути однакові, а апарат потрібно переміщувати за лінією горизонту після першого фото-запису на базову відстань 65 мм.

Стереофотографування має нові розробки. Так, використовуючи спеціальну фотоплівку, також можна проводити стереофотографування, а його позитиви розглядати без використання фільтрів - окулярів та спеціальних стереоскопів. Одним із методів нових розробок стереофотографування із застосуванням спеціальної плівки є лінзово-растровий. Позитиви з такої фотоплівки матеріалізуються за допомогою двох об'єктивів, розміщених один від одного на певній стандартній відстані. Стереоскопічний ефект буде утворюватися при огляді позитива (фотографії) обома очима.

Макрофотографування є способом отримання зображень малих об'єктів у натуральну величину або зі збільшенням без вико-

94

ристання мікроскопа. Криміналістичними об'єктами макрофотографування, як правило, є сліди на стріляних гільзах, кулях, сліди знарядь зруду, сліди папілярних візерунків пальців рук. Макрофотографування має відповідати певним правилам, сутність яких залежить від конструктивної особливості спеціального фотоапарата. Макрофотографування можна проводити і звичайним фотоапаратом з послуговуванням подовжувальних кілець, макроприставок. Так, криміналістичний об'єкт необхідно розташовувати на незначній відстані від фотооб'єктива, а фотоплівка у фотоапараті (електронний перетворювач) має бути на відстані, більшій ніж при звичайному фотографуванні. Макрофотографування може проводитися зі звичайним фотоапаратом, але з фотооб'єктивами, призначеними для макрофотографування. Фіксуючи хід і результати огляду місця події за допомогою макрофотографування, криміналісти використовують подовжувальні кільця, комплекти яких входять у спеціальні набори. Застосування спеціального набору в комплекті або його частин передбачає збільшення відстані від криміналістичного об'єкта до фотоплівки, а це, у свою чергу, потребує збільшення освітлення об'єкта.

Телезапис - це спосіб отримання зображень криміналістичних об'єктів, віддалених у необхідному масштабі із застосуванням дов-гофокусних об'єктивів.

Репродуктивне фотографування - це відтворення текстів, фотографій, схем, документів, виконаних на рівній площині. Репродуктивне фотографування може бути виконано чотирма основними способами:

звичайним фотоапаратом або за допомогою спеціального репродуктивного устаткування;

електрофотографічним методом (ксерокс);

без застосування фотоапарата, рефлексним методом з вико ристанням спеціального фотопаперу;

електронним методом отримання зображень (скануючі при строї, цифрові фотоапарати).