Впізнавальна фотографія

Впізнавальною є фотографія, що призначена для фіксації зовнішності людини з метою її реєстрації, розшуку та ототожнення. По правилах впізна-вальної (сигналетичної) зйомки фотографуються:

- заарештовані та засуджені за вчинення злочинів, для перевірки їх особи на попередньому слідстві, в період судового розгляду та в місцях відбування покарання, а також для розшуку у випадку втечі;

- затримані по підозрі у вчиненні деяких видів злочинів (наприклад, шахрайства) - для обліку цих осіб з метою подальшого пред'явлення фотознімків для впізнання потерпілим;

- затримані за бродяжництво і жебракування - для обліку їх з метою встановлення рецидиву;

- невпізнані трупи - з метою встановлення особи загиблих.

В якості спеціального методу фіксації зовнішності людини сигналетична зйомка була розроблена у 80-х роках минулого сторіччя відомим срранцузь-ким криміналістом А.

У порівнянні з іншими фотознімками людини (художніми, аматорськими, для документів, знімками, що засвідчують особу), сигналетичні знімки найбільш повно і точно відтворюють зовнішній вигляд сфотографованої людини. Ця властивість сигналетичних фотографій досягається за рахунок дотримання таких правил і рекомендацій, що ставляться до умов зйомки і виготовлення фотознімків.

Комплекс зображень. При сигналетичній зйомці живих осіб послідовно виготовляються чотири знімки: три погрудних - правий профіль, анфас (спереду) і з поворотом голови праворуч (напівпросріль), а також знімок анфас у повний зріст (при цьому припускається заміна двох останніх знімків одним зображенням - у повний зріст з поворотом всього тулуба і голови праворуч).

Поза особи, що фотографується під час зйомки і положення фотоапарата.

101

ній кут ока, утворює з лінією горизонту, що проходить через козелок кут, рівний 15°; а зйомці анфас - медіальна лінія обличчя вертикальна, зінична -горизонтальна, а козелкова - розташовується на рівні нижніх країв орбіт.

Під час зйомки напівпрофіль голова особи, що фотографується, повинна бути трохи піднята і повернута праворуч таким чином, щоб можна було чітко побачити ліву вушну раковину. Зйомка проводиться з так званої «нормальної точки». Під «нормальною точкою» зйомки розуміється таке положення фотоапарата, за якого утворюються найменші перспективні викривлення об'єкта. При фотографуванні голови (портретна зйомка) такою «точкою» буде розташування фотоапарата на рівні ока особи, що сротографується, по пояс - на рівні її підборіддя, у повний зріст - на рівні поясу.

Якщо фотоапарат зміщений з «нормальної точки» зйомки, а також з нахилом голови вбік апарата або відхиленні її назад, на зображенні виникають перспективні викривлення рис обличчя, що істотно ускладнює правильне судження про зовнішність сфотографованих і використання знімків з метою впізнання. З тієї ж причини не можна фотографувати і з дуже близької відстані -в такому випадку неминуче порушення пропорцій обличчя (явище ракурсу): частини обличчя, розташовані найближче до апарата, здаються надмірно великими, а найбільш віддалені від апарата - надто малими.

Стан зовнішності особи, що фотографується, при зйомці. На знімках у профіль та анфас особа, що фотографується, повинна бути зображена зі звичайним виразом обличчя, без головного убору та інших предметів одягу, що можуть приховувати які-небудь прикмети; волосся повинне бути причесане (у жінок волосся не повинне закривати вушну раковину). На знімках з поворотом голови та у повний зріст особа, що фотографується, повинна бути в тому вигляді, в якому вона була затримана (у головному уборі, окулярах і т.

Освітлення. Фон

Сигналетична зйомка проводиться з освітленням, що дозволяє найбільш повно виявити рельєф обличчя і його особливості. Звичайно, застосовується комбіноване освітлення, що складається з одного достатньо інтенсивного джерела світла (вікно, софіт) з екраном, із білої тканини або паперу для його відбивання. Джерело розташовують на відстані 1,5-2 м від особи, що фотографується, попереду та ліворуч від нього, дещо вище рівня голови (мал. 19). Більш точно місцезнаходження джерела світла визначається по зображенню особи, що фотографується в профіль. Вирішальним моментом при цьому є правильне висвітлення вушної раковини: на знімку повинні чітко відобразитися всі її особливості.

Екран розташовують праворуч від об'єкта зйомки таким чином, щоб відбиті промені повно висвітлювали затінені частини обличчя. Замість екрана може бути використане інше, менш інтенсивне джерело світла (бажано з фільтром, що розсіює) для того, щоб характер освітленості обличчя при цьому був аналогічний освітленості, одержуваної в умовах описаного варіанта. За такого освітлення фотознімки відображають всі основні ідентифікаційні ознаїм

102

Мал. 19. Типова схема освітлення при сигналетичній зйомці: 1 - особа, що фотографується, 2 - джерело світла; 3 - екран; 4 - камера; 5 - фон

голови (обличчя) аж до дрібних зморщок та інших особливостей шкіри. За будь-якого варіанту освітлення зображення не повинне мати великих різко затінених ділянок, що заважають достовірному судженню про прикмети. Під час фотозйомки доцільно використовувати рівне, відносно світле нейтральне поле.