Розділ IV ВІТЧИЗНЯНА МЕДИЦИНА В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX - НА ПОЧАТКУ XX С Г.
Середина XIX ст. у Росії, починаючи з «революційної ситуації» кінця 50-х — початку 60-х років, ознаменувалася значним переломом у суспільному житті — переходом, хоч і запізнілим, від феодально-кріпосницьких відносин до відносин буржуазно- капіталістичних, історично більш прогресивних.
Примусово здійснені царизмом перетворення «...відбила у самодержавного уряду хвиля суспільного заворушення і революційного натиску» '.Першим і головним з цих перетворень було скасування кріпацтва у 1861 р., згодом перетворення у вищій школі (новий університетський статут 1863 р.), введення земського самоуправління— 1864 р., судова, військова та інші реформи.
Ідейними натхненниками цього періоду визвольного руху в Росії були революційні демократи — О. І. Герцен, В. Г. Бєлінський, М. Г. Чернишевський, М. О. Добролюбов. Поряд із соціальними й політичними вимогами, що виражали в основному інтереси селянства, революційні демократи активно поширювали й пропагували досягнення природознавства і передусім фізіологію, вбачаючи в ній основу наукового світогляду.
Особливий вплив на формування світогляду вітчизняних учених мали твори О. І. Герцена «Листи про вивчення природи», М. Г. Чернишевського «Антропологічний принцип у філософії», систематична пропаганда матеріалістичних поглядів у наукових статтях з природознавства в журналі «Современник».
«Одна з найголовніших потреб нашого часу,— писав Герцен,— узагальнення істинних відомостей з природознавства. їх багато в науці, їх мало в суспільстві. Потрібно вштовхнути їх у потік суспільної свідомості; потрібно зробити їх приступними. Нам видається майже неможливим без природознавства виховати справді могутній розумовий розвиток» (Избранные философские произведения.— М., 1948.— Т. 1.— С. 313).
Значний інтерес до природознавства серед російської молоді виявився, зокрема, у швидкому зростанні кількості вільних слухачів університетів і Медико-хірургічної академії: лише за три роки (1855—1857) —більш ніж у десять разів. Молодь вабили саме природничо-наукові дисципліни — фізика, хімія і насамперед — фізіологія.
■Ленін В. 1. Гонителі земства і аннібали лібералізму//Повне зібр. творів.— Т. 5.— С. 32.