<<
>>

§ 4. Відповідальність за порушення підрядних відносин у капітальному будівництві

Відповідальність за порушення підрядних відносин у капітальному будівництві визначають такі нормативні акти, як Закон України «Про архітектурну діяльність» (в ст. 32 якого мовиться, шо порушення законодавства про архітектурну діяльність тягне дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законами України); ЦК і ГК України; Правила про договори підряду на капітальне будівництво1.

Закон України від 6 квітня 2000 року «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів»2 (який містить правові засади відповідальності за порушення у сфері будівництва, шо здійснюється за рахунок державних коштів і спрямований на посилення договірної дисципліни та відповідальності за цільове та ефективне використання державних коштів) та ін.

До суб'єктів господарських відносин у галузі капітального будівництва в разі вчинення ними певних правопорушень ст. 322 ГК України передбачає відповідальність у вигляді: відшкодування збитків і штрафних санкцій. У ній сказано: «За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором підряду на капітальне будівництво винна сторона сплачує штрафні санкції, а також відшкодовує другій стороні збитки (зроблені другою стороною витрати, втрату або пошкодження її майна, неодержані доходи) в сумі, не покритій штрафними санкціями, якшо інший порядок не встановлено законом. Недоліки, виявлені при прийнятті робіт (об'єкта), підрядник зобов'язаний усунути за свій рахунок у строки, погоджені з замовником. У разі порушення строків усунення недоліків підрядник несе відповідальність, передбачену договором».

Важливе значення мас позовна давність для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво (ч. З ст. 322 ГК України), яка визначається з дня прийняття роботи замовником і становить:

один рік — щодо недоліків некапітальних конструкцій, а в разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, — два роки;

три роки — щодо недоліків капітальних конструкцій, а в разі якщо недоліки не могли бути виявлені за звичайного способу прийняття роботи, — десять років;

тридцять років — щодо відшкодування збитків, завданих замовникові протиправними діями підрядника, які призвели до руйнувань чи аварій.

1 Затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 26 грудня 1986 року // Зібрання постанов Уряду СРСР. - 1987.

— N« 4. - Ст. 19.

J Відомості Верховної Ради України. - 2000. - № 27. - Ст. 212.

313

Відповідальність за порушення умов договору підряду на капітальне будівництво об'єкта, шо здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, коштів державних та комунальних підприємств, установ та організацій, передбачена Законом від 6 квітня 2000 року «Про майнову відповідальність за порушення умов договору підряду (контракту) про виконання робіт на будівництві об'єктів». Він визначає, шо майнова відповідальність с істотною умовою договору підряду і передбачас стягнення за вимогою потерпілої сторони неустойки (пені), а також відшкодування збитків (витрат, втрат або пошкодження майна, нсодержаних доходів) у частині, не покритій неустойкою (пенею), з винної сторони (ст. 3).

Так, у разі порушення з вини підрядника строків завершення виконання робіт (здачі в експлуатацію об'єктів), передбачених договором, підрядник сплачує замовнику за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від договірної ціни робіт (ст. 4). За порушення з вини замовника строків перерахування авансів і платежів за виконані роботи він сплачує підряднику за кожний день прострочення неустойку (пеню), розмір якої обчислюється від суми простроченого платежу. Якщо замовник не сплатив за виконані роботи протягом тридцяти календарних днів після закінчення встановленого строку платежу, підрядчик має право припинити виконання робіт, але не раніше десяти календарних днів після повідомлення про це замовника. У разі затримки перерахування платежів більш як на дев'яносто календарних днів підрядник має право розірвати договір підряду і вимагати сплати неустойки (пені) та відшкодування збитків, завданих розірванням договору в частині, не покритій неустойкою (пенею) (ст. 5).

<< | >>
Источник: В. М. Гайворонський, В. П. Жушман. Господарське право України. За редакцією В. М. Гайворонського і В. П. Жушмана. Харків «Право» 2005. 2005

Еще по теме § 4. Відповідальність за порушення підрядних відносин у капітальному будівництві:

  1. § 1. І Іідрядні відносини в капітальному будівництві
  2. 6. Відповідальність за порушення умов договору підряду на капітальне будівництво та інших вимог спеціального будівельного законодавства
  3. 5. Відповідальність за правопорушення у сфері капітального будівництва
  4. 43. Фінансова відповідальність за порушення податкового законодавства.
  5. 44. Адміністративна відповідальність за порушення податкового законодавства.
  6. Стаття 211. Відповідальність за порушення земельного законодавства
  7. Відповідальність за порушення земельного законодавства
  8. § 4. Відповідальність за порушення договору перевезення вантажу
  9. 29. Відповідальність за порушення адвокатської таємниці
  10. Відповідальність за порушення адвокатської таємниці
  11. § 3. Кримінальна та адміністративна відповідальність за порушення земельного законодавства
  12. 155. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу
  13. 34. Відповідальність за порушення законодавства про плату за землю.
  14. 4. Відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства
  15. 163. Відповідальність за порушення права суб'єкта господарювання на комерційну таємницю
  16. 45. Кримінальна відповідальність за порушення податкового законодавства.
  17. § 4. Цивільно-правова відповідальність за порушення земельного законодавства
  18. 1 36. Відповідальність за порушення законодавства про захист економічної конкуренції
  19. 42. Відповідальність за порушення податкового законодавства. Види відповідальності
  20. 4.3.  Відповідальність держав-членів перед індивідами за порушення права Співтовариства