<<
>>

4.3. Учасники договірних відносин у сфері транспорту

Участь у договірних відносинах у сфері транспорту беруть різні категорії осіб, які мають необхідний для цього обсяг право-суб'єктності.

Учасників договірних відносин у сфері транспорту умовно можна поділити на дві категорії: (1) безпосередні учасники (як сторони відповідних договорів); (2) опосередковані учасники (здійснюють регулювання договірних відносин, координацію дій безпосередніх учасників договірних відносин).

Безпосередніми учасниками договірних відносин у сфері транс-

285

порту є транспортні підприємства (індивідуальні підприємці, що здійснюють перевезення) та суб'єкти господарювання, інші учасники господарських відносин, на користь та/або на замовлення яких надаються відповідні транспортні послуги.

Відповідно до ст.

6 Закону України від 10 листопада 1994 р. «Про транспорт», перевезення вантажів, надання інших транспортних послуг, експлуатація і ремонт шляхів сполучення здійснюється залізницями, пароплавствами, портами (пристанями), автомобільними, авіаційними, дорожніми підприємствами та організаціями, якщо це передбачено їхніми статутами. В ч. З ст. 306 ГК України згадується, крім вищезазначених організацій, космічний, трубопровідний транспорти та інші види транспорту.

Транспортні організації (індивідуальні підприємці - у випадках, не заборонених законом) повинні мати відповідні ліцензії на здійснення перевезень відповідним видом транспорту, порядок отримання яких регулюється Законом України від 1 червня 2000 р. «Про ліцензування певних видів господарської діяльності».

Опосередкованими учасниками транспортно-договірних відносин є органи державної виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у галузі транспорту. До складу системи цих органів входять:

Міністерство транспорту України (Мінтранс) як головний (провідний) орган цієї системи;

підпорядковані Мінтрансу: Державна адміністрація залізнич ного транспорту України (Укрзалізниця), Державний департамент авіаційного транспорту, Державний департамент автомобільного транспорту, Державний департамент морського і річкового транс порту, Державна спеціальна служба транспорту.

Відповідно до Положення про Міністерство транспорту України (затверджено Указом Президента від 11 травня 2000 р.) основними завданнями Мінтрансу України є:

державне управління транспортним комплексом і дорожнім господарством України, використанням повітряного простору України, навігаційно-гідрографічним забезпеченням мореплав ства та забезпечення реалізації державної політики у сфері транспорту;

організація безпечної роботи транспортного комплексу і до рожнього господарства України;

забезпечення взаємодії та координації роботи основних видів транспорту, дорожнього господарства, здійснення заходів щодо розвитку єдиної транспортної системи;

286

створення рівних умов для розвитку господарської діяльнос ті підприємств транспорту всіх форм власності;

створення умов для інтеграції транспортного комплексу і дорожнього господарства України до європейської та світової транспортної системи.

Відповідно до покладених завдань Мінтранс України:

здійснює державне управління автомобільним, авіаційним, залізничним, морським і річковим транспортом, а також коорди націю роботи підприємств та організацій цих видів транспорту та дорожнього господарства;

здійснює нагляд за додержанням вищезгаданими підприєм ствами та організаціями всіх форм власності (за деякими винятками) вимог нормативно-правових актів щодо безпеки польотів, судно плавства, руху відповідно на авіаційному, морському і річковому, залізничному та автомобільному транспорті;

затверджує галузеві стандарти, в межах повноважень, визна чених законодавством, організовує, координує та контролює здійс нення сертифікації в галузі;

забезпечує у випадках, передбачених законодавством, ліцен зування окремих видів господарської діяльності;

організовує розроблення проектів нормативно-правових ак тів з питань функціонування та безпечної роботи транспортного комплексу і дорожнього господарства України, навігаційно-гідро графічного забезпечення мореплавства, використання повітряного простору України;

здійснює загальне керівництво проведенням державної реєст рації морських суден, цивільних повітряних суден, дипломування спеціалістів морського флоту, роботою рятувальної, лоцманської та гідрографічної служб морського і річкового транспорту;

здійснює інші повноваження, визначені вищезгаданим По ложенням, та виконує інші функції, що випливають з покладених на нього (Мінтранс) завдань.

<< | >>
Источник: Вінник О. М.. Господарське право: Курс лекцій.- К.: Атіка,.2004- 624 с. .200

Еще по теме 4.3. Учасники договірних відносин у сфері транспорту:

  1. 13.1. Регулювання відносин у сфері культури
  2. 2. Система нормативно-правових актів, що регулюють агентські відносини у сфері господарювання
  3. 1. Загальні тенденції правового регулювання відносин власності у сфері економіки
  4. § 1. Злочини, які посягають на відносини у сфері охорони державної таємниці або конфіденційної інформації
  5. | Тема із. | Зобов'язальні відносини у сфері господарювання
  6. § 3. Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності суб'єктів господарювання
  7. Глава 26. Правове регулювання відносин у сфері інноваційної діяльності
  8. Тема п7| Загальні засади майновим відносин у сфері господарювання
  9. 80.Поняття і осн. правові форми співроб. держав в сфері міжнар. кредитних відносин.
  10. Глава 27. Правове регулювання відносину сфері фінансової діяльності суб'єктівгосподарювання
  11. Тема 25. | Правове регулювання комерційного посередництва (агентським відносин) у сфері господарювання