<<
>>

Принцип колегіальності і одноособовості розгляду цивільних справ

закріплений в ч. 2 ст. 129 Конституції, за якою судочинство провадиться суддею одноособове і колегією суддів. В ст. 10 Закону «Про судоустрій» до цього додано: або суддею і народними засідателями, а також судом присяжних, у випадках визначених процесуальним законом (в редакції Закону № 2531-ІП від 21 червня 2001 p.).

Відповідно до ст.

124і ЦПК суддя одноособове розглядає всі цивільні справи, підвідомчі суду по першій інстанції. В колегіальному складі суду розглядаються справи у спорах про визначення місця проживання і відібрання дитини, встановлення батьківства, виселення, у разі скасування рішення, постановленого одноособове суддею. Колегіальне розглядається також справа, якщо в ній об'єднані вимоги, частина яких підлягає колегіальному розгляду.

Колегіальний розгляд цивільних справ провадиться в складі трьох суддів. У такому ж складі здійснюється розгляд справ у апеляційному порядку. Розгляд справ у касаційній інстанції здійснюється не менше як трьома суддями судової палати Верховного Суду України чи колегією суддів судової палати Верховного Суду України у складі не менше двома третинами суддів палати. При перегляді рішень або ухвал за нововиявленими обставинами суд діє в тому ж кількісному складі, в якому їх було постановлено, якщо інше не передбачено ЦПК (статті 16, 3474 ЦПК). При колегіальному розгляді справ судді користуються рівними правами з головуючим у судовому засіданні у вирішенні всіх питань, що виникають при розгляді справи і постановленні рішення (ст. 7 ЦПК).

Питання, пов'язані з рухом справи у суді, діями суду по підготовці справи, з виконанням судових рішень, вирішуються суддею одноособове, крім випадків, коли ці питання виникають у судовому засіданні під час розгляду справи у колегіальному складі суддів. Суддя при одноособовому розгляді справи діє від імені суду (статті 7, 16 ЦПК).

Аналіз функціонування цього принципу на практиці свідчить, що колегіальний розгляд справ створює кращі умови для повного, всебічного і об'єктивного з'ясування всіх матеріалів справи і постановлення законного рішення. Одноособовий розгляд судом цивільних справ має бути винятком і застосовуватися для незначних і нескладних справ. Чи не цим пояснюється наявність правила, визначеного ч. 4 ст. 127 Конституції, про те, що в спеціалізованих судах судці відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів.

<< | >>
Источник: М. Й. Штефан. Цивільний процес. Видання 2-ге, перероб. та доп., 2001. 2001

Еще по теме Принцип колегіальності і одноособовості розгляду цивільних справ:

  1. Принцип колегіальності і одноособовості розгляду цивільних справ
  2. § 3. Підсудність цивільних справ з іноземним елементом. Підготовка та розгляд справи
  3. § 3. Передача справи на касаційний розгляд складу судової палати, підготовка до розгляду і процесуальний порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
  4. 18.1. Поняття стадії судового розгляду цивільних справ
  5. § 1. Значення стадії судового розгляду цивільних справ
  6. § 3. Ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ
  7. § 2. Судове засідання — процесуальна форма розгляду цивільних справ
  8. § 5. Розгляд цивільних справ в судах іноземних держав
  9. 18.3. Ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ
  10. 17.1. Завдання, зміст та процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду
  11. § 3. Ускладнення в процесі судового розгляду цивільних справ
  12. § 1. Мета і значення підготовки цивільних справ до судового розгляду
  13. Процесуальна діяльність представника в стадії судового розгляду цивільних справ
  14. 18.2. Судове засідання - процесуальна форма розгляду цивільних справ
  15. § 2. Завдання, зміст і процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду
  16. § 2. Процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду
  17. Глава 17. Судовий розгляд цивільних справ