17.1. Завдання, зміст та процесуальний порядок підготовки цивільних справ до судового розгляду
Підготовка справи до судового розгляду є самостійною та обов'язковою стадією цивільного процесу. Метою зазначеної стадії цивільного процесу є забезпечення своєчасного і правильного вирішення справи (ч.і ст.143 ЦПК).
Підготовка цивільних справ до судового розгляду проводиться з врахуванням особливостей тієї чи іншої категорії цивільних справ (трудових, житлових, земельних і ін.), а також характеру кожної конкретної справи.
Ретельно проведена підготовка справи закладає основу для правильного її вирішення.Законом встановлено, що до підготовки справи суддя приступає після прийняття заяви.
У ст.143 ЦПК містяться вказівки на найважливіші про цесуальні дії, які повинні бути вчинені суддею на стадії підготовки справи до судового розгляду. Разом з тим цей перелік процесуальних дій не є вичерпним і визначається конкретними особливостями тієї чи іншої цивільної справи.
Отже, обсяг підготовки конкретної справи до судового розгляду визначається особливостями спірних правовідносин, їх суб'єктним складом, а також фактичними обставинами, які суду необхідно встановити. При підготовці справи суддя зобов'язаний визначити характер спірних правовідносин і зміст правових вимог; матеріальний закон, що їх регулює, факти, які підлягають встановленню; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених вимог чи заперечень і вжити заходи щодо їх своєчасного подання; визначити коло
198
осіб, які повинні брати участь у процесі; вжити заходів щодо забезпечення своєчасної явки в судове засідання всіх учасників процесу.
Підготовка справи до судового розгляду - це сукупність процесуальних дій, вчинюваних одноособово суддею, спрямованих на забезпечення своєчасного і правильного розгляду і вирішення справи в першому судовому засіданні.
Всі дії судді по підготовці справи до судового розгляду прийнято підрозділяти на такі групи:
визначення складу осіб, які беруть участь у справі;
визначення предмета доказування;
забезпечення судового розгляду цивільної справи доказами;
вирішення інших питань.
В першу чергу суддя повинен визначити склад осіб, які беруть участь у справі.
З цією метою він вирішує питання щодо участі в справі сторін, третіх осіб, їх представників, прокурора, органів державної влади і місцевого самоврядування та інших осіб, які мають право у передбачених законом випадках звертатися до суду з заявами на захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб або державних чи громадських інтересів.Питання про сторони в процесі суддя вирішує в момент прийняття позовної заяви. Питання про участь у справі третіх осіб і співучасників вирішується на стадії підготовки справи до судового розгляду.
На стадії підготовки справи до судового розгляду суддя повинен вирішити питання і щодо залучення, у необхідних випадках, відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування для дачі висновку по справі (ст.121 ЦПК). При цьому суддя повинен враховувати думку сторін та інших осіб, які беруть участь у справі і чітко сформулювати питання, на які повинні бути дані відповіді у висновку.
Суддя також розв'язує питання щодо участі у справі прокурора, якщо останній звернувся до суду із заявою про
199
Чорнооченко C.I.
Цивільний процес
захист прав і інтересів інших осіб, і залучає його до участі в підготовці справи до судового розгляду.
При пред'явленні позову (заяви) судовим представником суддя зобов'язаний перевірити повноваження цього представника (ст.113 ЦПК).
Далі суддя розв'язує питання про предмет доказування для того, щоб визначити межі доказової діяльності.
Аналіз фактів, що входять до предмету доказування, надає судді можливість точно визначити коло доказів, необхідних для правильного вирішення справи.
Суддя повинен роз'яснити сторонам правила про те, що кожна з них повинна подати докази щодо тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. У випадках, коли щодо витребування доказів для сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є труднощі, суд за їх клопотаннями сприяє у витребуванні таких доказів (ст.ЗО ЦПК).
У необхідних випадках суддя повинен звернути увагу сторін та інших осіб, що беруть участь у справі, на факти, які не підлягають доказуванню (ст.32 ЦПК).
В окремих випадках суд, який розглядає справу, у разі необхідності збирання доказів у іншому місті або районі доручає відповідному судові провести певні процесуальні дії (ст.ЗЗ ЦПК). При цьому важливим є якість і чіткість визначення судді про судове доручення по збиранню доказів.На прохання осіб, які беруть участь у справі, суддя може застосовувати заходи по забезпеченню доказів (ст.ст. 35-39 ЦПК). Так, згідно зі ст.35 ЦПК особи, які мають підстави побоюватись, що подача потрібних для них доказів стане згодом неможливою або утрудненою, мають право просити суд під час розгляду справи або суддю як до, так і після подачі заяви забезпечити ці докази.
Суддя забезпечує докази, зокрема: допитом свідків, призначенням експертизи, витребуванням і оглядом письмо-
200
вих і речових доказів. Про забезпечення доказів суд або суддя постановляє ухвалу, в якій вказує порядок і спосіб його виконання.
Протоколи і всі зібрані в порядку забезпечення доказів матеріали надсилаються до суду, який розглядає справу (ст.36 ЦПК).
При вирішенні клопотань сторін і інших осіб, які беруть участь у справі, про виклик свідків у судове засідання судді необхідно, насамперед, з'ясувати питання про обставини, відносно яких може дати показання свідок. При вирішенні питання щодо виклику свідків суддя повинен керуватися СТ.42 ЦПК, що визначає коло тих осіб, які не можуть бути свідками взагалі або по даній конкретній справі.
При необхідності допиту в судовому розгляді неповнолітніх свідків суддя повинен вжити заходів до того, щоб у судове засідання були викликані педагоги або батьки, усиновителі, опікуни і попечителі (ст.184 ЦПК).
Якщо надійшли клопотання сторін і третіх осіб щодо залучення до справи письмових доказів, то суддя, розглядаючи їх, повинен керуватися вимогами ст.ст. 46-51 ЦПК.
У необхідних випадках суддя може витребувати до справи речові докази, керуючись ст.ст.52-56 ЦПК, хоча частіше виникає необхідність їх огляду на місці (у справах про розподіл житлових приміщень).
Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань в галузі науки, мистецтва, техніки або ремесла, суддя або суд під час розгляду справи може призначити експертизу відповідно до правил, викладених у СТ.57 ЦПК.
Після встановлення кола осіб, які беруть участь у справі, і вирішення питання щодо предмету доказування і необхідних доказів суддя під час підготовки справи до судового розгляду може вирішувати й інші питання.
У процесі підготовки справи до судового розгляду, суддя може запросити позивача і відповідача для спільної бесіди з
201
Чорнооченко C.I.
Цивільний процес
тією метою, щоб уточнити вимоги позивача і можливі заперечення відповідача проти позову і, якщо це необхідно, пропонує їм надати додаткові докази, а також роз'яснює їм їх процесуальні права та обов'язки.
Для розгляду складних справ суддя може запропонувати відповідачу подати письмові пояснення по справі.На стадії підготовки справи до судового розгляду може бути пред'явлений і зустрічний позов відповідачем. Так, згідно зі СТ.140 ЦПК відповідач вправі не пізніше як за три дні до судового засідання пред'явити зустрічний позов. При вирішенні питання щодо прийняття зустрічного позову суддя повинен встановити взаємну зв'язаність обох позовів і доцільність їх спільного розгляду.
Перераховані процесуальні дії судді в стадії підготовки справи до судового розгляду є загальними для всіх цивільних справ. Разом з тим, для окремих категорій цивільних справ характерні свої особливості, що слід враховувати в практичній діяльності.
Законом (ст.146 ЦПК) встановлені строки підготовки справи до судового розгляду. За загальним правилом підготовка справи повинна бути проведена не більше як у 7-денний строк, а у виключних випадках по складних справах цей строк може бути продовжений до 20 днів з дня прийняття заяви.
Після закінчення підготовки справи до судового розгляду суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає, які підготовчі дії ним проведені, і встановлює час розгляду справи (ст.147 ЦПК). Призначені до слухання справи повинні бути розглянуті в такі строки: трудові справи - у 7-денний термін; справи про стягнення аліментів і про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також втратою годувальника - у 10-денний строк; всі інші справи - у 15-денний строк. Цей строк обчислюється з дня закінчення підготовки справи.