Поворот виконання
Як цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав відповідача, поворот виконання полягає у поверненні (стягувачем) відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим рішенням.
Правове регулювання повороту виконання проведено в статтях 420—422 ЦПК. Для настання повороту виконання необхідно: одержання позивачем (стягувачем) майна або грошових сум в порядку виконання рішення суду; скасування такого рішення суду і закриття провадження у справі, або залишення позову без розгляду, або відмова у задоволенні позову чи зміна рішення шляхом задоволення позовних вимог в меншому розмірі, або скасування рішення з поверненням справи на новий розгляд, при якому позовні вимоги задовольняються в меншому розмірі чи має місце відмова в їх задоволенні.Питання про поворот виконання вирішується судом вищої інстанції (що розглядає справу в апеляційному, касаційному порядку, який скасовує або змінює рішення, чи судом, рішення якого було скасовано при новому розгляді ним справи. Якщо поворот виконання не був вирішений зазначеними судами, відповідач у межах загальних строків позовної давності може звернутися до суду першої інстанції, в якому знаходиться справа, з заявою про повернення коштів, майна й інших стягнень з нього за скасованим рішенням. Заява розглядається з викликом сторін і суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена. При неможливості повернення майна в натурі відшкодовується вартість останнього в розмірі суми, одержаної від його реалізації (статті 206, 420 ЦПК).
Поворот виконання з окремих категорій справ має особливості, передбачені ст. 422 ЦПК.
У справах про стягнення на користь члена сільськогосподарського кооперативу плати за працю в ньому, про стягнення винагороди за використання авторського права, права на відкриття, винахід, на які видано авторське свідоцтво, раціоналізаторську пропозицію і промисловий зразок, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або Іншими ушкодженням здоров'ю, а також втратою годувальника, поворот виконання допускається, якщо рішення скасоване у порядку нагляду (відповідно до Закону від 21 червня 2001 р. «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України» цей порядок втратив силу) або у зв'язку з нововиявленими обставинами, та коли скасоване рішення грунтувалося на повідомлених позивачем неправдивих відомостей або поданих ним підроблених документах.
У справах про стягнення аліментів, заробітної плати чи інших виплат, що випливають з трудових правовідносин, незалежно від того, в якому порядку скасовано рішення, поворот виконання допускається лише у випадках, коли рішення було обгрунтовано на підроблених документах або на завідомо неправдивих відомостях позивача.
Отже, чинним законодавством до компетенції суду віднесені численні питання, пов'язані з виконавчим провадженням, із звернення рішення до виконання, і які розглядаються у порядку цивільного судочинства, що забезпечує захист прав й інтересів сторін та учасників виконавчого провадження, його законність і обгрунтованість3.
Посилання до глави 25
1.
Закон України від 24 березня 1998 р. «Про державну виконавчу службу» // Голос України. — 1998. — № 75. — 21 квіт ; Закон України від 21 квітня 1999 р. «Про виконавче провадження» //Урядовий кур'єр. — 1999. — № 22. — 3 черв.; Інструкція про проведення виконавчих дій, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 р. № 74/5.2. Постанова Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 серпня 1976 p., зі змінами, внесеними постановами Пленуму № 5 від ЗО червня 1978 p., № 3 від ЗО березня 1984р., № 13 від 25 грудня 1992 p., № 15 від 25 травня 1998р. «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» // Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України. — К., 1995. — Ч. 1. — С. 248, п. 4.
3. Штефан М. Й., Омельченко М. П., Штефан С. М. Виконання судових рішень. — К. — 2001. — С. 126-136; Законодавство України про виконавче провадження. Науково-практичний коментар. — К., 2001 р.; Тертышников В. И., Тертышни-коВ Р. В. Закон Украины об исполнительном производстве. Научно-практический комментарий. — Харьков, 2000