Переговорний процес та оформлення його результатів.
Існування багатьох різновидів переговорів обумовлює специфіку переговорного процесу, який також може відрізнятися. Водночас його умовно можна поділити на чотири найбільш поширені етапи переговорів:
1.
Підготовка до переговорів.2. Ведення переговорів.
3. Аналіз домовленостей.
4. Завершення переговорів.
Переговорний процес розпочинається з етапу підготовки. На вказаному етапі сторони спору приймають рішення про час та місце проведення переговорів. Кожен учасник переговорів самостійно вивчає та аналізує діяльність свого опонента; прогнозує сильні та слабкі сторони контрагента; вибирає для себе варіанти тактик ведення переговорів; визначає певний порядок та коло питань для обговорення та вирішення; визначає свої пріоритетні завдання; визначає міру можливого компромісу зі сторони опонента та припускає, яку саме тактику ведення переговорів обере суперник.
Наступним етапом переговорного процесу є ведення переговорів, на якому здійснюється відкрите обговорення спірного питання; відбувається уточнення питань спору чи конфлікту; озвучується позиція щодо спірного питання кожного учасника цивільного спору; здійснюється обговорення можливих поступок з кожної сторони; акцентується увага на власних інтересах принципових для кожної сторони; відбувається узгодження загальної концепції та прийняття рішень; здійснюється уточнення деталей рішення.
У ході переговорів особливо важливо, щоб співрозмовники розуміли один одного і при цьому вкладали в слова один і той же зміст.
Уміння задавати питання — це один з головних навиків юриста. Грамотно і своєчасно поставлене запитання допоможе з’ясувати фактичні обставини, відвернути увагу опонента, виграти час для обмірковування ситуації, що склалася, уточнити позицію іншої сторони, зняти можливе напруження. Саме за допомогою питань можна переконатися не тільки у правильності сприйняття інформації, але й розуміння вашої позиції контрагентом.
При проведенні переговорів не допускається використання засобів аудіо- та відеозаписів інакше, як з письмової згоди присутніх під час запису осіб. Відсутність письмової згоди на аудіо- і відеозапис переговорів веде до неможливості використання таких записів у якості доказів у цьому і будь-якому іншому спорі між учасниками спору й іншими суб’єктами.
Водночас у переговорному процесі допускається присутність уповноважених представників сторін спору, в тому числі адвокатів, свідків, інших осіб, проте лише за згодою всіх учасників спору. Хоча й надана на початку переговорів згода на присутність при переговорах сторонніх осіб може бути скасована в будь-який час. У цьому випадку всі сторонні особи повинні покинути приміщення, в якому проводяться переговори.
Інформація, документи, надані сторонами при проведенні переговорів, можуть використовуватися як докази при розгляді в суді спору, пов’язаного з виконанням договору про вирішення спору, зі скасуванням зазначеного договору, а також пов’язаного з виконанням обов’язків, що виникли з підстави спору.
Третім етапом є аналіз домовленостей, що виражається в можливості під час переговорного процесу здійснити підведення підсумків обговорення; складання переліку питань, за якими вже досягнуто згоди, а також узагальнення тих питань, які вимагають більш деталізованого аналізу та на цьому етапі викликають суперечливі думки в учасників переговорів; усвідомлення свого становища в ході ведення переговорів.
Розв’язкою переговорного процесу є завершення переговорів. На цьому етапі здійснюється підписання договору (угоди, мирової угоди) на основі реальних домовленостей сторін конфлікту чи спору; гарантується виконання двохсторонніх домовленостей; усі дії в подальшому відбуваються в межах укладеної угоди.
Підсумковим документом переговорного процесу, як правило, є договір. Слід пам’ятати про те, що договір повинен містити в собі не тільки перелік питань, за якими сторони змогли досягти згоди, але й інші умови, обов’язкові для укладання договору.
В першу чергу, це дає учасникам спору можливість у разі невиконання однією зі сторін своїх зобов’язань мати всі підстави для звернення до суду.Також результатом переговорів є створення інших видів документів, які служать альтернативою стандартним договорам. Наприклад, відмова від права, відступлення права вимоги, гарантійний лист, лист про наміри, письмове вибачення, пакт, конвенція, декларація тощо.
На цьому етапі сторони із запропонованих ними варіантів рішень ситуації вибирають той, який влаштовує кожну. При виборі прийнятного для кожної сторони варіанта важливо приділити увагу такій техніці, як «тест на реальність» прийнятої угоди. У тому випадку, якщо сторони уклали угоду, яка не буде працювати, з’являється велика ймовірність виникнення постконфлікту, наслідки якого можуть бути досить негативними.
При формулюванні угоди важливо бути абсолютно точним (сприйматися однозначно обома сторонами) і конкретним у формулюванні позицій.
Вимоги до угоди:
1) зміст угоди повинен відповідати реальним домовленостям і прагненням сторін;
2) мова написання має бути зрозумілою обом контрагентам
3) угода повинна містити санкції або права, які отримає інша сторона в разі порушення однієї зі сторін угоди;
4) угода має передбачати варіанти вирішення спорів за цією угодою.
Підписання угоди не завжди свідчить про успішність проведення переговорів, як і відсутність угоди. Після завершення циклу переговорів необхідно співвіднести, як отримані результати позначаються на власних інтересах, а також як дотримуватись прийнятих домовленостей.
Після закінчення переговорів взаємодія сторін триває. Дії обох сторін стосовно одна одної є індикатором результативності переговорного процесу.
Важливо пам’ятати, що переговори можуть виступати як самостійний спосіб вирішення правових спорів, так і бути складовою частиною інших способів вирішення спорів — медіації, арбітражу тощо. Безумовно, вирішення певних категорій спорів між сторонами з використанням цивілізованих, мирних, переговорів є найкращим способом врегулювання конфлікту. Однак дуже часто сторонам буває важко самостійно організувати процес переговорів і налагодити конструктивний діалог один з одним, тому в багатьох випадках корисною є допомога неупередженого, нейтрального посередника, здатного поглянути на ситуацію нейтрально.
Практика застосування переговорів свідчить про те, що їх якість і ефективність багато у чому залежать від участі у них професійних юристів (адвокатів). Переваги їх участі проявляються у такому: (1) фахівці, які представляють інтереси сторін при переговорах, не допустять виникнення нових конфліктів; (2) забезпечується конфіденційність проведеної процедури примирення; (3) роз’яснення конфліктуючим сторонам їх прав і відповідальності, а також вигоди досудового вирішення конфлікту до судового розгляду; (4) від досудового розгляду можна відмовитися в будь-який момент; (5) скороченню або збільшення строків процедури примирення; (6) економія витрат.
4.