Національна служба примирення та посередництва у КТС як АВС
Трудовий конфлікт – це конфлікт у сфері трудових відносин з приводу рівня заробітної плати, використання професійного й інтелектуального потенціалу, різних елементів і факторів трудового процесу[2].
Недодержання законодавчих та інших нормативних актів про працю, умов колективного договору, умов трудового договору (контракту) щодо організації, режиму робочого часу, умов праці тощо викликає розбіжності інтересів між працівником (групою працівників), з одного боку, і роботодавцем (чи уповноваженим ним органом) – з другого. Об’єктивними причинами трудових спорів (конфліктів) є причини економічного, соціального, правового характеру, а також недоліки в організації виробництва та праці, які роблять розбіжності між сторонами соціально-трудових відносин невідворотними незалежно від дій чи бездіяльності сторін.Примирно-третейська процедура залагодження трудових конфліктів застосовується в багатьох країнах. Ефективну роль у попередженні страйкового руху відіграє незалежний державний орган – Національна служба посередництва і примирення (далі – НСПП).
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» з метою сприяння поліпшенню трудових відносин і запобігання виникненню колективних трудових спорів, їх вирішенню, здійснення посередництва для вирішення таких спорів Президент України утворив Національну службу посередництва і примирення. 17 листопада 1998 р. Президент України видав Указ № 1258 «Про утворення Національної служби посередництва і примирення» у складі центрального апарату та регіональних відділень.
Спочатку передбачалося функціонування лише п’яти відділень цієї служби: Центрального, Західного, Північного, Південного та Східного. Але досвід підтвердив, що такої кількості регіональних відділень НСПП недостатньо. Указом Президента України від 30.12.2000 р. № 1393/2000 ліквідовані регіональні відділення та утворено 25 відділень НСПП.
Для вирішення суперечок у містах Києві та Севастополі у центральному апараті НСПП створено відповідні відділи, що дозволило скоротити терміни розгляду матеріалів колективних трудових суперечок, забезпечити їх оперативне вирішення.З моменту заснування НСПП пройшло майже 20 років, аналогічні служби в деяких країнах існують понад 100 років. Національна служба посередництва і примирення створена за принципом аналогічних зарубіжних служб. В інших країнах інститут посередництва вже давно набув активного розвитку. У багатьох країнах, насамперед у Латинській Америці, Азії, допомогу в проведенні переговорів між конфліктуючими сторонами здійснюють в основному урядові служби примирення або інспектори праці.
У більшості промислово розвинутих країн примирення є поширеною процедурою вирішення колективних трудових спорів, чому сприяє принцип нейтрального характеру примирного механізму, який у цих країнах сповідується. Нейтральність примирних органів забезпечує підвищену довіру до них з боку організацій працівників і підприємств. А це, у свою чергу, впливає на структуру таких органів. Зокрема, до складу Комісії з трудових відносин Японії входить рівна кількість представників підприємств, профспілок і незалежних членів. У Швеції посередницьку роль виконує Державне бюро посередництва й арбітражу. У Великобританії такі функції в разі трудових конфліктів здійснює Консультативна служба примирення й арбітражу, а також Центральний арбітражний комітет. Слід зазначити, що служба виконує свої функції лише у випадку звернення до неї конфліктуючих сторін. У Данії діє Примирна рада, в Ірландії – Комісія з трудових відносин, у Південній Африці – Комісія з примирення, посередництва й арбітражу.
Історично так склалося, що роль посередника в колективних трудових спорах виконують приватні особи. Так, у Франції таким посередником може бути представник науки, парламентер, журналіст і навіть діяч церкви. Широкою автономією у сфері примирення користуються підприємці та профспілки у Німеччині, де процедури посередництва встановлені в більшості галузей економіки відповідно до угод, що укладаються між сторонами колективних договорів, а примирні комісії складаються з рівної кількості представників відповідної асоціації підприємців і заінтересованої профспілки, а також незалежного представника.
В окремих країнах, що розвиваються, і нових індустріальних країнах також створені тристоронні органи, на які покладені примирні функції (Бразилія, Мексика, Венесуела).
НСПП пройдено шлях від побоювання та недовіри до служби (з боку як роботодавців, так і найманих працівників та профспілок) до взаємодії та порозуміння під час проведення примирних процедур із розв’язання колективних трудових спорів (конфліктів). Сторонам соціально-трудових відносин стало зрозуміло, що завданням НСПП є не посилення протистояння, а сприяння вирішенню розбіжностей, забезпечення дотримання положень чинних нормативно-правових актів. З отриманням певного досвіду в роботі змінювалися пріоритети в роботі НСПП. Якщо на початку діяльності служба надавала перевагу розв’язанню колективних трудових спорів, недопущенню страйків, то згодом співробітники НСПП дійшли висновку, що вирішити спір важче, ніж його попередити, тому в подальшому акценти в роботі змістилися на запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів) та недопущення переростання розбіжностей у страйкові вимоги. НСПП підтвердила на практиці необхідність і продуктивність своєї діяльності як державного органу, що сприяє вирішенню колективних трудових спорів на всіх рівнях, попередженню страйків. Ці процеси завдяки НСПП спрямовуються у правове русло, долаючи в соціально-трудових відносинах стихійність і безкомпромісно-страйкові крайнощі.
Відділенням НСПП здійснюються також заходи щодо забезпечення реалізації Закону України «Про соціальний діалог в Україні», відповідно до якого на НСПП покладено функції щодо проведення оцінки відповідності критеріям репрезентативності (підтвердження репрезентативності) сторін соціального діалогу. Серед основних принципів, відповідно до яких здійснюється соціальний діалог, Законом України «Про соціальний діалог в Україні» визначено принцип репрезентативності і правомочності сторін та їх представників. Тому згідно зі ст. 4 зазначеного Закону для участі у колективних переговорах щодо укладення колективних договорів і угод, тристоронніх або двосторонніх органах соціального діалогу та у міжнародних заходах склад суб’єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців на національному, галузевому та територіальному рівнях визначається за критеріями репрезентативності.
Відповідно до рішень відділення НСПП визначено такими, що відповідають критеріям репрезентативності (підтвердили репрезентативність) на територіальному рівні для участі у колективних переговорах з укладення територіальних угод та для делегування представників до відповідних органів соціального діалогу, 20 суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців.Основними завданнями НСПП є сприяння стабільності відносин між роботодавцем та найманими працівниками та взаєморозуміння сторін. Задля цієї мети відділення НСПП здійснюють заходи щодо сприяння зменшенню соціальної напруги на підприємствах, стабілізації та поліпшення соціально-трудових відносин, запобігання виникненню колективних трудових спорів та їх своєчасного вирішення, переростання спору у страйк як крайній засіб розв’язання конфліктної ситуації, створення умов для проведення соціального діалогу в конструктивному руслі.
3.