Міжнародний комерційний арбітраж: поняття та правова природа.

Дієвим способом АВС в Україні є міжнародний комерційний арбітраж, який залишається фінансово й організаційно незалежним як від держави, так і від сторін спору та має суттєві переваги перед внутрішньою судовою системою.

Поняття «міжнародний комерційний арбітраж» є комплексним поєднанням властивостей третейського суду, ускладненого іноземним елементом. Складна правова природа цього явища передбачає подвійне використання терміну «міжнародний комерційний арбітраж». З одного боку, арбітраж визначають як орган, який вирішує спір, з іншого — як процедуру вирішення спорів. Також необхідно розмежовувати «міжнародний комерційний арбітраж» та «міжнародний (публічний) арбітраж». Міжнародний (публічний) арбітраж розглядає спори, які є результатом міждержавних відносин. Учасниками таких спорів є держави, а предметом є питання міжнародного публічного права. Водночас міжнародний комерційний арбітраж розглядає цивільно-правові спори, ускладнені іноземним елементом, де хоча б одна зі сторін повинна бути представником іноземної держави.

Міжнародні комерційні арбітражі характеризуються такими ознаками:

— компетенція арбітрів встановлюється в межах арбітражної угоди чи арбітражного застереження в договорі;

— можливість примусового виконання: арбітражні рішення забезпечені більш надійним порівняно з рішеннями іноземних державних судів механізмом визнання і приведення у виконання;

— процесуальна гнучкість: арбітражні регламенти — це сучасні, гнучкі збірки процесуальних правил, спрощені й зрозуміліші порівняно з більшістю національних процесуальних законів;

— нейтралітет: сторона спору, як правило, вважає за краще не передавати справу до державного суду, що діє на території країни її контрагента.

— арбітри, які є досвідченими професіоналами: вибір арбітрів відбувається з урахуванням їх досвіду у відповідних видах комерційних відносин, знання відповідних правових звичаїв, різних правових конструкцій і схем, а також їх здатності застосовувати національні закони і здійснювати правовий аналіз;

— автономія волі сторін: сторони арбітражного процесу можуть впливати на розгляд справи шляхом вибору застосованого права, конкретизації багатьох процесуальних аспектів і призначенням самих арбітрів — осіб, які, на думку сторін, зможуть забезпечити справедливий розгляд справи;

— конфіденційність арбітражного провадження та його результатів;

— рішення арбітражних судів є остаточним і не може переглядатися по суті.

Вищевказані риси обумовлюють високу ефективність міжнародного комерційного арбітражу як способу альтернативного вирішення спорів, ускладнених іноземним елементом.

В Україні, як і багатьох інших країнах світу, функціонують третейські суди (внутрішній арбітраж) і міжнародний комерційний арбітраж. Перший застосовується до спорів, у яких конфліктуючі сторони є резидентами однієї країни, другий — у спорах, обтяжених іноземним елементом. Положення, які регламентують цей спосіб АВС, переважно акумульовано в законах України «Про третейські суди» від 11 травня 2004 р. 157 та «Про міжнародний комерційний арбітраж» від 24 лютого 1994 р. 158, які було прийнято на підставі Типового закону, розробленого Комісією ООН із права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ), а положення щодо перегляду рішень та видачу виконавчих листів за рішеннями третейських судів — у Цивільному процесуальному кодексі та Господарському процесуальному кодексі України.

За предметним принципом міжнародні комерційні арбітражі можна класифікувати на арбітражі загальної компетенції, які можуть розглядати всі види комерційних спорів, пов’язаних з міжнародним економічним та науко-технічним співробітництвом. Такі арбітражі створені майже по всьому світу.

До найбільш авторитетних з них належать:

— Міжнародний арбітражний суд при Міжнародній торговій палаті (м. Париж);

— Лондонський комерційний міжнародний арбітражний суд;

— Арбітражний інститут Торгової палати Стокгольма;

— Американська арбітражна асоціація;

— Міжнародний арбітражний центр Сінгапура;

— Китайська міжнародна торгово-економічна арбітражна комісія.

Також існують арбітражі спеціальної компетенції, які формуються з метою вирішення спорів, що виникають зі специфічних відносин. Такими арбітражними установами є:

— Арбітраж Лондонської асоціації з торгівлі зерном;

— Арбітраж при асоціації з торгівлі кави в Гамбурзі;

— Арбітраж при Міжнародній асоціації повітряного транспорту;

— Спортивний арбітраж (м. Лозанна) та ін.

З прийняттям у 1994 році Закону України «Про міжнародний комерційний арбітраж» у нашій державі було створено Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України і Морську арбітражну комісію. Ці інституційні арбітражі діють на підставі власних регламентів, що врегульовують їх процесуальну діяльність та адміністративні питання функціонування.

5.